Справа № 699/1278/19
Номер провадження № 2/699/179/20
15.06.2020 року м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Свитки С.Л.,
за участю секретаря судового засідання Таран О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Царенко Ю.Ю. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стеблівської селищної ради з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 про скасування рішення про реєстрацію у житловому будинку,
24.12.2019 року позивач звернулася до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з позовною заявою у якій просила зобов'язати Стеблівську селищну раду скасувати реєстрацію від 29.08.2007 року ОСОБА_3 в житловому будинку по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивач вказала, що вона є власником будинку АДРЕСА_1 згідно договору дарування від 04.06.1994 року, посвідченого державним нотаріусом Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори Митрофановою Л.П.. 02.03.2001 року її мати ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 , після реєстрації шлюбу обом присвоєно прізвище ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла. За життя ОСОБА_6 у 2007 році, без її відома та згоди здійснила реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 у належному її будинковолодінні АДРЕСА_1 , у якому він зареєстрований та проживає до цього часу. Вказані обставини перешкоджають їй володіти, користуватися, розпоряджатися належним їй майном.
Третьою особою ОСОБА_3 подано пояснення щодо позову, в якому зазначено, що 02.03.2001 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 , після реєстрації шлюбу обом присвоєно прізвище ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 його дружина ОСОБА_6 померла. Про існування договору дарування від 04.06.1994 року йому нічого не було відомо. Крім цього, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.05.2006 року, виданого Корсунь-Шевченківською районною державною адміністрацією його дружина ОСОБА_6 була власником будинковолодіння по АДРЕСА_1 . На підставі вказаного свідоцтва Корсунь-Шевченківським виробничим підрозділом Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_6 01.06.2006 року на праві власності зареєстровано будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом від 01.06.2006 року №10821683. Рішенням виконавчого комітету Дацьківської сільської ради від 28.11.2012 року №49 скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18.05.2006 року, виданого Корсунь-Шевченківською районною державною адміністрацією.
Тому вважає, що реєстрація його місця проживання проведена правомірно, за згодою його дружини, яка в період з 18.05.2006 року по 28.11.2012 року була власником вказаного будинковолодіння.
У судове позивач ОСОБА_1 з'явилася, позов підтримала, надала пояснення аналогічні його змісту.
Представник відповідача Царенко Ю.Ю. у судове засідання з'явилася, вирішення спору передала на розсуд суду.
Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений вчасно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №1940202461995, 1940202510163, причини неявки не повідомив (а.с.28, 47).
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити в силу наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її матір'ю є ОСОБА_6 , вказані обставини визнаються відповідачем та третьою особою, тому не підлягають доказуванню.
02.01.2001 року мати позивача ОСОБА_4 і ОСОБА_3 зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Дацьківської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, актовий запис 01, після реєстрації шлюбу дружині та чоловіку присвоєно прізвище ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого подружжя (а.с.16).
Мати позивача ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.15).
За життя мати позивача ОСОБА_4 (після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 ) подарувала ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору дарування від 04.06.1994 року, посвідченого державним нотаріусом Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори Митрофановою Л.П. (а.с.9-10).
З договору дарування вбачається, що вказане будинковолодіння належало матері позивача на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради №70 від 15.03.1989 року і зареєстрованого в Корсунь-Шевченківському бюро технічної інвентаризації від 20.03.1989 року. У відповідності зі статтею 227 ЦК УРСР договір дарування підлягає реєстрації за місцем знаходження будинку в Корсунь-Шевченківському бюро технічної інвентаризації.
Згідно ч.3 ст.244 ЦК УРСР (в ред. на час укладення договору) до договорів дарування нерухомого майна застосовуються правила статті 227 цього Кодексу, якою передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
Договір дарування був зареєстрований у Корсунь-Шевченківському відділку бюро технічної інвентаризації.
ОСОБА_3 зареєстрований і проживає по АДРЕСА_1 з 29.08.2007 року по даний час, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Стеблівської селищної ради від 23.10.2019 року №887 (а.с.19).
Позивач зазначає, що ОСОБА_3 зареєстрований за вказаною адресою без її згоди, оскільки на час його реєстрації вона вже була власником будинковолодіння по АДРЕСА_1 .
Третьою особою суду надано пояснення, в яких зазначено, що реєстрація його місця проживання здійснена правомірно, оскільки згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.05.2006 року, виданого Корсунь-Шевченківською районною державною адміністрацією його дружина ОСОБА_6 була власником будинковолодіння по АДРЕСА_1 (а.с.32). На підставі вказаного свідоцтва Корсунь-Шевченківським виробничим підрозділом Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_6 01.06.2006 року на праві власності зареєстровано будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом від 01.06.2006 року №10821683 (а.с.33).
Рішенням виконавчого комітету Дацьківської сільської ради від 28.11.2012 року №49 скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18.05.2006 року, виданого Корсунь-Шевченківською районною державною адміністрацією (а.с.35).
