ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
15 червня 2020 року м. Київ № 640/20982/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну (письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
30.10.2019 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) через представника звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - ГУ ПФУ) про:
- визнання дій ГУ ПФУ щодо відмови йому призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до його заяви від 01.07.2019, виплачувати призначену пенсію з 01.07.2019 - неправомірними;
- зобов'язання ГУ ПФУ призначити та виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до його заяви від 01.07.2019.
В обґрунтування заявлених вимог представником позивача зазначено, що ОСОБА_1 має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, а тому відмова у призначенні пенсії є протиправною.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2019 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за його позовом. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 не надав, проте надіслав до Окружного адміністративного суду міста Києва належним чином завірену капію макету пенсійної справи ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 23.04.2019 звернувся до ГУ ПФУ із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ), додавши до заяви такі документи: довідку від 29.03.2017 №46, видану Каланчацьким районним військовим комісаріатом Херсонської області, про період проходження військової строкової служби; архівну довідку від 04.04.2019 №03-01/Л-482, видану Комунальною установою «Трудовим архівом м. Нова Каховка», про періоди роботи; копію трудової книжки серії НОМЕР_1 ; документи видані ПАТ «Трест Київміськбуд-6» (довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії від 20.03.2019 №01/17-д, ксерокопії наказів «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці в БМУ-37 ВАТ тр. КМБ-6», копії наказів про присвоєння розрядів, про перератирифікацію працівників, про переведення з об'єкта на об'єкт).
Листом від 05.07.2019 №146790/03 позивача повідомлено, що за результатами даних, викладених у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії від 20.03.2019 №01/17-д, виданої ПАТ «Трест Київміськбуд-6» встановлено, що наказ від 01.12.1982 №164-к про прийняття на роботу електрозварником 3 розряду громадянина ОСОБА_1 в архіві ПАТ «Трест Київміськбуд-6» відсутній; оригінал та копія особової картки форми П-2 громадянина ОСОБА_1 в архіві ПАТ «Трест Київміськбуд-6» відсутні; наказ від 23.10.1998 про звільнення громадянина ОСОБА_1 в архіві ПАТ «Трест Київміськбуд-6» відсутній.
Також у вказаному листі пенсійний орган зазначив, що загальний стаж позивача, який можливо зарахувати при призначенні пенсії складає 26 років 4 місяці 12 днів. Водночас, до розрахунку пенсії не було враховано період навчання позивача в Новокаховському технічному училищі 1 з 01.09.1979 по 25.07.1980 (10 місяців 25 днів), оскільки не наданий документ про присвоєння кваліфікації і строки навчання.
01.07.2019 позивач звернувся до ГУ ПФУ повторно із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до статті 13 Закону №1788-ХІІ. До заяви, окрім зазначених вище документів, додав архівну довідку від 04.04.2019 №03-01/Л-265, видану Комунальною установою «Трудовим архівом м. Нова Каховка», про періоди роботи, довідку від 15.03.2017 №04/39, видану ПАТ «Трест Київміськбуд-6», про підтвердження трудового стажу; довідку від 14.05.2019 №01-19/186, видану Новокаховським професійним електротехнічним ліцеєм.
Листом від 11.09.2019 №200714/03 ГУ ПФУ повідомило позивача про відмову у призначенні пільгової пенсії з огляду на те, що за результатами перевірки довідки про підтвердження пільгового стажу, на організації відсутні первинні документи, а саме: накази про зарахування, звільнення, картка Т-2.
Також, суд встановив, що згідно трудової книжки позивача, останній, зокрема:
з 01.09.1979 по 25.07.1980 навчався в Новокаховському технічному училищі - 1 по спеціальності електрозварник третього розряда;
з 25.07.1980 по 29.10.1980 працював в цеху 25 електрозварювальником третього розряду в Новокаховському електромашино будівельному заводі (був звільнений із заводу у зв'язку із призовом до Радянської армії);
з 17.11.1980 по 05.11.1982 служив в Радянській армії;
з 03.12.1982 по 23.10.1998 працював електрозварювальником третього, четвертого, п'ятого розряду у різні періоди в Будівельно-монтажному управлінні №37 треста «Київміськбуд-6».
Також, відповідно до довідки від 20.03.2019 №01/17-д, виданої ПАТ «Трест Київміськбуд-6», про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній, ОСОБА_1 у період з 03.12.1982 (наказ від 01.12.1982 №164-к) по 23.10.1998 (розпорядження про звільнення від 29.10.1998) працював повний робочий день в Будівельно-монтажному управлінні №37 треста «Київміськбуд-6». Виконував роботи ручного дугового зварювання складових відповідальних апаратів, вузлів та конструкцій у всіх просторових положеннях зварного шва. Контактним, точковим, шовним та стиковим зварюванням не займався. Працював на новому будівництві повний робочий день та інших робіт не виконував.
За професією електрозварник ручного зварювання, що передбачена списком №2 розділу ХХХІІ код 7212.2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, стаж роботи позивача складає 15 років 10 місяців 20 днів.
Атестація робочих місць по Будівельно-монтажному управлінні №37 треста «Київміськбуд-6» проводилась вперше у 1998 (наказ від 15.10.1998 №26, наказ від 30.10.1998 №27) та в 2005 році (наказ від 31.08.2005 №17).
