печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19217/20-к
14 травня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 , при секретарі: ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням слідчого першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
Слідчий першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тактичний пістолетний комплекс у наступному комплекті: пістолет калібру 9 мм «Форт - 14ТП» № НОМЕР_1 , два магазини до нього, пристрій безшумної стрільби (глушник) № НОМЕР_1 та ліхтар № НОМЕР_2 із пластиковим кейсом для перенесення та зберігання зброї з написом «Форт», який 21.01.2018 року був тимчасово вилучений слідчим у провадженні з військової частини НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 02.01.2019 року. В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Слідчими Державного бюро розслідувань проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020000000000238 від 25.02.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365 ( в редакції від 07.04.2011); ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України. В ході досудового розслідування, 21.01.2019 року слідчими ГПУ у військовій частині НОМЕР_3 Національної гвардії України на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києві від 02.01.2019 року, про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів та їх виїмку, був вилучений тактичний пістолетний комплекс у наступному комплекті: пістолет калібру 9 мм «Форт - 14ТП» № НОМЕР_1 , два магазини до нього, пристрій безшумної стрільби (глушник) № НОМЕР_1 та ліхтар № НОМЕР_2 із пластиковим кейсом для перенесення та зберігання зброї з написом «Форт». Постановою слідчого від 22.01.2019 року вказаний пістолетний комплекс був визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні №42013110000001029. Зазначений речовий доказ разом з іншими матеріалами виділений у кримінальне провадження № 62020000000000238 від 25.02.2020 р. В судове засідання слідчий не з'явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, в якій підтримав вимоги клопотання з викладених у ньому підстав, просив їх задовольнити. Оскільки, згідно ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття слідчого у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя визнав можливим розглянути клопотання за відсутності слідчого. Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось. Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає поверненню, зважаючи на наступне. Слідчим суддею встановлено, що Слідчими Державного бюро розслідувань проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020000000000238 від 25.02.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365 ( в редакції від 07.04.2011); ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України. Під час здійснення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, 21.01.2019 року слідчими ГПУ у військовій частині НОМЕР_3 Національної гвардії України на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києві від 02.01.2019 року, про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів та їх виїмку, був вилучений тактичний пістолетний комплекс у наступному комплекті: пістолет калібру 9 мм «Форт - 14ТП» № НОМЕР_1 , два магазини до нього, пристрій безшумної стрільби (глушник) № НОМЕР_1 та ліхтар № НОМЕР_2 із пластиковим кейсом для перенесення та зберігання зброї з написом «Форт». Так, слідчий звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів, з посиланням на те, що об'єкти нерухомості є предметом вчинення кримінального правопорушення. Як визначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Як визначено у ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених в ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого. Наведені слідчим у клопотанні про арешт майна підстави, у зв'язку з якими майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, не може бути визнано достатнім для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положень ст. 171 КПК України, наведені прокурором у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання, тоді як само клопотання не є доказом будь-яких обставин. Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. Аналізуючи викладене, слідчий суддя зазначає, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно не відповідає вимогам ст. 171 КПК України. Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні. За таких обставин, оскільки клопотання слідчого першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, то його слід повернути прокурору для усунення недоліків. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 171, 172, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, - повернути прокурору для усунення недоліків. Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1