16 червня 2020 р. № 400/569/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Галицинівської сільської ради, вул. Центральна, 1, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286
до відповідачів:1: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 2: Державної архітектурно-будівельної інспекції України, б-р Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133
про:визнання протиправними та скасування припису від 02.01.2020 р. № 2 і постанови від 16.01.2020 р. № 1,
Галицинівська сільська рада звернулася з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування припису від 02.01.2020 р. № 2 та постанови від 16.01.2020 р. № 1.
При відкритті провадження у справі суд ухвалою від 05.02.2020 р. залучив Державну архітектурно-будівельну інспекцію України як другого відповідача по справі.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в листі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, який став підставою для призначення перевірки, не йшлося про порушення позивачем законодавства і не вимагалося проведення перевірки. Відтак, позивач вважає, що підстав для перевірки у відповідача не було. До того ж, відповідач порушив строки проведення перевірки та прийняв оскаржуваний припис поза межами строку. По суті виявленого порушення позивач зазначив, що здійснював капітальний ремонт дорожнього покриття, яке є лише одним із елементів об'єкту благоустрою, а на такі будівельні роботи отримання дозволу не вимагається.
Відповідач 21.03.2020 р. подав відзив на позов (а. с. 33-36), в якому зазначив, що вимоги Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877) не поширюються на спірні правовідносини. Перевіркою встановлено, що роботи з капітального ремонту об'єктів благоустрою населених пунктів проводяться відповідно до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038). Позивач не отримав документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, тобто, об'єкт є самочинним будівництвом.
02.04.2020 р. відповідач подав відповідь на відзив (а. с. 65-67), де зазначив, що вимоги Закону № 877 щодо строків проведення позапланових перевірок та недопустимості їх продовження поширюються на відповідача і не можуть бути змінені підзаконним актом - Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553. Відповідач не довів дотримання ним обов'язкової умови щодо проведення перевірки в присутності суб'єкта містобудування.
За клопотанням представника позивача справу розглянуто в письмовому провадженні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
28.11.2019 р. до відповідача надійшло звернення Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, в якому зазначено, що в ході фінансового аудиту бюджету Галицинівської об'єднаної територіальної громади встановлено відсутність у позивача декларацій про готовність до експлуатації трьох об'єктів. Інформацію направлено відповідачу для розгляду та вжиття відповідних заходів (а. с. 13).
На підставі вказаного листа відповідачем видано направлення від 12.12.2019 р. № 416 для проведення позапланового заходу на об'єкті "Капітальний ремонт дорожнього покриття за адресою: вул. Степова, с. Українка, Вітовський район, Миколаївська область". Строк дії направлення з 16.12.2019 р. по 27.12.2019 р. (а. с. 14).
Строк проведення перевірки продовжено наказом відповідача від 27.12.2019 р. № 133П та видано направлення від 27.12.2019 р. № 433 зі строком дії з 28.12.2019 р. до 02.01.2020 р. (а. с. 39).
Двічі суд витребовував у відповідача акт перевірки від 02.01.2020 р. № 433, який став підставою для прийняття оскаржуваних позивачем припису і постанови, однак відповідач так і не виконав вимог суду, надавши акт № 432 по іншому об'єкту перевірки (а. с. 44-51).
02.01.2020 р. відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис № 2, яким у термін до 02.03.2020 р. від позивача вимагалося усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, шляхом оформлення відповідних документів, що надають право виконувати будівельні роботи на об'єкті "Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Степова в с. Українка Вітовського району Миколаївської області" з подальшим введенням об'єкта в експлуатацію згідно чинного законодавства (а. с. 41-43).
Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідач 16.01.2020 р. виніс постанову № 1, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 1 п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 777740,00 грн (а. с. 17-18).
У постанові зазначено, що будівельні роботи з капітального ремонту дорожнього покриття по вул. Степова в с. Українка Вітовського району Миколаївської області у вересні 2019 року замовник (позивач) виконав самочинно, без отримання дозволу, який надає право на їх виконання.
Такого висновку відповідач дійшов, керуючись вимогами Закону № 3038, зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 3038 об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038 замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2).
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3038 передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до таб. 1 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва" та розрахунку проектанта ТОВ "Дориндустрия" (арк. ПЗ-7, 24-27 проекту № 27-2019) клас наслідків для об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури місцевого рівня - СС2 (а. с. 53).
Згідно з п. "г" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до об'єктів благоустрою населених пунктів належать вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки.
Відповідно до п. 2.6 Порядку проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23.09.2003 р. № 154, роботи з капітального ремонту об'єктів благоустрою населених пунктів, які відповідно до законодавства є об'єктами будівництва, проводяться відповідно до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Водночас, на підставі ч. 7 ст. 34 Закону № 3038 виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
З даного приводу суд зазначає, що відповідачем не було враховано положення п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", згідно з яким елементами (частинами) об'єктів благоустрою є покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів.
Таким чином, поняття елементу благоустрою є вужчим за поняття об'єкта благоустрою, оскільки стосується лише певної частини цілого.
Позивачем здійснено капітальний ремонт саме дорожнього покриття, як і вказано в робочому проекті (а. с. 53). Тобто, будівельні роботи стосувалися лише елементу благоустрою.
Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. № 406.
До таких робіт п. 10 віднесено роботи з відновлення елементів благоустрою, визначених Законом України "Про благоустрій населених пунктів", існуючих дитячих та спортивних майданчиків, майданчиків для вигулу домашніх тварин, прибудинкових територій багатоквартирних житлових будинків.
Таким чином, для капітального ремонту (відновлення) елементів благоустрою не потрібно оформлювати дозвіл на виконання будівельних робіт, як помилково вважав відповідач.
Враховуючи недоведеність відповідачем наявності у діях позивача ознак правопорушення у сфері містобудівної діяльності, ненадання на вимогу суду акту перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваних припису та постанови, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Решта доводів позивача судом до уваги не приймаються, оскільки не впливають на висновки про протиправність оскаржуваних рішень.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 13768,11 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України як головного розпорядника бюджетних коштів.
Крім того, позивач заявив про понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в загальній сумі 1000,00 грн. На доказ понесених витрат позивачем надано ордер на ім'я ОСОБА_1 А.О. та копії договору про надання юридичних послуг від 29.01.2020 р. і свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а. с. 10-12).
Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з п. 3 договору про надання юридичних послуг вартість послуг складає 1000,00 грн та підлягає сплаті протягом 10 днів з дня підписання договору. За результатом надання послуг сторони підписують акт наданих послуг.
Позивач не надав суду докази оплати наданих послуг та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Відтак, позивачем не доведено понесення ним витрат на правничу допомогу адвоката.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Галицинівської сільської ради (вул. Центральна, 1, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ідентифікаційний код 22440768) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056) та Державної архітектурно-будівельної інспекції України (б-р Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 37471912) про визнання протиправними та скасування припису від 02.01.2020 р. № 2 та постанови від 16.01.2020 р. № 1 - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 02.01.2020 р. № 2 та постанову від 16.01.2020 р. № 1.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (б-р Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 37471912) судовий збір у сумі 13768,11 грн (тринадцять тисяч сімсот шістдесят вісім грн 11 коп.) на користь Галицинівської сільської ради (вул. Центральна, 1, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ідентифікаційний код 22440768).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Дата складення повного судового рішення 16.06.2020 р.
Суддя Н. В. Лісовська