Справа № 420/1593/20
10 червня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Вовченко O.A.,
секретар судового засідання Іщенко С.О.,
за участю:
представника позивача - Дяченка О.В. (за довіреністю),
представників відповідача - Козяйкіної М.М. (за довіреністю),
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та стягнення індексації,-
До Одеського окружного адміністративного суду 26 лютого 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року включно;
2. Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року включно в сумі 71577,31 грн.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а саме - порушення строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року включно.
Ухвалою від 28 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, стягнення індексації та зобов'язання вчинити дії залишено без руху. Встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
27 березня 2020 року ухвалою продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою від 21 квітня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 в частині позовних вимог щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а саме - порушення строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року включно повернуто позивачу. Прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року включно та стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року включно в сумі 71577,31 грн. Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 12.05.2014 року по тепер проходить військову службу у лавах Збройних Сил України у військовій частині НОМЕР_1 . Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 року (справа №815/2256/18) позовні вимоги задоволено, а саме визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 в частині не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року включно. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суд від 12.07.2018 року без змін. Військовою частиною НОМЕР_1 виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 року, а саме: нараховано та виплачено мені індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року включно. Проте рішення суду виконано з порушенням вимог постанови Кабінет Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення». Позивач, посилаючись на лист Мінсоцполітики від 29.12.2017 року №122/0/66-17 та лист директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 31.01.2018 №248/3/8/85 зазначає, що січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), атому відповідно до Порядку №1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Загальна сума індексації грошового забезпечення, яка мені не була виплачена військовою частиною НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року становить 71577,31 грн.
14 травня 2020 року за вх. №ЕП/6955/20 (а.с.81-87) та за вх. №19191/20 (а.с.102-108) надійшли одинакові за змістом відзиви на позов, у яких відповідач зазначає, що вимоги, викладені в позовній заяві, не визнає в повному обсязі, як такі, що є безпідставними, необґрунтованими та таким, що не відповідають чинному законодавству. Проведення індексації грошових доходів населення, у тому числі грошового забезпечення, здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення. З метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян, якими є також військовослужбовці, з 01 січня 2016 року грошове забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України відповідно до протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 року №3 було значно збільшено за рахунок збільшення їх розміру преміювання. В січні 2016 року військовослужбовцям Збройних Сил України було підвищено рівень грошового забезпечення за грудень 2015 року виходячи з наступних норм: премії військовослужбовцям, яким максимальний розмір посадового окладу визначений у штаті військової частини від 450 до 685 гривень включно, - 740 відсотків посадового окладу; військовослужбовцям, яким максимальний розмір посадового окладу визначений у штаті військової частини від 686 до 870 гривень включно, - 600 відсотків посадового окладу; військовослужбовцям, яким максимальний розмір посадового окладу визначений у штаті військової частини від 871 гривни і вище, - 525 відсотків посадового окладу (телеграма Міністра оборони України № НР 248/3/9/1/1150 від 31 січня 2015 року). Таким чином, військовослужбовці у 2015 році отримували значно менше грошове забезпечення ніж у 2016 році. За рахунок збільшення грошових нарахувань у 2016 році позивач став отримувати в 2 (два) рази більше грошове забезпечення ніж у 2015 році. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати», особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» внесено зміни до Порядку №1078, п. 6 якого доповнено абзацом такого змісту: «Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік». Відповідно до п. 7 роз'яснення директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 року №248/3/9/1/2 (додається) у зв'язку із внесенням вищезазначених змін до Порядку №1078, індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз'яснення. за вищевказаний період проходження військової служби Позивачу була здійснена виплата індексації на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 року по справі №815/2256/18 згідно чинного законодавства. Вказана позивачем сума у позовній заяві є необґрунтованою, розрахована невірно та суперечить чинному законодавству.
22 травня 2020 року ухвалою суду заяву відповідача про розгляд справи за участю військової частини НОМЕР_1 задоволено. Визначено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та стягнення індексації проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
04 червня 2020 року до суду від позивача за вх.№21413/20 надійшла відповідь на відзив (а.с.125-128), у якій позивач зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для не проведення індексації грошового забезпечення. Посадові оклади військовослужбовцям були підвищені: 01 січня 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Тобто в період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року посадовий оклад за посадою, яку займав позивач останній раз підвищувався 01.01.2008 року. Відповідно до статті 102 Постанови №1078 обчислення індексу споживчих цін здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник, а саме - з лютого 2008 року.
Ухвалою суду від 04 червня 2020 року у прийнятті до провадження заяви представника позивача про уточнення позовних вимог (вх. №21397/20) відмовлено.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечувала.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на адміністративний позов та відповіддю на відзив позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року по справі №815/2256/18, яке постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року залишено без змін, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 в частині не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р. та зобов'язано військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (код ІПН НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р. включно.
