печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19978/20-к
29 травня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого другого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62020000000000358 від 14.04.2020 року,
19.05.2020 року Слідчий другого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62020000000000358 від 14.04.2020 року в ході проведення затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 у власному службовому кабінеті за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові купюри номіналом 100 доларів США кожна, у кількості 13 купюр, що мають наступні серії та номери: НОМЕР_1 , AF 44334974 B, KB 80855374 I, KB 74398842 I, KB 59883350 L, HC 32557578 A, KB 59883356 L, KL 93468386 A, KB 48377693 R, HC 88687913 A, KK 84926320 C, HB 63923849 A, HB 17491510 P; мобільний телефон Galaxy A5 (2016), модель SM - A510F, imei 1 - НОМЕР_2 , imei 2 - НОМЕР_3 , з сім-карткою із абонентським номером НОМЕР_4 ; поштовий паперовий конверт, у якому знаходились вказані грошові кошти у сумі 1300 доларів США; формений піджак (светр) працівника митного органу, синього кольору, у який був одягнений ОСОБА_4 під час його затримання.
У судове засідання прокурор не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав.
В судове засідання представник власника майна не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов'язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що Управлінням з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020000000000358, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2020, за підозрою виконувача обов'язків начальника відділу митного оформлення №1 митного посту «Чорноморський» Одеської митниці Держмитслужби ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді виконувача обов'язків начальника відділу митного оформлення №1 митного посту «Чорноморський» Одеської митниці Держмитслужби, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом отримання неправомірної вигоди в тому числі за попередньою змовою із виконувачем обов'язків заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення № 3 митного посту «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби ОСОБА_5 , використовуючи своє службове становище створили незаконну систему одержання неправомірної вигоди з митних брокерів за вчинення безперешкодного митного оформлення товарів в зоні діяльності указаних митних постів.
Так, 24.04.2020 приблизно о 11 годині 25 хвилин ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , в адміністративному приміщенні відділу митного оформлення № 3 митного посту «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби за адресою: АДРЕСА_2 одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 300 доларів США за не створення ним штучних перешкод під час попереднього митного оформлення товарів, а саме: «колонки» у контейнері EGHU8001011, «штучне хутро» у контейнері TEMU8035204 та «тканина» у контейнері UETU9007780.
13.05.2020 ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , в адміністративному приміщенні відділу митного оформлення № 3 митного посту «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби за адресою: АДРЕСА_2 , одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 100 доларів США за не створення ним штучних перешкод під час попереднього митного оформлення товару «металошукачі» у контейнері ZIMU 1413245.
Також, 13.05.2020 о 16 год. 25 хв. ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_5 перебуваючи у своєму службовому кабінеті за адресою: АДРЕСА_1 , одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 600 доларів США, з яких 200 доларів США за не створення ним штучних перешкод під час митного оформлення товару «самокати» у контейнері DRYU4549922, 100 доларів США - товару «колонки» у контейнері EGHU8001011, 100 доларів США - товару «штучне хутро» у контейнері TEMU8035204 та 200 доларів США - товару «тканина» у контейнері UETU9007780.
Разом з тим, 13.05.2020 о 16 год. 25 хв. ОСОБА_4 , будучи виконуючим обов'язків начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Чорноморський» Одеською митниці Держмитслужби, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_5 перебуваючи у своєму службовому кабінеті за адресою: АДРЕСА_1 , одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 100 доларів США за не створення ним штучних перешкод під час митного оформлення товару «металошукачі» у контейнері ZIMU 1413245.
Крім того, 13.05.2020 о 16 год. 25 хв. ОСОБА_4 , будучи виконуючим обов'язків начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Чорноморський» Одеською митниці Держмитслужби, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи у своєму службовому кабінеті за адресою: АДРЕСА_1 , одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 600 доларів США за безперешкодне митне оформлення товару «металошукачі» у контейнері ZIMU 1413245 по тарифу 5.05 доларів США за кілограм.
Одразу ж після цього, о 16 год. 28 хв. 13.05.2020 у власному службовому кабінеті за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 був затриманий слідчим Державного бюро розслідувань в порядку ст. 208 КПК України.
При затриманні ОСОБА_4 був виявлений та вилучений паперовий поштовий конверт, у якому знаходились грошові купюри номіналом 100 доларів США кожна, у кількості 13 купюр, що мають наступні серії та номери: НВ 61197364 М, AF 44334974 B, KB 80855374 I, KB 74398842 I, KB 59883350 L, HC 32557578 A, KB 59883356 L, KL 93468386 A, KB 48377693 R, HC 88687913 A, KK 84926320 C, HB 63923849 A та HB 17491510 P, що попередньо були помічені спеціальною хімічною речовиною з метою викриття ОСОБА_4 . На грошових купюрах та конверті в ультрафіолетових променях виявлено люмінесцентне світіння плям різного розміру.
