Справа № 700/157/20
Провадження № 2/700/192/20
12 червня 2020 року смт.Лисянка
Лисянський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Яценко Г.М.,
за участю секретаря судового засідання Бондарчук Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Лисянка цивільну справу №700/157/20 (провадження №2/700/192/20) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між подружжям, яке має дітей,
ОСОБА_3 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між подружжям, яке має дітей.
Позивач зазначила, що із відповідачем уклали шлюб 23.09.2017 року, який зареєстрований 23.09.2017 року Лисянським районим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №45. Від шлюбу мають неповнолітню дочку: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проживши не тривалий час сторони зрозуміли, що мають різні характери та погляди на подальше майбутнє сімейне життя та на життя і виховання дитини. На даний час сторони не підтримують жодних стосунків, спільно не проживають, не пов'язані спільним сімейним побутом та домашнім господарством. Фактично шлюб залишився формальністю. Збереження сім'ї неможливе, тому позивач просить суд розірвати шлюб із відповідачем, який носить формальний характер. Після розірвання шлюбу просить залишити прізвище " ОСОБА_5 ".
Крім того, просить визначити місце проживання дитини разом з матір'ю та стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір.
У судове засідання позивач не з'явилася, надала суду заяву, у якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, 27.04.2020 року звернувся до суду з телефонограмою в якій просить справу розглянути без його участі. Заперечення проти позову до суду не надходили.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що сторони уклали шлюб 23.09.2017 року, який зареєстрований 23.09.2017 року Лисянським районим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №45 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 23.09.2017 р). Сторони зрозуміли, що мають різні характери та погляди на подальше майбутнє сімейне життя та на життя і виховання дитини. На даний час сторони не підтримують жодних стосунків, спільно не проживають, не пов'язані спільним сімейним побутом та домашнім господарством. Фактично шлюб залишився формальністю, тому на думку суду примирення між ними неможливе, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище, у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 ст.115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Враховуючи встановлені судом обставини та зазначені норми закону, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Що ж стосується вимоги позивача щодо визначення місця проживання дитини- ОСОБА_4 разом з матір'ю, то ця вимога не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Відповідно до ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно з ч.1 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, спір щодо визначення місця проживання дитини може мати місце лише коли наявний спір між батьками.
З огляду на викладене вище, у задоволенні вимог позивача, в частині визначення місця проживання дитини, слід відмовити, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження відсутності згоди або оспорювання відповідачем місця проживання дитини.
В силу ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, сплачений нею при поданні позовної заяви до суду.
Керуючись ст.ст. 110, 112-115, 160, 161 Сімейного кодексу України, ст.ст.3, 6, 7, 10, 12, 81, 141, 175, 259, 264-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між подружжям, яке має дітей - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обліку картки платників податків: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер обліку картки платників податків: НОМЕР_3 ), який зареєстрований 23.09.2017 року Лисянським районим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №45- розірвати.
Позивачу залишити прізвище набуте у шлюбі, а саме-" ОСОБА_5 ".
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обліку картки платників податків: НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
У задоволені решти позовних вимог-відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Г.М.Яценко