Справа № 695/689/16-ц
номер провадження 6/695/4/20
15 червня 2020 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд, Черкаської області в складі:
головуючого судді Середи Л.В.
за участю секретаря Онішенко Н.В.
розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поворот виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення
грошових коштів.
Вказана заява мотивована тим, що в провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів. Рішенням суду першої інстанції від 06.12.2017 року позовні вимоги були задоволені та відповідно було солідарно стягнуто з відповідачів на користь позивача суму коштів в розмірі 20000 доларів США, що в перерахунку на гривню становить суму 541600 грн.
Постановою апеляційного суду Черкаської області від 31.01.2018 року було скасовано рішення суду першої інстанції та винесено нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Додатковою постановою Апеляційного суду Черкаської області від 16.02.2018 року, було стягнуто з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по 5957,60 грн. судового збору кожній. Позивач не погодився із вказаним рішенням апеляційного суду та оскаржив його в касаційному порядку, однак на час розгляду матеріалів справи Верховним судом рішення суду апеляційної інстанції набрало законної сили, а тому ОСОБА_1 був змушений виконати рішення суду та сплатив грошові кошти, які були встановлені вказаним судовим рішенням.
Постановою Верховного Суду від 29.05.2019 року постанову Апеляційного суду Черкаської області від 31.01.2018 р. та додаткову постанову Апеляційного суду Черкаської області від 16.02.2018 р. скасовано та залишено в силі рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.12.2017 року.
Таким чином заявник наполягає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 безпідставно отримали від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі по 5957,60 грн. кожна, оскільки дані кошти були оплачені на підставі скасованого нині додаткового рішення/постанови Апеляційного суду Черкаської області від 16.02.2018 р., а тому наявна необхідність здійснити поворот виконання додаткового рішення Апеляційного суду Черкаської області від 16.02.2018 року та стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5957,60 грн. із кожного.
За таких обставин заявник звернувся до суду із вказаною заявою.
Для розгляду матеріалів справи заявник не з'явився, однак від його представника ОСОБА_5 надійшла заява, відповідно до якої остання просила суд розгляд справи здійснити за її відсутності заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, однак від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду надійшли пояснення, відповідно до яких останні заперечували проти задоволення клопотання, оскільки ОСОБА_2 є пенсіонером по інвалідності другої групи, а тому від сплати судового збору у всіх інстанціях звільнена, тому відсутні підстави для стягнення із неї вказаного вище судового збору, окрім того категорично заперечували проти накладення арешту на їх майно в порядку забезпечення даної заяви про які вказує заявник, оскільки порушені вимоги співмірності такого забезпечення, а саме майно, на яке просить накласти арешт заявник не належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..
Суд враховує, що ч. 10 ст. 444 ЦПК України визначено, що неявка осіб не перешкоджає розгляду питання про поворот виконання рішення.
Суд, дослідивши матеріали заяви, а також матеріали виконавчих проваджень, що надані представником державної виконавчої служби, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.12.2017 року по справі №695/689/16-ц позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені та відповідно було солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 стягнуто на користь позивача суму коштів в розмірі 20000 доларів США, що в перерахунку на гривню становить суму 541600 грн.
Постановою апеляційного суду Черкаської області від 31.01.2018 року було скасовано рішення суду першої інстанції та винесено нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Додатковою постановою Апеляційного суду Черкаської області від 16.02.2018 року, було стягнуто з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по 5957,60 грн. судового збору кожній.
У рамках виконання відповідної додаткової постанови апеляційного суду Черкаської області від 16.02.2018 р., у Золотоніському міськрайоннному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, були відкриті виконавчі провадження за № 55921457 від 03.03.2018 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 5957,60 грн., та за № 55921268 від 05.03.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 5957,60 грн.).
Вказані кошти стягувались із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в тому числі за ОСОБА_4 у зв'язку із тим, що остання уповноважила ОСОБА_2 бути її представником при здійсненні виконавчого провадження, що стверджується матеріалами виконавчого провадження за № 55921457 та за № 55921268, які надані для огляду в судовому засіданні державним виконавцем Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Вказані вище виконавчі провадження фактично повністю виконані та постановами про закінчення виконавчого провадження від 04.03.2019 року та 05.03.2019 року закінчені.
Однак постановою Верховного Суду від 29.05.2019 року постанову апеляційного суду Черкаської області від 31.01.2018 року та додаткову постанову апеляційного суду Черкаської області від 16.02.2018 року скасовано та залишено в силі рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.12.2017 року.
Таким чином рішення суду на підставі якого із ОСОБА_1 були стягнуті вказані вище кошти було скасовано, а отже і підстави їх стягнення відпали.
Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Як наголошено в Рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його не чинним), він задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
У відповідності до ч. 9 ст. 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч. 6 ст. 444 ЦПК України, до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.
Застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.
Таким чином, заперечення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на заяву про поворот виконання рішення, які ґрунтуються на тому, що ОСОБА_2 є пенсіонером по інвалідності та звільнена від сплати судового збору, на переконання суду є необґрунтованими оскільки мова в даному випадку йде про стягнення із ОСОБА_1 коштів на її користь та поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням, про що зазначено вище.
Таким чином, ОСОБА_1 сплатив на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 5957.60 грн. кожній, в процесі здійснення виконавчих дій, а тому має право на їх повернення із останніх.
Враховуючи те, що постановою Верховного Суду від 29.05.2019 року було скасовано рішення апеляційного суду на підставі якого і стягувалися вказані кошти, а сума коштів за скасованим рішенням суду була стягнута з ОСОБА_1 , то суд дійшов до висновку про задоволення заяви в частині повороту виконання додаткової постанови апеляційного суду Черкаської області від 18.02.2018 року.
Частиною 8 ст. 444 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.
Із вказаної заяви про поворот виконання рішення суду вбачається, що ОСОБА_1 просить суд в порядку забезпечення заяви накласти арешт на житлове приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Разом із тим підстави та порядок забезпечення позову врегульовані статями 149-153 ЦПК України.
Так ч. 1 ст. 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Разом із тим із матеріалів справи вбачається, що вимога заявника стосується повороту виконання судового рішення та стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 5957.60 грн. з кожної, а тому накладення арешту на весь будинок, про який просить заявник порушує вимоги співмірності про які зазначено вище. Окрім того заявник не надав до суду жодного обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення його заяви про поворот виконання рішення суду, не надано суду жодного доказу про те, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити в майбутньому виконання рішення суду у випадку задоволення вимог заявника.
Суд зазначає, що відповідно до норм ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що наведені в заяві доводи ґрунтуються на припущеннях та переконаннях самого заявника, які в свою чергу не підтверджені жодними доказами
Також суд зважає, що з матеріалів справи не вбачається достатніх підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб, та які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам заявника, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
За таких підстав суд приходить до висновку, що у задоволенні вимоги про забезпечення заяви шляхом накладення арешту на житлове приміщення необхідно відмовити.
Керуючись статтями 76, 80, 247, 444 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.
Допустити поворот виконання додаткової постанови Апеляційного суду Черкаської області від 18 лютого 2018 року у справі № 695/689/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.
У порядку повороту виконання судового рішення стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5957 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) гривень 60 коп.
В порядку повороту виконання судового рішення стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5957 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) гривень 60 коп.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Середа Л.В.