Тому третя особа ОСОБА_3 вважає, що реєстрація його місця проживання проведена відповідно до вимог закону, за згодою його дружини, оскільки в період з 18.05.2006 року по 28.11.2012 року вона була власником будинковолодіння по АДРЕСА_1 .
Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права.
Згідно зі ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Цими правами власник розпоряджається на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Частиною 1 ст.383 ЦК України, ст.150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №35 був затверджений Тимчасовий порядок реєстрації фізичних осіб за місцем проживання. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2006 №617 цей Тимчасовий порядок втратив чинність.
Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними актами, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.
Згідно ст.3 Закону ( в редакції від 11.12.2003 року) реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Реєстрація місця проживання та місця перебування особи здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації (далі - орган реєстрації) в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі (ст.11 Закону).
Згідно ст.6 Закону ( в редакції від 11.12.2003 року) громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Для реєстрації особа подає:
письмову заяву. Діти віком від 15 до 18 років подають заяву особисто. У разі якщо особа з поважної причини не може самостійно звернутися до уповноваженого органу, реєстрація може бути здійснена за зверненням іншої особи на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку;
паспортний документ. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України. Іноземець та особа без громадянства додатково подають посвідку на постійне або тимчасове проживання;
квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;
два примірники талона зняття з реєстрації.
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.
Заява особи про реєстрацію місця проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи.
Зразки заяви та інших документів, необхідних для реєстрації місця проживання особи, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
28.07.2004 року КМУ винесена постанова №985 «Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні», згідно якої відповідно до статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" затверджені зразок заяви про реєстрацію місця проживання в Україні; зразок талона зняття з реєстрації місця проживання в Україні.
Наказом МВС України від 3 лютого 2006 р. N 96 затверджено Примірний регламент з оформлення документів та контролю з питань реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні
Пунктом 1 розділу І якого передбачено, що відповідно до основних завдань Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України його територіальні органи і підрозділи (далі - органи реєстрації) з метою забезпечення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні та відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" повинні проводити реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб на території їх обслуговування.
Згідно п.1,2 розділу ІІ подані житлово-комунальними підприємствами органів місцевого самоврядування, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, житлово-будівельними кооперативами, об'єднаннями співвласників багатоквартирного будинку та молодіжними житловими комплексами, що самостійно здійснюють обслуговування будинків, уповноваженими особами в сільських, селищних радах, житлово-комунальними органами, які обслуговують відомчий житловий фонд, у тому числі військові містечка, інші об'єкти і території, документи реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання оформляються і повертаються не пізніше ніж у 2-денний термін. Особи, які проживають у приватних будинках і не обслуговуються житлово-комунальними підприємствами, звертаються безпосередньо до відповідного органу реєстрації особисто з наданням оформленої належним чином будинкової книги.
На підставі поданих для реєстрації місця проживання документів уповноваженою особою органу реєстрації заповнюється 2 примірники талона реєстрації місця проживання (додаток 11) та заносяться відповідні відомості із зазначенням адреси житла особи до паспортного документа шляхом проставляння штампа відповідного зразка (додаток 12).
Згідно ст.3 Закону від 11 грудня 2003 року № 1382-IV ( в ред. на час подачі позову до суду) орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 1382-IV орган реєстрації здійснює, зокрема, реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Згідно з пунктом 3 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207 (далі - Правила) реєстрація / зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
18.12.2016 року відбулися перші вибори об'єднаних територіальних громад Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.
Внаслідок проведення вказаних виборів була утворена Стеблівська селищна об'єднана територіальна громада, до складу якої увійшла, в тому числі, колишня Дацьківська сільська рада.
Відповідно до положень ст.8 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» від 5 лютого 2015 року № 157-VIII об'єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону. Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою. Після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об'єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу. Об'єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків територіальних громад, що об'єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об'єднаною територіальною громадою.
З з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Стеблівська селищна рада (26324177) та виконавчий комітет Стеблівської селищної ради (код 04410976) зареєстровані у даному реєстрі та знаходяться Черкаська область Корсунь-Шевченківський район селище міського типу Стеблів, вул..Партизанська, будинок 4.
З позовної заяви вбачається, що відповідачем у справі є Стеблівська селищна рада.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року N280/97-ВР визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження та делеговані повноваження (ст.27).
Відповідно до ст.37-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження: формування та ведення реєстру територіальної громади відповідно до закону.
Згідно ч.2 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Ухвалою про відкриття провадження вирішено питання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Проте позивачем до закінчення підготовчого провадження не подано клопотання замінити первісного відповідача належним відповідачем.
Враховуючи вище викладене, а саме, що позивачем ОСОБА_1 позов поданий до Стеблівської селищної ради, яка ніяким чином не порушила прав позивача, оскільки належним відповідачем є виконавчий комітет Стеблівської селищної ради, але позивачем до до закінчення підготовчого провадження не подано клопотання про заміну відповідача, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати зі сплати судового збору суд залишає за позивачем відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Стеблівської селищної ради з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 про скасування рішення про реєстрацію у житловому будинку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути поданою до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом 30 днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 16.06.2020 року.
Суддя Свитка С.Л.