ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
15 червня 2020 року м. Київ № 640/12599/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши заяву про забезпечення позову подану товариством з обмеженою відповідальністю «Конкорд Факторинг» в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд Факторинг» (01601, м.Київ, вул.Мечнікова, 2, код ЄДРПОУ 40487592) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Конкорд Факторинг» (надалі також - позивач) звернулось до Кіровоградського оружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (надалі також - відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправними дії Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції в частині надання висновку щодо існування підстав для задоволення скарги ТОВ "Сарафан" на дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. від 12.05.2020 року, яку було зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.05.2020 року за № 13627-33-20, та зобов'язати її утриматися від дій, пов'язаних з виключенням (скасуванням) записів в Державному реєстрі речових прав стосовно прав ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" як іпотекодержателя стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами - 3210900000:01:173:0029 та 3210900000:01:173:0030;
визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України № 1790/5 від 27.05.2020 року "Про задоволення скарги".
Одночасно з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу в особі Департаменту нотаріату та державної реєстрації вчиняти дії, пов'язані з виключенням (скасуванням) записів (№№ 3687986, 36188538, 36200902 та № 36200705, внесених на підставі рішень № 51895335 та № 51896193 від 06.04.2020 року та рішень № 51906838 та № 51909658 від 07.04.2020 року) в Державному реєстрі речових прав стосовно прав ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" як іпотекодержателя земельних ділянок, кадастрові номери - 3210900000:01:173:0029 та 3210900000:01:173:0030; заборонити всім особами, які мають доступ до Державного реєстру речових прав вчиняти дії, пов'язані з виключенням (скасуванням) записів (№№ 3687986, 36188538, 36200902 та № 36200705, внесених на підставі рішень № 51895335 та № 51896193 від 06.04.2020 року та рішень № 51906838 та № 51909658 від 07.04.2020 року) в Державному реєстрі речових прав стосовно прав ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" як іпотекодержателя земельних ділянок, кадастрові номери - 3210900000:01:173:0029 та 3210900000:01:173:0030; заборонити всім особами вчиняти дії, що передбачають зміну, припинення або встановлення речових прав на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:173:0029 та 3210900000:01:173:0030 на підставі яких є можливим внесення записів про такий об'єкт нерухомого майна до Державного реєстру речових прав та зупинити дію Наказу Міністерства юстиції України № 1790/5 від 27.05.2020 року "Про задоволення скарги" до моменту завершення розгляду даної адміністративної справи по суті.
Частинами першою, другою та третьою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини четвертої вказаної статті, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, з аналізу наведених норм права суд зазначає, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв'язку із чим, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
В обґрунтування необхідності вжити заходи забезпечення позову заявник зазначає, що не вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення вчинення відповідних дії відповідача то не вжиття обмежувальних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся позивач.
Розглянувши докази та доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частиною 5 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Як вбачається з заяви про забезпечення позову, заявником не надано суду достатніх доказів в обґрунтування заяви та належних доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Ознаки протиправності оскаржуваного рішення підлягають встановленню при вирішенні справи по суті.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями статей 150, 151, 153, 154, 241, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Смолій