Як встановлено, ці грошові кошти, ОСОБА_4 , після їх отримання та безпосередньо перед моментом його фізичного затримання, викинув з метою його не викриття.
Зокрема допитаний як свідок ОСОБА_6 пояснив, що після передачі 13.05.2020 о 16 год. 25 хв. ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 1300 доларів США, останній поклав їх собі у карман свого одягу.
Крім того, у ОСОБА_4 був вилучений його власний мобільний телефон Galaxy A5 (2016), модель SM - НОМЕР_5 , imei 1 - НОМЕР_2 , imei 2 - НОМЕР_3 , з сім-карткою із абонентським номером НОМЕР_4 , на задній частині якого в ультрафіолетових променях виявлено люмінесцентне світіння плями у вигляді відбитку пальця руки.
Також під час затримання був вилучений формений піджак (светр) працівника митного органу, синього кольору, у який був одягнений ОСОБА_4 , у який останній клав паперовий поштовий конверт із грошовими коштами у сумі 1300 доларів США. В ультрафіолетових променях люмінесцентне світіння на піджаку не було виявлено, але у слідства є всі підстави вважати, що піджак зберіг на собі сліди хімічної речовини, якою позначались грошові кошти, що були отримані ОСОБА_4 як неправомірна вигода.
Постановою слідчого від 14.05.2020 вищевказані предмети (речі), а саме мобільний телефон, грошові кошти та піджак визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні
Прокурор вказує, що з метою запобігання можливості їх приховування, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також з метою збереження речових доказів наразі виникла необхідність в накладенні арешту на тимчасово вилучене майно, а саме грошові купюри номіналом 100 доларів США кожна, у кількості 13 купюр, що мають наступні серії та номери: НВ 61197364 М, AF 44334974 B, KB 80855374 I, KB 74398842 I, KB 59883350 L, HC 32557578 A, KB 59883356 L, KL 93468386 A, KB 48377693 R, HC 88687913 A, KK 84926320 C, HB 63923849 A, HB 17491510 P; мобільний телефон Galaxy A5 (2016), модель SM - A510F, imei 1 - НОМЕР_2 , imei 2 - НОМЕР_3 , з сім-карткою із абонентським номером НОМЕР_4 ; поштовий паперовий конверт, у якому знаходились вказані грошові кошти у сумі 1300 доларів США; формений піджак (светр) працівника митного органу, синього кольору, у який був одягнений ОСОБА_4 під час його затримання.
Відповідно до ч.5ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 частини другої цієї статті у випадку, передбаченому пунктом 1, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Абзацом 2 ч. 5 ст. 171 КПК України передбачено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Слідчий суддя при вирішенні питання про поновлення строку на звернення з даним клопотанням про арешт майна, приймає доводом сторони обвинувачення, а саме, що обшук, в ході якого вилучене майно, проводився на іншій, територіально віддаленій від місця здійснення досудового розслідування території (в м. Дніпро Дніпропетровської області), а також враховуючи те, що останній день строку звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна припадав на неробочий день (24.08.2018), прокурор об'єктивно був позбавлений можливості звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна у строки, передбачені абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, а відтак строк для подачі даного клопотання про накладення арешту на вилучене майно підлягає поновленню.
З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що вилучене майно, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та є на даній стадії досудового розслідування тимчасово вилученим майном.
Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
За таких обставин, з метою запобігання можливості приховування, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також з метою збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до переконання про доцільність задоволення клопотання та накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 26, 98, 100, 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене що було вилучене 13.05.2020 під час затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 у власному службовому кабінеті за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме: грошові купюри номіналом 100 доларів США кожна, у кількості 13 купюр, що мають наступні серії та номери: НВ 61197364 М, AF 44334974 B, KB 80855374 I, KB 74398842 I, KB 59883350 L, HC 32557578 A, KB 59883356 L, KL 93468386 A, KB 48377693 R, HC 88687913 A, KK 84926320 C, HB 63923849 A, HB 17491510 P; мобільний телефон Galaxy A5 (2016), модель SM - A510F, imei 1 - НОМЕР_2 , imei 2 - НОМЕР_3 , з сім-карткою із абонентським номером НОМЕР_4 ; поштовий паперовий конверт, у якому знаходились вказані грошові кошти у сумі 1300 доларів США; формений піджак (светр) працівника митного органу, синього кольору, у який був одягнений ОСОБА_4 під час його затримання.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1