печерський районний суд міста києва
Справа № 757/9399/20-ц
Категорія 81
10 червня 2020 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань - Диба І.Б.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре»
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Конюшко Денис Борисович до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» про захист прав споживача,
26 лютого 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Конюшко Д.Б., звернулася до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» (далі - ТДВ «СК «Київ Ре») про захист прав споживача.
В обґрунтування позову, позивач зазначала, що 17 квітня 2018 року уклала з відповідачем договір добровільного медичного страхування для виїжджаючих за кордон. 01 січня 2019 року позивач перебуваючи у Федеративній Республіці Німеччина була госпіталізована до Клініки загальної вісцеральної і судинної хірургії, де зазнала невідкладного оперативного втручання та отримала ряд післяопераційних процедур.
28 січня 2019 року позивач направила відповідачу заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування.
12 лютого 2019 року відповідач надіслав лист про надання додаткової інформації та документів, де просив надіслати документи із належним чином завіреним перекладом на українську мову для визначення розміру страхової виплати, що позивач виконала.
01 квітня 2019 року позивач направила відповідачу претензію про виплату страхового відшкодування щодо полісу туристичного страхування 100 №643338.
09 квітня 2019 року страховик надіслав лист, в якому повідомив про те, що продовжив строк виплати страхового відшкодування.
Однак до теперішнього дня відповідач так і не виплатив позивачу страхове відшкодування.
Посилаючись на викладене, позивач просила стягнути з відповідача на її користь страхове відшкодування в сумі 98 280,10 грн.
Ухвалою судді від 02 березня 2020 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Відзиву, заяв або клопотань від відповідача не надходило.
Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та її представника.
Згідно ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 4 вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки, відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з'явились в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подали. При цьому, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).
Стаття 2 ЦПК України передбачає, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.3. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Судом установлено, що 17 квітня 2018 року між ТДВ «СК «Київ Ре» та ОСОБА_1 укладено договір добровільного медичного страхування для виїжджаючих за кордон, що підтверджується Полісом 100 №643338 зі строком дії з 01 травня 2018 року до 30 квітня 2019 року.
З 01 до 03 січня 2019 року ОСОБА_1 перебувала у Клініці загальної вісцеральної судинної хірургії на лікуванні з ознаками гострого холециститу.
Згідно з медичним сертифікатом для пред'явлення при страхуванні ризик відстроченого лікування внаслідок поїздок на батьківщину та лікування перевищив би ризик ранньої хірургії, що свідчить по необхідність своєчасного оперативного лікування.
Вартість лікування, згідно із виставленим рахунком становить 3490,06 Євро, що на день звернення позивача до суду еквівалентно 98 280,10 грн.
28 січня 2019 року позивач направила ТДВ «СК «Київ Ре» заяву - повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного медичного страхування для виїжджаючих за кордон.
12 лютого 2019 року від відповідача надійшов лист про надання позивачем додаткових документів, а саме: рахунків, пояснень щодо підстав перебування в клініці, обставин отримання відшкодування збитків від третіх осіб, розширену виписку або копії сторінок з медичної документації, діагноз, анамнез захворювання, причину звернення, результати дослідження, рекомендації, чи перебуває позивач на диспансерному обліку з привожу ЖКТ.
01 квітня 2019 року позивач направила відповідачу претензію про виплату страхового відшкодування.
09 квітня 2019 року ТДВ «СК «Київ Ре» надіслав позивачу лист №227, у якому повідомив, що не відмовляє у виплаті страхового відшкодування, а продовжив строк для виплати страхового відшкодування.
У період з 20 травня 2019 року до 11 червня 2019 року сторони вели переписку щодо надання інформації та документів для встановлення обставин події, що має ознаки страхового випадку.
До дня звернення позивача до суду, страхове відшкодування позивачу не виплачено.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 статті 530 ЦК України).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом статей 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 6 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Згідно зі статтею 9 цього Закону страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (статті 16 Закону № 85/96-ВР).
Згідно зі статтею 25 Закону № 85/96-ВР здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Ураховуючи те, що сторони уклали договір добровільного страхування для виїжджаючих за кордон, з позивачем сталася подія, яка має ознаки страхового випадку, позивач надала документи з медичного закладу про перебування її на лікуванні та отримання медичних процедур, позивач оплатила надані їй медичні процедури, що згідно з Полісом добровільного страхування є підставою для виплати відповідачем страхового відшкодування.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За таких обставин, на підставі положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд вважає, що з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2102 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року).
Керуючись ст.ст. 526, 530, 599, 610-612, 629 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про страхування», ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія» «Київ Ре» про захист прав споживача задовольнити.
Стягнути із товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія» «Київ Ре» на користь ОСОБА_1 98280,10 грн (дев'яносто вісім тисяч вісімдесят ) гривень 10 копійок.
Стягнути із товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія» «Київ Ре» в дохід держави судовий збір в сумі 2102 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: додатковою відповідальністю «Страхова компанія» «Київ Ре» (03150, м. Київ, вул. Василя Тютюнника, 13-б, код ЄДРПОУ 33442139).
Повний текст судового рішення складено 16 червня 2020 року.
Суддя О.Л. Бусик