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються, зокрема, Конституцією України, Законом №1788-ХІІ, Законом України від 09.03.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) та Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до - 01.04.2024 пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 01.04.2019 по 31.03.2020 - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок.
Отже, є кілька складових у своїй сукупності, які є підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: наявність професій (посад) і виробництв у відповідному Списку, зайнятість працівника на цих роботах протягом повного робочого дня, а також підтвердження шкідливих умов роботи працівника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації робочих місць за умовами праці.
Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає працівнику права на пенсію за віком на пільгових умовах.
За змістом частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статті 100 Закону №1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно зі статтею 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383), встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.01.1992.
Верховний Суд неодноразово висловлював правовий висновок, зокрема у постанові від 24.04.2019 у справі №523/14381/16-а, про те, що після 21.08.1992, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Як зазначено вище, судом встановлено та не є спірним у цій справі проведення атестації робочого місця електрозварювальника ручного зварювання та віднесення цієї посади до списку №2.
Як видно із листів відповідача від 05.07.2019 та 11.09.2019, якими відмовлялось позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, підставою для відмови слугувало те, що довідка від 20.03.2019 №01/17-д, видана ПАТ «Трест Київміськбуд-6» за відсутності первинних документів, а а саме: наказів про зарахування, звільнення, картка Т-2.
З цього приводу суд зазначає, таке.
Пунктом 10 зазначеного Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.
Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що уточнюючі довідки мають надаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Отже, відповідач, зробивши висновок щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії на пільгових умовах з раніш зазначених підстав, не надав оцінки та не зазначив підстав відхилення записів наявних в трудовій книжці позивача, у якій, зокрема, зазначено про періоди роботи позивача за списком №2 на роботах, які віднесені до відповідних списків №2, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 та постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.
Суд зазначає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Суд вважає, що позивачем вжито усіх можливих заходів для документального підтвердження наявного у нього пільгового стажу, а відсутність деяких первинних документів у підприємств, зважаючи на сплив значного проміжку часу, не може ставитись у провину особі, яка претендує на отримання пенсії та позбавити її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону №1788-ХІІ.
Таким чином, відмова відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є неправомірною.
З урахуванням викладеного, наявні усі підстави для зарахування позивачу до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно статті 114 Закону №1058-IV та статті 13 Закону №1788-ХІІ періоду роботи в Будівельно-монтажному управлінні №37 Трест «Київміськбуд-6».
У свою чергу, суд зазначає, що за правилами статті 5 Закону №1058-IV виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, а також порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Частиною п'ятою статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Водночас, постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 2-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).
Перелік документів, які необхідно подати до пенсійного органу для для призначення пенсії визначений у пункті 2.1 Порядку №22-1.
При цьому положення вказаного пункту Порядку №22-1 має бланкетну норму, яка відсилає до Порядку №637 щодо документів про стаж, оснивним з яких є трудова книжка.
Відповідно до пункту 3 статті 44 Закону №1058-IV та пункту 4.2 Порядку №22-1 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
При цьому суд зауважує, що право особи на отримання пенсійних виплат не може бути поставлено у залежність від формальних недоліків та відсутності на підприємстві деяких первинних документів.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Тобто, єдиним органом до повноважень якого належить вирішення питання щодо наявності чи відсутності у особи права на призначення пенсії є територіальний орган Пенсійного фонду до якого особа звернулася з відповідною заявою. При цьому, за наслідками розгляду заяви пенсійний орган повинен прийняти відповідне рішення, яке повинно бути вмотивованим.
Проте відповідачем не надано жодної оцінки, зокрема, записам наявним у трудовій книжці позивача щодо роботи на посадах, які дають право на пільгову пенсію, відомостям щодо результатів атестації робочих місць позивача та відомостям щодо найменування Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення за спірні періоди його роботи.
Отже, відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах не надав оцінку відомостям наявним або відсутнім в трудовій книжці позивача, в той час як суд, як орган уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, позбавлений можливості приймати таке рішення, оскільки це буде свідчити про перебирання на себе судом повноважень наданих виключно орган Пенсійного фонду.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 04.04.2019 у справі №204/362/17.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції).
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України).
Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у статті 3 Конституції України.
Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Як зазначено в пункті 4.1 рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Суд бере до уваги правову позицію, яка висвітлена в пункті 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003, а саме: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)».
У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку, що вимога позивача щодо зобов'язання ГУ ПФУ призначити йому пенсію є передчасною, у зв'язку з чим задоволенню не підлягає, а позов підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи те, що відповідач, будучи уповноваженим органом на розгляд заяв та призначення пенсії фактично не розглянув заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах та не навів підстав відхилення ним відомостей наявних в трудовій книжці позивача, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.07.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції про сплату від 22.10.2019 року №0.0.1502126135.1 ОСОБА_1 під час звернення з даним позовом до суду сплатив судовий збір у розмірі 768,40 грн, який, з огляду на задоволення позовних вимог частково, підлягає присудженню на користь позивача у розмірі 384,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до його заяви від 01.07.2019, - неправомірними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.07.2019 №7780, з урахуванням висновків, викладених в даному судовому рішенні.
В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» цього ж Кодексу.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду в місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42098368).
Суддя О.М. Чудак