Справа № 191/4272/19
Провадження № 1-кп/191/372/19
16 червня 2020 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12019040390001636 від 06.11.2019 року відносно:
ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянки України, заміжня, утриманців не має, офіційно не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.190 КК України,
за участі: прокурора - ОСОБА_4 , обвинуваченої - ОСОБА_3 , потерпілого - ОСОБА_5 -
Встановив:
31 жовтня 2019 року о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , маючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, переслідуючи при цьому мету незаконного збагачення, діючи умисно, шляхом зловживання довірою раніше їй знайомого ОСОБА_5 , під приводом перевезти майно, попросила у останнього його велосипед марки «Україна» зеленого кольору.
Скориставшись тим, що ОСОБА_5 , дав згоду використати вказаний велосипед, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, покинула територію домоволодіння АДРЕСА_2 та штовхаючи велосипед руками віддалилася від вказаного домоволодіння.
В подальшому ОСОБА_3 даним велосипедом розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_5 , матеріальну шкоду у розмірі 2462, 00 грн. (відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 3690/19 від 07 листопада 2019 року).
Умисні, протиправні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, визнала у повному обсязі, щиро покаялася та пояснила обставини подій таким чином, як вони викладені вище.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що претензій матеріального характеру до обвинуваченої не має.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку.
Обвинувачена та потерпілий не заперечували проти розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку.
Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти судового розгляду в порядку ч.3 ст. 349 КПК України - суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміє обвинувачена зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності її позиції, а також роз'яснив їй, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку. Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені показаннями обвинуваченої, наданими нею безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого ОСОБА_3 діяння, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, яке кваліфікується за ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченої, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.
Пом'якшуючі покарання обставини, відповідно до ст. 66 КК України - щире каяття.
Обтяжуючі покарання обставини, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує положення ст.ст. 50, 65 КК України, нормами яких встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами і особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Суд враховує ставлення обвинуваченої ОСОБА_3 до вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є нетяжким злочином, особу обвинуваченої ОСОБА_3 , яка за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, раніше не судима, матеріальний збиток завданий злочином відшкодований шляхом повернення викраденого, потерпілим цивільний позов не заявлений.
З урахуванням обставин справи та обставин, що характеризують обвинувачену, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення - суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України - у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Під час досудового розслідування проведена судова товарознавча експертиза №3690/19 від 07.11.2019 року (а.с.22-24, т.2), витрати на проведення якої підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_3 .
Цивільний позов потерпілим не заявлявся.
Також суд вважає необхідним вирішити питання стосовно речових доказів у справі у відповідності до ст.100 КПК України.
Відповідно до положень ч.3,ч.5, п.7, ч.9 ст.100 КПК України - документи, які надані суду з матеріалами кримінального провадження зберігаються в суді.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,
Визнати винуватою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, і призначити їй покарання у вигляді громадських робіт на строк 180 (сто вісімдесят) годин.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Речові докази по справі: велосипед торгової марки «Україна» зеленого кольору (а.с. 17, т.2), який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 - після набрання вироком законної сили залишити в його володінні.
Стягнути з ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області на користь експерта ОСОБА_6 (номер ОКПП НОМЕР_1 , розрахунковий рахунок НОМЕР_2 ) процесуальні витрати за проведення експертизи №3690/19 від 07.11.2019 року в сумі 300 ( триста) гривень.
На вирок може бути подано апеляцію до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк 30 (тридцяти)діб з дня його проголошення.
Обвинуваченій і прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1