Справа № 420/7042/19
15 червня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у призначені, нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання шляхом прийняття 31 жовтня 2019 року рішення № 825955 про відмову в переході з одного виду пенсії на інший. Скасовано рішення № 825955 від 31 жовтня 2019 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області «Про відмову в переході з одного виду пенсії на інший». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 05 жовтня 2019 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до статей 137, 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року з урахуванням суддівської винагороди, вказаної в довідці П'ятого апеляційного адміністративного суду №326 від 04 жовтня 2019 року без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
09 червня 2020 року до суду від ОСОБА_1 за вх.№21922/20 надійшла в порядку статей 382, 383 КАС України заява, в якій просить суд:
- Визнати противоправними дії вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі 420/7042-19 від 27.01.2020 року в частині не нарахування та не виплати судді у відставці ОСОБА_1 до обрахованого та виплачуваємого 50 відсоткового щомісячного грошового утримання судді у відставці додатково 2-х відсотків від грошового утримання за кожен повний рік понад 20 років роботи на посаді судді (всього 22 роки), а всього - 44 відсотки;
- Звернути до негайного виконання відповідачем Головним управлінням пенсійного фонду України в Одеській області постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 року 420/7042/19 в частині невиконаних ним судових зобов'язань - нарахування та не виплату судді у відставці ОСОБА_1 до обчисленої та виплачуваємої суми грошового забезпечення додатково 2-х відсотків обчисленого грошового утримання за кожен повний рік понад 20 років роботи на пораді судді (всього 22 роки), а всього - 44 відсотки;
- Встановити судовий контроль за виконанням відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі 420/7042/19 від 27.01.2020 року в частині зобов'язання Головне .управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити, нарахувати та виплачувати мені - ОСОБА_1 з 05 жовтня 2019 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до статі 137, статті 142 Закону Украйни «Про судоустрій та статус суддів» 2016 року №1402-VIІІ у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди та 2 відсотків грошового утримання за кожен повний рік понад 20 років роботи на посаді судді (всього 22 роки), без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відсталі, вказаній в довідці №326 від 04 жовтня 2019 року в сумі 170584.80 грн.;
- Зобов'язати суб'єкта владних повноважень відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати в місячний строк з дня прийняття вказаного судового рішення, звіт про виконання вказаного судового рішення.
Заявник обґрунтовує дану заяву тим, що його стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 42 роки 11 місяців 5 днів. 27 січня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд виніс рішення, якою зокрема зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 05 жовтня 2019 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до статі'137, статті 142 Закону Украйни «Про судоустрій та статус суддів» у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди та 2 відсотків грошового утримання за кожен повний рік понад 20 років роботи на посаді судді (всього 22 роки), без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, вказаній в довідці №326 від 04 жовтня 2019 року в сумі 170584.80 грн. Вказує, що відповідач ігноруючи Конституцію України, чинне законодавство України вказане судове рішення не виконав. Розрахувавши позивачу грошове утримання в розмірі 50 відсотків від загальної суми моєї суддівської винагороди, відповідач не нарахував, 2 відсотка грошового утримання за кожен повний рік, понад 20 років роботи на посаді судді, а всього (всього 22 роки), 44 відсотки.
Відповідно до ч.5 ст.383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, оцінивши надані докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (ч.6).
Судом встановлено, що як вбачається з оскаржуваного в межах справи №420/7042/19 рішення №825955 від 31 жовтня 2019 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області «Про відмову в переході з одного виду пенсії на інший» позивачу було відмовлено у переході з пенсії за вислугу років на довічне грошове утримання судді у відставці з підстави, що «після кваліфікаційного оцінювання не відпрацьовано на посаді судді три роки, врахувати довідку про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці від 04.10.2019 №326 не має підстав, право на виплату грошового утримання в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб відсутнє».
Інших підстав для відмови у призначені позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зокрема які стосувалися б стажу роботи, у спірному рішенні не наведено.
11 березня 2020 року відповідно до протоколу/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області призначено ОСОБА_1 довічне грошове утримання судді у відставці згідно Закону України «Про судоустрій та статус суддів» з 05.10.2019 року довічно у розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
З вказаного протоколу вбачається, що позивачу враховано страховий стаж (повний) 46 років 9 місяців 27 днів, в тому числі: судді - 17 років 1 місяць 23 дні.
При цьому, як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.05.2020 року №4009-3967/П-02/8-1500/20: «…Оскільки Ваш страховий стаж на посаді судді складає 17 років 1 місяць, тому розрахунок пенсії призначеної за рішенням суду від 27.01.2020 по справі №420/7042/19 обчислюється у розмірі 50% від суддівської винагороди».
При цьому, як зазначено вище, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зобов'язано призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 05 жовтня 2019 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до статей 137, 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року.
