16 червня 2020 року справа №428/1215/20
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Блохіна А.А.
Сіваченка І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області (суддя Юзефович І.О.) від 01 квітня 2020 року у справі №428/1215/20 (дата складання повного тексту рішення 01 квітня 2020 року) за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання,-
Позивач 04 лютого 2020 року звернувся до суду із заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа №2а-706 про стягнення з Стаханівського міського управління праці та соціального захисту населення м.Стаханов за рахунок Державного бюджету України заборгованість за неналежну виплату щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2007, 2008 роки, як інваліду війни 2-ї групи в сумі 6368,48 грн.
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01 квітня 2020 року в задоволені заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа №2а-706 до виконання.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Позивач зазначив, що судом не прийнято до уваги те, що у своїй заяві він акцентував увагу на тому, що строк до якого він би зміг звернутись повторно на виконавчому листі не зазначено. У зв'язку із цим, позивач вважає, що дана обставина істотно вплинула на його можливість реалізувати своє право на звернення виконавчого документа до виконання. Позивач також зазначив, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у зв'язку із початком антитерористичної операції він змушений переїхати з місця свого проживання до міста Мирнограда. Саме тому не мав можливості отримати правову допомогу чи консультацію.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Стаханівського міського суду Луганської області від 27.10.2008 року стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради Луганської області за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача заборгованість за неналежну виплату щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2007, 2008 роки, як інваліду війни 2-ї групи в сумі 6368,48 грн..
Виконавчий лист №2а-796 про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради Луганської області за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 заборгованість за неналежну виплату щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2007, 2008 роки, як інваліду війни 2-ї групи в сумі 6368,48 грн., видано 14.04.2009 року, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання три роки.
30.12.2010 року постановою державного виконавця виконавчий лист №2а-796 повернуто без виконання та зазначено строк повторного пред'явлення до 30.12.2013 року.
04 лютого 2020 року позивач звернувся до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання по адміністративній справі №2а-706 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради Луганської області про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради Луганської області за рахунок коштів Державного бюджету України заборгованість за неналежну виплату щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2007, 2008 роки, як інваліду війни 2-ї групи в сумі 6368,48 грн..
Відмовляючи в задоволенні заяви судом першої інстанції було зазначено, що заявником не надано доказів поважності причин пропущення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Наведений висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковим з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-VIII встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, в тому числі - виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
При цьому, згідно положень статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
За приписами частини 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ.
Згідно положень частини 1 статті 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Таким чином, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, в обгрунтування наявності поважних причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, позивач посилався, зокрема, на проведення на території Луганської області антитерористичної операції , внаслідок чого він змушений був переїхати до іншого місця свого проживання .
Указом Президента України від 14.04.2014р. №405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014р. "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
Згідно Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VIII, період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014р. №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
На виконання Закону №1669 розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 02.12.2015р. №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція до якого включено, зокрема, м.Стаханов.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач є інвалідом війни 2-ї групи.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем строку без поважних причин, колегія суддів вважає передчасним, в зв'язку з чим його не можна визнати належним чином обґрунтованими.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що принцип обов'язковості судових рішень як одну з основних засад судочинства встановлено в статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до §§ 51, 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії" принцип обов'язковості виконання судових рішень входить до вимоги про юридичну визначеність. У § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" вказано, що виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу", бо право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Мається на увазі загальнообов'язковість положень закону, на підставі якого ухвалене судове рішення в частині неможливості внесення змін чи скасування судового рішення, а також прийняття нормативно-правових чи індивідуальних актів на його основі. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Войтенко проти України" (§ 39), "Immobiliare Saffi v. Italy" (§ 66) додатково уточнено, що "ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення було виконане без невиправданих затримок. Як приклади можна навести постанови Верховного Суду від 30.01.2018 N К/9901/1034/17 у справі N 281/1820/14-а, від 07.02.2018 у справі N 803/3805/15.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що заява про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми процесуального права, що відповідно до вимог ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - скасувати.
Керуючись статтями 250, 311, 315, 317, 321, 322, ч.1 ст. 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської від 01 квітня 2020 року у справі №428/1215/20 - задовольнити.
Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської від 01 квітня 2020 року у справі №428/1215/20 - скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк пред'явлення виконавчого листа №2а-706 до виконання.
Постанова суду складена та підписана 16 червня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 16 червня 2020 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко