Справа № 420/4927/20
15 червня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат у сумі 49 646,18 грн.,-
10.06.2020 р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат у сумі 49 646,18 грн.
Згідно ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст.ст.106-161 КАС України.
Відповідно ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно частин 1, 2, 4 та 5 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно пункт 5.27 з положення Національного стандарту України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003, що затверджене Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55 зазначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.
Так, позивачем додано до адміністративного позову копії документів, які не засвідчені ним у встановленому чинним законодавством порядку (відсутня дата).
Також, разом з позовною заявою позивачем надано клопотання про відстрочку сплати судового збору суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З указаного вбачається, що заявник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічна правова позиція викладена і в ухвалах Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі 750/6797/17, від 10.01.2018 року у справі № 821/1025/17, від 19.01.2018 року у справі 815/3710/17 та постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 23.01.2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір».
Крім того, суд не бере до уваги посилання позивача на обмежене бюджетне фінансування, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Такі підстави можуть створювати нерівність між позивачами, які не є суб'єктами владних повноважень, а тому суперечать положенням статті 129 Конституції України та статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Суд також зазначає, що прийняття рішення щодо звільнення сторони від сплати судового збору чи відстрочення його сплати є правом суду. Необґрунтоване звільнення від сплати судового збору, на думку суду, може утворювати умови для дискримінаційного становища інших суб'єктів звернення до суду.
У свою чергу, Європейський суд з прав людини (рішення у справі «Креуз проти Польщі», заява № 28249/95) виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Одеського державного університету внутрішніх справ про відстрочку від сплати судового збору.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України “Про судовий збір”.
Згідно ч.1 ст.2 Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст. 3 Закону).
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, з 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить - 2102 гривні.
Судом встановлено, що до позовної заяви доказів сплати судового збору позивачем не надано.
Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом подання до суду квитанції про сплату судового збору на суму 2102,00 грн., вказану суму судового збору перерахувати на:
- Отримувач коштів УК у м. Одесі/Київський р-н/22030101
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923
- Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
- Код банку отримувача (МФО) 899998
- Рахунок отримувача UA338999980313181206084015005
- Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);Судовий збір, за позовом ___________ (назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу,протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
За таких обставин позов має бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків позовної заяви.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до Одеського окружного адміністративного суду належним чином засвідчених додатків до позову та доказів сплати судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суд,-
В задоволенні клопотання позивача про відстрочку від сплати судового збору відмовити.
Адміністративний позов Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат у сумі 49 646,18 грн. - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити позивача про необхідність протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначенні даним судовим рішенням недоліки, та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Токмілова