Справа № 191/1343/20
Провадження № 1-в/191/304/20
іменем України
04 червня 2020 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове клопотання засудженого ОСОБА_4 про застосування положення ч.5 ст. 72 КК України щодо зарахування строку попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі,-
07.05.2020 року на адресу суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про застосування відносно нього положень Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання».
До початку судового засідання засуджений надав заяву про розгляд клопотання без його участі, що не перешкоджає розгляду клопотання відповідно до ч. 4 ст. 539 КПК України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, а також враховуючи думку прокурора Синельниківської місцевої прокуратури, який не заперечував проти задоволення клопотання, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 72 КПК України (зі змінами в ред. Закону №838-VIII від 26.11.2015 року, набрав чинності 24.12.2015 року) зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було зараховано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з п.2 Розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» зарахування строку попереднього ув'язнення за правилами, визначеними у ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції цього Закону) застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, тобто станом на 24.12.2015 року, покарання за яким не відбуте повністю.
У строк попереднього ув'язнення включається строк:
а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;
б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання;
в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження;
г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи;
ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 був засуджений 07 лютого 2018 року вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, який набрав законної сили 12 березня 2018 року, за ч. 2 ст. 186 КК України, за злочин, вчинений ним 07.05.2016 року. Резолютивною частиною даного вироку суду було визначено початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання.
Його затримання відбулося 26 квітня 2018 року, згідно протоколу затримання особи.
21 червня 2018 року вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області, який набрав законної сили 24 липня 2018 року, ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, за злочини, вчинені ним з 12.12.2017 року до 06 квітня 2018 року, що виключає можливість застосування Закону України №838-VШ від 26.11.2015 року, що набрав чинності 24.12.2015 року.
03 червня 2019 року вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, який набрав законної сили 03 липня 2019 року, ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України, до п'яти років позбавлення волі, без конфіскації майна, за злочин, в тому числі вчинений ним 12 липня 2016 року. Визначено рахувати ОСОБА_4 строк відбування покарання з 28 квітня 2018 року.
Враховуючи те, що до теперішнього часу не вирішено питання щодо застосування відносно ОСОБА_4 , за останнім вироком суду, період з 26 квітня 2018 року до 02 липня 2019 року згідно положення ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України №838-VШ від 26.11.2015 року, що набрав чинності 24.12.2015 року, яким визначено порядок зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, за злочин, вчинений ним у 2016 році, тобто до 20 червня 2017 року, і покарання за якими останнім повністю не відбуто після 20.06.2017 року, суд вважає необхідним застосувати положення ч. 5 ст. 72 КК України, враховуючи позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 29.08.2018 року, в редакції вказаного Закону.
Так, 29.08.2018 року Постановою Верховного Суду визначено застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання). Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі. Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
Окрім того, суд зазначає, відповідно до постанови Верховного Суду України від 08 жовтня 2018 року (справа №927/490/18) викладено позицію, що прийменник «до» з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої дати чинності включно або виконання чого-небудь.
Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
За таких обставин суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, ч. 5 ст. 72 КК України, керуючись ст. 539 КПК України, суд,-
Клопотання ОСОБА_4 про зарахування строку попереднього ув'язнення в порядку ч.5 ст. 72 КК України, задовольнити.
Зарахувати в строк покарання ОСОБА_4 , засудженому вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2019 року, який набрав законної сили 03 липня 2019 року, за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України, до п'яти років позбавлення волі, без конфіскації майна, строк попереднього ув'язнення з 26 квітня 2018 року до 02 липня 2019 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з урахуванням відбутого покарання.
Копію ухвали направити в ДУ «Синельниківська виправна колонія (№94)», засудженому ОСОБА_4 , прокурору Синельниківської місцевої прокуратури для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом семи діб з моменту її проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1