Cправа № 700/444/20
Провадження № 1-кс/700/147/20
"16" червня 2020 р. смт.Лисянка
Лисянський районний суд Черкаської області
у складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши матеріали клопотання слідчого відділення Лисянського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 погоджене з начальником Лисянського відділу Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно,
Слідчий слідчого відділення Лисянського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням погодженим з начальником Лисянського відділу Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на автомобіль Audi A6 д.н.з. НОМЕР_1 чорного кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 зареєстрований на ОСОБА_5 та фактичним власником якого є ОСОБА_6 .
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий вказує, на те, що 13.06.2020 о 12:24 годині до чергової частини Лисянського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області надійшов рапорт від ДОП ОСОБА_7 про те, що під час патрулювання території ринку по вул. Небесної Сотні, смт. Лисянка, Черкаської області був зупинений автомобіль Audi A6 д.н.з. НОМЕР_1 , при перевірці даного автомобіля по ІІПС "Армор" "Гарпун" виявлено, що вказаний автомобіль перебуває в розшуку ГПУ ГУНП в Одеській області. Під час огляду місця події було встановлено, що в підкапотному просторі з боку пасажира під пластиковою накладкою (на середній частині перегородки воздухопритока з боку двигуна) та на нижньому краю лобового скла відсутній VIN код.
В ході огляду місця події від 13.06.2020 року було вилучено автомобіль Audi A6 д.н.з. НОМЕР_1 чорного кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 зареєстрований на ОСОБА_5 та фактичним власником якого є ОСОБА_6 , оскільки він є об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України та об'єктом дослідження, для встановлення та підтвердження/спростування факту зміни не в умовах заводу виробника шляхом пошкодження номерної деталі.
Так, під час перевірки вищевказаного автомобіля по внутрішній базі Національної поліції України ІІПС «Армор», а саме, через відділ бази «Гарпун» було встановлено, що даний автомобіль перебуває в розшуку ГУНП в Одеській області з 19.02.2014, категорія обліку «розшук тз за іншими кримінальними правопорушеннями».
Зазначений вище - автомобіль Audi A6 д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_6 , 13.06.2020 року визнаний слідчим речовим доказом у кримінальному провадженні. Крім того, відповідає критеріям, зазначеним у п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України.
Зокрема, із зазначених вище обставин кримінального провадження є достатні підстави вважати, що автомобіль Audi A6 д.н.з. НОМЕР_1 - використаний, як засіб вчинення кримінального правопорушення.
Фактичним володільцем вилучених речей, а саме : автомобіля Audi A6 д.н.з. НОМЕР_1 чорного кольору - є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 .
У даному кримінальному провадженні зафіксовано сліди можливої підробки або знищення VIN коду у даному автомобілі, а отже є достатні докази, які дають підстави вважати, що автомобіль, може бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, а тому накладення на нього арешту у рамках цього кримінального провадження, і саме на цій початковій стадії, є необхідним для з'ясування усіх обставин справи і запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Таким чином з метою збереження речових доказів, а саме : автомобіля Audi A6 д.н.з. НОМЕР_1 необхідно накласти арешт.
У судовому засіданні слідчий слідчого відділення Лисянського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області підтримала клопотання про арешт автомобіля та просила його задовольнити з підстав вказаних у клопотанні.
ОСОБА_6 у судовому засідання проти задоволення клопотання заперечував та просив його не задовольняти, оскільки клопотання не обґрунтоване, а документи на автомобіль відповідають чинному законодавству.
Слідчий суддя, заслухавши слідчого та ОСОБА_6 , розглянувши клопотання та надані матеріали, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Так, частиною першою ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчим суддею встановлено, що у ході огляду місця події від 13.06.2020 року було вилучено автомобіль Audi A6 д.н.з. НОМЕР_1 чорного кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 зареєстрований на ОСОБА_5 , фактичним власником якого є ОСОБА_6 , оскільки він є об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України та об'єктом дослідження, для встановлення та підтвердження /спростування факту зміни, не в умовах заводу виробника шляхом пошкодження номерної деталі.
Зазначений вище - автомобіль Audi A6 д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_6 , 13.06.2020 року визнаний слідчим речовими доказами у кримінальному провадженні. Крім того, він відповідає критеріям, зазначеним у п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України.
Зокрема, із зазначених вище обставин кримінального провадження є достатні підстави вважати, що автомобіль Audi A6 д.н.з. НОМЕР_1 - використаний, як засіб вчинення кримінального правопорушення.
Згідно положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати мету, правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону. У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, з метою забезпечення цивільного позову у кримінальній справі, необхідно заборонити розпоряджатися (відчужувати) вказаним майном.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170-175 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого Лисянського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: автомобіль Audi A6 д.н.з. НОМЕР_1 чорного кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 зареєстрований на ОСОБА_5 та фактичним власником якого є ОСОБА_6 , який було вилучено під час огляду місця події 13.06.2020 року у смт. Лисянка, Лисянського району, Черкаської області.
Встановити термін дії ухвали про арешт майна пропорційно строку досудового розслідування.
Арешт може бути скасований у порядку визначеному ст. 174 КПК України.
Копії ухвали надіслати (вручити) прокурору, слідчому, власнику майна.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її отримання.
Суддя ОСОБА_1