печерський районний суд міста києва
Справа № 757/63718/19-ц
04 червня 2020 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань - Диба І.Б.
за участю:
представника позивача: Холодецького В.Ц.
представника відповідача: Пославської В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Холодецького Володимира Цезарійовича , поданого в інтересах ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна", третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди, -
У грудні 2019 року позивач ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Холодецький В.Ц . звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (далі - ПрАТ «СК «Універсальна»), третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначала, що 02 лютого 2019 року о 10 годині 30 хвилин сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки « Форд Фієста », що належить ОСОБА_3 , яка наближуючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшила швидкість, не надала перевагу пішоходу, внаслідок чого скоїла наїзд на ОСОБА_2 та завдала тілесні ушкодження середньої тяжкості.
28 лютого 2019 року до Подільського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення.
Під час розгляду кримінальної справи у суді потерпілою заявлено клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням сторін ДТП, яке ухвалою суду від 10 травня 2019 року було задоволено.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ПрАТ «СК «Універсальна».
03 жовтня 2019 року представником позивача до відповідача було направлено лист про виплату страхового відшкодування наслідків ДТП, в якій позивач отримала тілесні ушкодження, однак відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування посилаючись на ухвалу Подільського суду м. Києва про закриття кримінального провадження, в якій було зазначено, що ОСОБА_3 відшкодувала позивачу завдані збитки.
У зв'язку з тим, що чинним законодавством та полісом цивільно-правової відповідальності передбачено відшкодування страховиком шкоди, завданої потерпілому здоров'ю, позивач просила стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 78649,97 грн та 10 000 грн у відшкодування моральної шкоди, а також стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2019 року у справі відкрито провадження для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
18 лютого 2020 року від третьої особи надійшли пояснення на позовну заяву, в яких ОСОБА_3 зазначає, що вона примирилася з позивачем однак матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП не відшкодовувала.
16 березня 2020 року представник позивача подав клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить стягнути з відповідача 19 300 грн.
28 травня 2020 року від ПрАТ «СК «Універсальна» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує про відсутність підстав для стягнення страхового відшкодування, оскільки страхове відшкодування не може перевищувати прямі збитки, яких зазнав страхувальник. Крім того статтею 991 ЦК України передбачено, що страховик може відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором страхування від особи, яка її завдала. Крім того, позивач не надала доказів того, що їй завдано моральну шкоду на суму 10 000 грн. Що стосується витрат на правничу допомогу, то до розрахунку включені витрати, які не стосуються розгляду даної справи.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив про його задоволення.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.
Суд, заслухавши думку представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).
Стаття 2 ЦПК України передбачає, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.3. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 02 лютого 2019 приблизно о 10 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем марки «FORD FIESTA», номерний знак НОМЕР_1 , рухалась в крайній лівій смузі по проїзній частині вулиці Нижній Вал зі сторони вулиці Житньоторзької в напрямку вулиці Глибочицької в м. Києві.
Рухаючись у вказаному напрямку зі швидкістю 30-40 км/год., ОСОБА_3 на керованому нею транспортному засобі, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшила швидкість, не надала перевагу в русі пішоходу, внаслідок чого, скоїла наїзд на пішохода ОСОБА_2 .
Під час руху водій ОСОБА_3 допустила порушення вимог пунктів 1.5, 2.3(6) 18.1 дорожнього руху України та завдала ОСОБА_2 тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/8683979 від 01 листопада 2018 року в ПрАТ «СК «Універсальна», за яким страховик зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну страховиком життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Ліміт відповідальності страхувальника складає 100 000 грн.
За фактом ДТП слідчим Подільського ГУНП в м. Києві відкрито кримінальне провадження № 12019100070000400 за частиною 1 статті 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 10 травня 219 року задоволено клопотання ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням з потерпілою. Під час розгляду зазначеної справи ОСОБА_3 заявила, що відшкодувала ОСОБА_2 завдані збитки в повному обсязі та в подальшому ОСОБА_2 претензій до обвинуваченої не має.
Представник позивача звернувся до ПрАТ «СК «Універсальна» із заявою про виплату страхового відшкодування згідно полісу АМ 8683979, в результаті ДТП, що сталася 02 лютого 2019 року за участю забезпеченого автомобіля під керуванням ОСОБА_3 .