При цьому, у вказаному рішенні по справі №815/2256/18 встановлено, що 20.11.2011 року між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Також у рішенні встановлено, що як свідчить витяг з послужного списку ОСОБА_1 :
- Згідно наказу Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України №235-ПМ від 06.12.2013 року у період з 06.12.2013 року по 12.02.2014 року ОСОБА_1 проходив військову службу командиром відділення спеціального радіозв'язку військової частини НОМЕР_4 ;
- Згідно наказу Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України №19-ПМ від 12.02.2014 року, у період з 12.02.2014 року по 14.08.2014 року ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом на посаді техніка відділення спеціального радіозв'язку військової частини НОМЕР_4 у м. Одесі;
- Згідно наказу Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України №19-ПМ від 12.02.2014 року, у період з 14.08.2014 року по 29.12.2017 року ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом на посаді техніка відділення спеціального радіозв'язку військової частини НОМЕР_1 у м. Одесі;
- Згідно наказу Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України №124-РС від 29.12.2017 року по теперішній час ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді начальника приймального радіовузла відділення зв'язку у військовій частині НОМЕР_1 в м. Одесі.
Як зазначено позивачем та не заперечується відповідачем, вищевказане рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року по справі №815/2256/18 військовою частиною НОМЕР_1 виконано, ОСОБА_2 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року включно, що також підтверджується розрахунково-платіжною відомістю №43 (а.с.21).
Позивач, не погоджуючись з розрахованою відповідачем сумою належної йому індексації грошового забезпечення, звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою від 05.11.2019 року (а.с.9), в якій, зокрема, просив нарахувати та доплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року в сумі 82290,87 грн., у відповідь на яку військовою частиною НОМЕР_1 йому направлено лист від 28.12.2019 року №44/1794 (а.с.16), у якому зазначено, що сума індексації вказана у зверненні, а саме 82290,87 грн., є необґрунтованою, жодного розрахунку та підстав нарахування у зверненні не наведено, а отже заяву в частині виплати індексації грошового забезпечення в сумі 82290,87 грн. та компенсації втрати частини доходів наразі не може бути задоволено.
Позивач, вважаючи, що військовою частиною НОМЕР_1 йому не в повному розмірі виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року включно, посилаючись на те, що січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців та що відповідач повинен доплатити йому суму індексації 71577,31 грн. згідно розрахунку (а.с.13-15), звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язані з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частиною 2 статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Грошове забезпечення військовослужбовців врегульовано статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Частиною 1 цієї статті передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Порядок та правила проведення індексації заробітної плати (оплати праці) працівників визначаються Законом України від 03.07.1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» у редакції від 06.02.2003 року № 491-IV (далі Закон №1282-XII) і постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі Порядок, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013) були внесені значні зміни у вищевказаний Порядок, у зв'язку з чим з 01 грудня 2015 року вступили в дію нові правила індексації заробітної плати.
Також, згідно Закону України від 24.12.2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було підвищено поріг індексації грошових доходів населення з 101% до 103%.
Відповідно до абзаців 4-5 пункту 4 Порядку, частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
При цьому, згідно абз.1 п.2 Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.
Індекс споживчих цін - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення (абз.3, 4 ст.1 Закону №1282-XII).
Відповідно до ст.3 Закону №1282-XII індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Таким центральним органом є Державна служба статистики України.
Крім того, на основі щомісячних даних Держстату, індекс споживчих цін обчислюється бухгалтерськими службами підприємств, установ та організацій для визначення порогу індексації і величини приросту індексу споживчих цін.
Відповідно до п.5 Порядку у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Суд зазначає, що до грудня 2015 року при обчисленні індексу споживчих цін для індексації заробітної плати працівників відповідно до пункті 5 Порядку використовувався такий термін як «базовий місяць». Базовий місяць визначався для кожного працівника окремо.
Після 01 грудня 2015 року, замість терміну «базовий місяць» у Порядку став використовуватись термін «місяць підвищення тарифних ставок (окладів)».
Підвищення тарифних ставок (окладів) - не в сенсі підвищення тарифної ставки (окладу) працівнику індивідуально у зв'язку з: призначенням його на більш високу за оплатою посаду; підвищенням його кваліфікаційної категорії, педагогічного звання, педагогічного навантаження тощо, а в сенсі підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства.
Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації заробітної плати передбачено здійснювати з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (окладів) за посадами, які займають працівники.
Судом встановлено, що відповідно до п.3 Постанови № 1013 установлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року. Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.
Вищевказана норма є чинною.
