печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19876/20-к
12 червня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника особи, яка звернулась зі скаргою адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000369,-
18.05.2020 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 , по суті якої вбачається оскарження дій заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000369, в якій адвокат просить скасувати рішення заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 вих. №8 від 03.10.2019 року на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №42014000000000369, яке викладене у формі листа №09/1/1-32864-14 від 06.05.2020 року; зобов'язати заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 або іншу уповноважену службову особу Офісу Генерального прокурора протягом 3 днів з моменту отримання ухвали повторно розглянути скаргу адвоката ОСОБА_3 вих. №8 від 03.10.2019 року на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000369 від 08.05.2014 та прийняти рішення в порядку, передбаченому ч.2 ст.308 КПК України, повідомивши невідкладно письмово особу, яка подала скаргу, про результати її розгляду; зобов'язати заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 або іншу уповноважену службову особу Офісу Генерального прокурора надати прокурору у кримінальному провадженні № 42014000000000369 обов'язкові для виконання вказівки щодо строку вчинення процесуальних дій, передбачених ч.2 ст.283 КПК України.
В обґрунтування своїх доводів суб'єкт оскарження вказує, що 03.10.2019 року, користуючись правом, передбаченим статтею 308 КПК України, стороною захисту на адресу Генерального прокурора направлено скаргу на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні (вих. №8 від 03.10.2019).
Ухвалою слідчого судці Печерського районного суду м. Києва від 03.12.2019 року у справі № 757/53621/19-к встановлено факт бездіяльності прокурора та зобов'язано уповноважених осіб Генеральної прокуратури України розглянути в порядку ст.308 КПК України скаргу № 8 від 03.10.2019 року на недотримання розумних строків у вказаному кримінальному провадженні.
13.05.2020 року, через сім місяців після подання скарги, стороною захисту отримано лист № 09/1/1-32864-14 від 06.05.2020 року за підписом заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 , яким повідомлено про прийняте рішення - про відмову в задоволенні скарги.
Рішення заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 , яке оформлено листом № 09/1/1-32864-14 від 06.05.2020 року, є необгрунтованим та незаконним, воно прийнято з порушенням вимог КПК України.
Відтак, з метою захисту порушених прав та інтересів ОСОБА_5 адвокат звернувся до слідчого судді із скаргою на зазначене рішення.
У судовому засіданні заявник - адвокат ОСОБА_3 просив задовольнити вимоги скарги та зобов'язати сторону обвинувачення вчинити дії щодо дотримання розумних строків під час досудового розслідування
Прокурор ОСОБА_4 щодо задоволення вказаної скарги заперечувала в повному обсязі, просила відмовити.
Вивчивши скаргу, заслухавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення в межах заявлених вимог, приходить до наступного висновку.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Відповідно до п. 9-1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.
Згідно ч.1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч.1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків з урахуванням того, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та у такому відстоюванні прав останні є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, в ході судового розгляду, з огляду на те, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, установив таке.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України (до 18.11.2019 року - Управлінням спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000369 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України.
Адвокатом ОСОБА_3 подано в інтересах ОСОБА_5 скаргу від 15.05.2020 на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000369.
Листом від 06.05.2020 № 09/1/1-32864-14 за підписом заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 заявника повідомлено, що за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження порушення розумних строків досудового розслідування не встановлено.
Наряду з вказаним, заявнику повідомлено, що на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.02.2020 у справі № 757/2776/20-к Офісом Генерального прокурора розглянуто скаргу від 03.10.2019 № 8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 з вимогою надати прокурору у кримінальному провадженні № 42014000000000369 вказівки щодо строків вчинення процесуальних дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України.
Відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Одним із критеріїв для визначення розумності строків кримінального провадження згідно із п. 2 ч. 3 ст. 28 КПК України є поведінка учасників кримінального провадження.
Установлено, що 31.04.2014 ОСОБА_5 оголошено в розшук через переховування від органу досудового розслідування.
З урахуванням викладеного на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв'язку з оголошенням у розшук підозрюваного досудове розслідування у кримінальному провадженні неодноразово зупинялося і на теперішній час є зупиненим із цієї ж підстави.
Таким чином, зупинення досудового розслідування зумовлено процесуальною поведінкою підозрюваного у зазначеному кримінальному провадженні.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
В рішенні ЄСПЛ «Яременко проти України» суд зазначив, що розслідування скарг має бути незалежним, безстороннім, і при цьому компетентні органи повинні діяти зі зразковою сумлінністю.
У п. 33 Рішення ЄСПЛ у справі «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993 року та у п. 38 Рішення ЄСПЛ у справі «Аnkel v. Switzerland» від 23.10.1996 року закріплено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Положеннями ст. 83 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, а слідчий суддя виключно в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції.
Разом з цим, поняття розумний строк досудового розслідування є оціночним і визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування кримінального правопорушення. Визначення розумного строку досудового розслідування залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність кримінального провадження, кількість слідчих (процесуальних) дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо.
Наряду з вказаним, слідчий суддя приймає до уваги, що у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Варто зазначити, що зі змісту та вимог скарги вбачається, що адвокат намагається у поза процесуальний спосіб оскаржити відмову сторони обвинувачення скасувати постанову від 31.04.2014 р. про оголошення підозрюваного ОСОБА_5 у розшук, з метою зобов'язання його до вчинення конкретних дій, проте всі слідчі (розшукові) та процесуальні дії здійснюються послідовно, по мірі проведення комплексу інших необхідних слідчих (розшукових) дій з урахуванням обставин кримінального провадження, що кореспондується з нормами ст. 283 КПК України.
За таких обставини, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що скарга з даного питання не підлягає задоволенню так, як у ході здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, у світлі норм п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України, факт порушення прав заявника та вимог КПК України, які цими нормами регламентуються на досудовому провадження суб'єктом оскарження установлений не був.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 26, 83, 110, 280, 283,303-304,306-307,308, 309, 369-372,376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000369 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1