Справа № 192/641/20
Провадження № 3/192/227/20
16 червня 2020 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Щербина Н.О., розглянувши в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Військове Солонянського району Дніпропетровської області, зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1 , працює в ТОВ «Екологія Д», до адміністративної відповідальності не притягувався,
за правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР №512087 від 29 квітня 2020 року, пішохід ОСОБА_1 10 березня 2020 року о 18 годині 15 хвилин по вул. Макарова в районі будинку № 27 в м. Дніпро, перетинав проїзну частину у невстановленому для переходу місці, внаслідок чого на останнього було здійснено наїзд автомобілем «Хюндай- Соната», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП постраждав пішохід ОСОБА_1 , заподіяні матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 4.7, 4.14 «а,г» ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що дійсно перетинав проїзну частину 10 березня 2020 року о 18 годині 15 хвилин у невстановленому для переходу місці, внаслідок чого його збив автомобіль, яки їхав з перевищенням швидкості. Він отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому обох нижніх кінцівок, струсу головного мозку.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а ст. 245 цього Кодексу передбачає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставами притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Судом було встановлено, що згідно протоколу серії ДПР №512087 від 29 квітня 2020 року, пішохід ОСОБА_1 10 березня 2020 року о 18 годині 15 хвилин по вул. Макарова в районі будинку № 27 в м. Дніпро, перетинав проїзну частину у невстановленому для переходу місці, внаслідок чого на останнього було здійснено наїзд автомобілем «Хюндай-Соната», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП постраждав пішохід ОСОБА_1 , заподіяні матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 4.7, 4.14 «а,г» ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно наданої до матеріалів справи постанови слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 09 квітня 2020 року, в діях пішохода ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 127 КУпАП, а не ст. 124 КУпАП. Проте протокол складено за ст. 124 КУпАП з посиланням на порушення пішоходом правил, передбачених п.п. 4.7, 4.14 «а,г» ПДР України. Також в протоколі не зазначено пошкодження якого майна було заподіяно.
Таким чином, у зв'язку з тим, що надані суду матеріали в частині кваліфікації дій пішохода ОСОБА_1 не відповідають диспозиції ст. 124 КУпАП, тому суд позбавлений можливості дійти висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Слід наголосити, що суддя розглядаючи справу про адміністративне правопорушення не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на п. 282 рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), згідно яких "доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом".
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст. 124, ст. ст. 247, 266, 283, 284 КУпАП, суддя
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ст. 124 КУпАП - закрити, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги особою протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя: Н. О. Щербина