Справа № 191/2504/19
Провадження № 1-кп/191/233/19
10 червня 2020 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
За участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019040390000915 від 12.06.2019 року відносно: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прип'ять, Чорнобильського району, Київської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 185 КК України,
за участю сторони обвинувачення
- прокурора - ОСОБА_4 ,
- обвинуваченого - ОСОБА_3
- захисника - ОСОБА_5
ОСОБА_3 , 11.06.2019 приблизно о 20 годині 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння прибув до домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , у якому тимчасово проживав ОСОБА_6 , з метою отримання спиртних напоїв. Далі, ОСОБА_3 через відчинені двері зайшов до приміщення будинку, який розташований на вказаній території, та прослідувавши до спальної кімнати добачив, що ОСОБА_6 спить та поряд з ним лежить мобільний телефон «Meizu М711Н», який він визначив, як об'єкт свого злочинного посягання та у нього раптово виник прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_6 .
Реалізовуючи свій раптово виниклий прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно з корисливих мотивів, переслідуючи при цьому ціль незаконного збагачення, впевнившись у тому, що його протиправні дії носять таємний характер, 11.06.2018 близько о 20 години 05 хвилин, перебуваючи у вищевказаному будинку, поклав мобільний телефон «Meizu М711Н», вартість якого згідно висновку експерта №2040/19 від 18.06.2019 становить 2600 гривень 10 копійок до кишені своїх штанів та вийшов з приміщення вказаного будинку, тим самим таємно викрав вказане майно.
Після завершення вказаних дій, ОСОБА_3 з місця вчинення вказаного кримінального правопорушення з викраденим майном втік, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши матеріальний збиток ОСОБА_6 на загальну суму 2600 гривень 10 копійок.
Своїми злочинними діями ОСОБА_3 , завдав потерпілому ОСОБА_6 , матеріальної шкода на загальну суму 2600 гривень 10 копійок.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення злочину, викладені вище та при цьому пояснив, що дійсно 11.06.2018 близько о 20 години 05 хвилин перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , викрав мобільний телефон, який належить ОСОБА_6 та здав його у ломбард за 800 грн.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, але надав заяву в якій зазначив, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, просив не позбавляти свободи обвинуваченого.
Враховуючи те, що обвинувачений, та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.
Обвинувачений ОСОБА_3 надав показання в судовому засіданні, які є послідовними та повністю підтверджують обставини вчинення злочину, що викладені в обвинувальному акті, та погодився на скорочений порядок судового слідства, без дослідження будь-яких доказів, крім його особистого допиту та вивчення матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу, пояснивши, що рішення його добровільне і наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України йому зрозумілі.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_3 знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна /крадіжка/.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
В ході кримінального провадження суд вважає за можливим визнати у відповідності до ст. 65 КК України - щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, як обставину, що пом'якшує покарання за скоєне.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння .
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до середнього ступеню тяжкості, особу обвинуваченого: його вік, стан здоров'я, соціальне становище, відсутність даних про перебування його на профілактичному обліку у лікаря психіатра та нарколога, те, що він раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, має тимчасові заробітки, характеризується посередньо, має на утриманні матір.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути від кримінальної відповідальності, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення нових злочинів буде достатнім призначення покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді громадських робіт. Покарання у вигляді арешту та позбавлення волі суд вважає занадто суворим для обвинуваченого ОСОБА_3 .
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.
Заходи забезпечення у кримінальному провадженні до обвинуваченого не застосовувалися
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити покарання у вигляді громадських робіт на строк 90 (дев'яносто) годин.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь судового експерта ОСОБА_7 , р/р: НОМЕР_1 , витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 2041/19 від 18.06.2019 року в розмірі 300 (триста) грн. 00 коп.
Речовий доказ, а саме мобільний телефон «Meizu М711Н», залишити за належністю потерпілому ОСОБА_6 ( т. 2 а.с.40).
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1