Листом від 21 жовтня 2019 року ПрАТ «СК «Універсальна» відмовило ОСОБА_2 у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з відшкодуванням винуватця ДТП потерпілій збитків у повному обсязі.
Згідно зі ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і має право звернутися до суду за захистом свого права та інтересу у визначений ч. 2 ст.16 ЦК України спосіб, зокрема, шляхом відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди.
Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку з знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до статті 6 Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Пунктом 3 частини першої статті 988 ЦК України Страховик зобов'язаний: у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого (стаття 23 Закону №1961-IV).
Відповідно до пункту 24.1 статті 24 Закону №1961-IV у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Витрати, пов'язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 26 лютого 2019 року №042-368-2019, ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 22 липня 2019 року виписані лікарські засоби, зроблено операцію та встановлений повний діагноз. Вартість лікування становить 18037,47 грн.
30 липня 2019 року ОСОБА_2 та ТОВ «Лікувально-діагностичний центр Міжнародного інституту біологічних систем - Київ» уклали договір про надання платних медичних послуг на проведення магнітно-резонансної томографії на суму 3 420 грн.
Згідно із договором від 14 серпня 2019 року № 1387, укладеним ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Центр ортопедичної реабілітації «Майстерня руху» позивач отримала консультацію з вивчення методів медичної реабілітації на суму 300 грн.
Згідно з випискою із медичної картки №2267 від 11 лютого 2019 року позивач отримала лікування в ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка», вартість лікування складає 24 200 грн та вартість медикаментів на суму 2980,50 грн.
Згідно із рахунком №764 від 19 листопада 2019 року ОСОБА_2 перебувала на реабілітації в ТОВ «Санаторій «Поділля», вартість путівки 1-к Стандарт склала 13020 грн.
Згідно зі статтею 25 Закону №1961-IV у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю; для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною; для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.
Відповідно до пункту 26.1 статті 26 Закону №1961-IV шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.
Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Оскільки мінімальна заробітна плата станом на лютий 2019 року становила 4173 грн, то розмір відшкодування витрат за тимчасову втрату працездатності становить 16 692 грн (4173*4 місяці).
Ураховуючи наведене, слід дійти висновку про те, що позивач перебувала на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, проходила курс реабілітації. Під час лікування ОСОБА_2 за власні кошти придбала необхідні медикаменти та вироби медичного призначення. Надані позивачем виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого вказують на те, що позивач протягом періоду з 02 лютого 2019 року до 22 липня 2019 року проходила курс стаціонарного та амбулаторного лікування, отримувала консультації з приводу травми, отриманої в ДТП, а також реабілітацію в профільному санаторно-курортному заклад; крім того, у зв'язку з отриманням травми позивач тимчасово втратила працездатність.
З урахуванням того, що страховик відшкодовує потерпілій третій особі шкоду в межах страхової суми, тобто 100 000,00 грн згідно з полісом № АМ/8683979, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 78649,97 грн.
Згідно зі статтею 26-1 Закону №1961-IV страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Оскільки розмір страхового відшкодування, яке підлягає виплаті позивачу становить 78649,97 грн, тому розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 3 932,50 грн.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
16 березня 2020 року представник позивача подав до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 300 грн.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Звертаючись до суду із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача додав розрахунок суми гонорару за правничу допомогу на суму 19 300 грн, квитанції на суму 14 000 грн та 5 000 грн ,сплачених ОСОБА_2 на користь Холодецького В.Ц. за договором про надання правничої допомоги, детальний опис наданих послуг.
Однак, наявні в наданому представником позивача розрахунку суми гонорару за правничу допомогу послуги адвоката не стосуються розгляду даної справи, що є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 10 900 грн.
У зв'язку з частковим задоволенням позову, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 886,50 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 15, 16, 22, 395, 396, 988 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст.1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», третя особа: ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 78649 грн 97 коп., 3 932,50 грн на відшкодування моральної шкоди, витрати з оплати судового збору в розмірі 886,50 грн та 10 900 грн витрат на правничу допомогу.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 9, код ЄДРПОУ 20113829).
Повний текст рішення суду складено 15 червня 2020 року.
Суддя О.Л. Бусик