703/1257/20
1-кп/703/483/20
15 червня 2020 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Сміла кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12020250230000218 від 04 лютого 2020 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,-
- за ст. 366-1 КК України, -
встановив:
Відповідно до обвинувального акту органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він працював на посаді головного державного інспектора відділу нагляду в АПК та СКС Управління Держпраці у Черкаській області.
Наказом начальника Управління Держпраці у Черкаській області №9-к від 29 липня 2015 року ОСОБА_4 з 30 липня 2015 року призначено на посаду головного державного інспектора з питань праці відділу нагляду в АПК та СКС.
Наказом заступником начальника Управління Держпраці у Черкаській області №81-К від 24 травня 2018 року припинено державну службу ОСОБА_4 та звільнено із посади з 25 травня 2018 року за угодою сторін.
Відповідно до п. 1.1. посадової інструкції головного державного інспектора відділу нагляду в АПК та СКС Управління Держпраці у Черкаській області, затвердженої начальником Управління від 18 червня 2016 року, головний державний інспектор відділу нагляду в АПК та СКС Управління Держпраці у Черкаській області є посадовою особою Управління і відноситься до складу посад державних службовців, на які поширюється дія Закону України «Про державну службу».
Згідно з частиною другою статті 1 Закону України «Про державну службу» державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Пунктами 1, 9 частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу» встановлено, що державний службовець зобов'язаний додержуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) ОСОБА_4 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону, та відповідно до частини другої статті 45 Закону, примітки до статті 366-1 Кримінального кодексу України є суб'єктом декларування та суб'єктом злочину.
ОСОБА_4 допустив порушення вимог Закону щодо необхідності подання декларації особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік з огляду на таке.
Абзацом другим частини другої статті 45 Закону визначено, що особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункту 5 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 12 Закону Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належить до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти.
Частиною п'ятою статті 12 Закону визначено, що нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Відповідно до підпункту 3 пункту 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.06.2016 №3, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 15.07.2016 року за №959/29089, декларація суб'єкта декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункту 5 частини першої статті 3 Закону, подається до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Рішенням Національного агентства від 10.06.2016 року №3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 року за №959/29089, затверджено форму декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Частиною першою Правил заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначено, що декларація заповнюється та подається особисто суб'єктом декларування на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Реєстру, шляхом заповнення електронної форми.
Згідно з розпискою від 30 липня 2015 року ОСОБА_4 ознайомлений із вимогами та обмеженнями, встановленими Законами України «Про державну службу» та про «Запобігання корупції», пов'язані із прийняттям на державну службу та проходження державної служби, про що свідчить його особистий підпис.
Таким чином, ОСОБА_4 зобов'язаний був до 01 квітня 2019 року подати декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, шляхом заповнення відповідної форми на веб-сайті Національного агентства в Реєстрі.
Проте станом на 03 березня 2020 року, згідно з відомостями з Реєстру, декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року ОСОБА_4 умисно не подав.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-1 КК України - умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям на підставі ст.45 КК України та закриття провадження в справі.
Клопотання мотивував тим, що ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, вчинив злочин невеликої тяжкості, повністю визнає свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, у скоєному щиро розкаюється, матеріальні збитки в результаті скоєння злочину нікому не завдані. Крім того, захисник пояснив, що його підзахисний, в силу своєї зайнятості, після звільнення з роботи у 2018 році, забув подати до 01 квітня 2019 року декларацію про майновий стан за 2018 рік. Разом з тим, з метою усунення порушень діючого законодавства, 14 квітня 2020 року він подав відповідну декларацію за 2018 рік. Вказані відомості відображені на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції за посиланням http://public.nazk.gov.ua/declaration/bc5c9e08-0c0d-4ede-ba19-04d933e5ac1b.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав та зазначив, що вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає, щиро розкаюється та просить звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям а кримінальне провадження закрити.
Прокурор не заперечувала проти задоволення клопотання посилаючись на те, що згідно п.2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу, крім того обвинувачений подав декларацію, неподачу якої йому інкриміновано, на час скоєння даного кримінального правопорушення законом воно не було віднесено до категорії корупційних злочинів, відповідні зміни до КК України було внесено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» від 02 жовтня 2019 року, матеріальні збитки в результаті скоєння злочину державі не завдані.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, обвинуваченого, прокурора, захисника, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання вважає, що таке підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Захисник обвинуваченого, скориставшись таким правом, звернувся до суду з клопотанням про звільнення його підзахисного від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям та закриття відносно нього кримінального провадження.
У відповідності до вимог ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст.45 КК України) можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Відповідно до ст. 285 КПК України - особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Як встановлено під час судового засідання, обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.
Відповідно до обвинувального акту, під час досудового розслідування кримінального провадження № 12020250230000218 від 04 лютого 2020 року встановлено, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, будь-яка шкода його діями (бездіяльністю) не спричинена.
Згідно ч.2 ст.12 КК України злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Згідно ст. 45 КК України - особа яка вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до ст. 45 КК України (в редакції станом на 01 квітня 2019 року), злочини, передбачені ст. 366-1 КК України не відносились до категорії корупційних злочинів.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до беззаперечного висновку про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з його дійовим каяттям, на підставі ст.45 КК України, оскільки для цього наявні всі передбачені законодавством підстави.
Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні, цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст.12, 45, ст. 366-1 КК України ст.ст. 284, 286, 314, 372, 376, 395 КПК України,-
ухвалив:
Клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ст. 366-1 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на подання апеляційної скарги, в разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.
Головуючий: ОСОБА_1