Відповідно до статті 137 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.116 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Відповідно до абзацу 4 пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року за суддями, призначеними чи обраними на посаду до набрання чинності цим законом, зберігається визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Як вбачається з розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці П'ятого апеляційного адміністративного суду №327 від 04.10.2019 року, ОСОБА_2 13.08.2002 року був призначений на посаду судді у Ленінському районному суді м. Одеси, 25.01.2003 року переведений на посаду судді у Малиновскому районному суді м. Одеси, з 30.10.2008 року призначений на посаду судді Одеського апеляційного адміністративного суду, та з 01.10.2018 року переведений на посаду судді П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Також, з вказаного розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці враховано проходження військової служби з 05.05.1973 року по 12.05.1975 року, половину періоду навчання в Одеському державному університеті ім.І.І.Мечникова з 01.09.1975 року по 20.06.1980 року, робота інспектором в Одеській митниці з 25.03.1980 року по 07.12.1981 року та проходження військової служби в органах військової прокуратури на офіцерських посадах з 04.12.1981 року по 30.07.2001 року.
Отже, як вбачається з вищевказаного розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці П'ятого апеляційного адміністративного суду №327 від 04.10.2019 року та встановлено також у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року по даній справі, всього стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_3 визначено 42 роки 11 місяців 5 днів.
На час призначення ОСОБА_3 суддею питання визначення стажу, який дає право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України «Про статус суддів» №2862-ХІІ від 15 грудня 1992 року та Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» №584/95 від 10 липня 1995 року, які встановлювали виключний перелік посад, робота на яких підлягала зарахуванню до стажу, що дає право на відставку судді.
Вищевказані норми передбачали, що до стажу роботи на посаді судді зараховується також стаж роботи на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 24 вересня 2019 року № 2539-0-15-19 (а.с.14-16) ОСОБА_1 вирішено звільнити з посади судді П'ятого апеляційного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку. Також, у вказаному рішенні зазначено, що ОСОБА_1 має достатній для звільнення у відставку стаж.
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Суд зазначає, що у законодавстві не може бути подвійного тлумачення одного і того самого терміну у одних і тих самих правовідносинах, тим паче в рамках одного нормативно-правового акту.
Відтак, термін «стаж роботи на посаді судді» у контексті статей 116, 137 та 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року має однакове значення та включає в себе роботу на посадах не лише судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу, а також стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Суд зазначає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя.
Отже, з викладеного вбачається, що пенсійний орган зобов'язаний був при призначенні позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці керуватись частиною 3 статті 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року та при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років (з врахуванням стажу, визначеного у розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці П'ятого апеляційного адміністративного суду №327 від 04.10.2019 року) збільшити його розмір на два відсотки грошового утримання судді за кожен повний рік роботи на посаді судді понад 20 років.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області допущено протиправну бездіяльність (а не дії, як помилково визначено позивачем) щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі 420/7042-19 від 27.01.2020 року в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 05 жовтня 2019 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до статті 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року, що проявляється у не врахуванні та невиплаті судді у відставці ОСОБА_1 до щомісячного грошового утримання судді у відставці збільшення його розміру на 2 відсотки від грошового утримання за кожен повний рік понад 20 років роботи на посаді судді (22 роки), всього - 44 відсотки.
Суд зазначає, що зазначені у ст.383 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Вказана правова позиція визначена в постанові Верховного Суду по справі №520/11829/17 від 27 листопада 2018 року.
В той же час суд зазначає, що статтею 383 КАС України не передбачено можливості зобов'язання відповідача по справі вчиняти певні дії, зокрема звертати рішення суду до негайного виконання, а відтак в цій частині заяви позивача слід відмовити.
При цьому суд зазначає, що такі вимоги можуть бути вирішені шляхом подання стороною заяви в порядку статті 378 КАС України.
Щодо прохання позивача встановити судовий контроль та зобов'язати суб'єкта владних повноважень відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати в місячний строк з дня прийняття вказаного судового рішення, звіт про виконання вказаного судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Враховуючи вищенаведені висновки суду про протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиконання в повному обсязі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року по справі №420/7042/19, суд вважає за доцільне встановити судовий контроль шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду у 30-денний термін з моменту отримання копії вказаної ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року по справі №420/7042/19 з урахуванням висновків даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 241-245, 248, 256,295, 382, 383 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі 420/7042-19 від 27.01.2020 року в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 05 жовтня 2019 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до статті 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року, що проявляється у не врахуванні та невиплаті судді у відставці ОСОБА_1 до щомісячного грошового утримання судді у відставці збільшення його розміру на 2 відсотки від грошового утримання за кожен повний рік понад 20 років роботи на посаді судді (22 роки), всього - 44 відсотки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у 30-денний термін з моменту отримання копії ухвали подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 27 січня 2020 року по справі №420/7042/19 з урахуванням висновків даної ухвали.
В решті вимог заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Вовченко