Тобто, з викладеного вбачається, що Постановою № 1013 визначено місяць підвищення тарифних ставок (окладів) січень 2016 року, з якого у подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації.
Відповідно до статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Обчислення індексу споживчих цін таким чином проводиться до тих пір, поки він не перевищить поріг індексації, який встановлено в розмірі 103 відсотка.
Після перевищення такого порогу індексації, з метою проведення подальшої індексації заробітної плати працівників, обчислення індексу споживчих цін починається знову, з місяця наступного за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив цей поріг індексації.
При цьому величина приросту індексу споживчих цін для проведення кінцевої індексації, розрахована між цими проміжками, обчислюється як добуток сум проміжних індексів споживчих цін перевищення порогу індексації помножений на коефіцієнт 100.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації заробітної плати здійснюється таким чином до місяця підвищення тарифних ставок (окладів) працівників.
Індекс споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (окладів), приймається за 1 або 100 відсотків.
Розрахунок індексу споживчих цін за січень-березень 2016 року наступний:
0,996х100=99,6%
0,996 х 1,010 х 100 = 100,5%
0,996 х1,010 х 1,035 х 100 =104,1%
Отже, у квітні 2016 року індекс споживчих цін перевищив установлений поріг індексації - 103% і склав 104,1%. Тобто, з травня місяця обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком для визначення наступного перевищення порогу індексації для проведення подальшої індексації заробітної плати необхідно почати знову.
Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати у червні 2016 року становитиме 4,1 відсотка (104,1 - 100).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Місяцем, в якому офіційно був опублікований індекс споживчих цін за квітень 2016 року є травень 2016 року, а відтак підвищення заробітної плати працівникові у зв'язку з її індексацією повинно здійснитись у червні 2016 року.
Відповідно до положень Порядку індексації підлягає заробітна плата у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на рік.
З 1 травня 2016 р. такий прожитковий мінімум було затверджено у розмірі 1450 грн.
Частина заробітної плати, яка перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає.
Сума індексації заробітної плати працівника визначається як результат множення суми оплати праці, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Отже, 1450х4,1:100 = 59,45 грн. - сума індексації за червень 2016 року.
З наданої позивачем до суду розрахунково-платіжної відомості №43 вбачається, що позивачу нарахована індексація грошового забезпечення починаючи з червня 2016 року в сумі 59,45 грн. і по грудень 2017 року включно в сумі 422,88 грн.
Позивач не заперечував щодо здійсненого відповідачем математичного розрахунку суми індексації грошового забезпечення, здійсненого відповідачем з 01.01.2016 року, а посилається на невірне визначення відповідачем місяця, з якого обчислюється величину приросту індексу споживчих цін зазначаючи, що такий обчислюється з січня 2008 року, коли на його думку відбулось останнє підвищення грошового забезпечення військовослужбовців.
Суд не погоджується з таким твердженням позивача, оскільки як стверджується відповідачем та вбачається з п.3 Постанови № 1013 та телеграми Міністра оборони України від 31 січня 2020 року (а.с.120-121) оклади військовослужбовцям були підвищені за рахунок збільшення грошового забезпечення за грудень 2015 року виходячи з наступних норм:
премії військовослужбовцям, яким максимальний розмір посадового окладу, визначений у штаті військової частини від 450 до 685 гривень включно, - 740 відсотків посадового окладу;
премії військовослужбовцям, яким максимальний розмір посадового окладу, визначений у штаті військової частини від 686 до 870 гривень включно, - 600 відсотків посадового окладу;
премії військовослужбовцям, яким максимальний розмір посадового окладу, визначений у штаті військової частини від 871 гривни і вище, - 525 відсотків посадового окладу (телеграма Міністра оборони України № НР 248/3/9/1/1150 від 31 січня 2015 року).
При цьому суд зазначає, що до внесення вищевказаних змін до законодавства про індексацію грошового забезпечення діяли норми, які визначали, що базовим місяцем обчислення індексу споживчих цін для індексації заробітної плати вважався місяць прийняття на роботу або місяць підвищення заробітної плати.
Тобто, враховуючи те, що ОСОБА_1 було прийнято на військову службу до військової частини НОМЕР_1 з 12.05.2014 року, а відтак до 01 грудня 2015 року базовим місяцем обчислення індексу споживчих цін для позивача був травень 2014 року, а не січень 2008 року, коли позивач не числився на військовій службі.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За таких обставин суд доходить висновку, що військовою частиною НОМЕР_1 було вірно обчислено позивачу суму індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, а відтак у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.
Керуючись ст.ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року включно та стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року включно в сумі 71577,31 грн. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ).
Відповідач - військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Повний текст рішення складено та підписано 15.06.2020 року.
Суддя О.А. Вовченко