Справа № 694/319/20 Провадження №1-кп/694/150/20
Вирок
16.06.2020 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi кримінальне провадження № 12018250140000856 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Степанки Черкаського району Черкаської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, освіта середня, працюючої на посаді молодшого медичного працівника в першій Черкаській лікарні м. Черкаси, громадянки України, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
з участю обвинуваченої ОСОБА_4 ,
ОСОБА_4 20.09.2018 року, близько 23:00 години, перебуваючи в приміщенні арт-кафе «Зорькін», що розташований за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, с. Моринці, вул. Д. Овчаренка 45, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переконавшись і вважаючи, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу викрала належний ОСОБА_5 , бувший у використанні мобільний телефон марки «SamsungGalaxy J3», вартістю 1534,80 гривень, із вмістом сім-карти мобільного оператора «Київстар» вартістю 25 гривень, після чого із викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, чим завдала потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1559 гривень 80 копійок.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину визнала в повному обсязі, визнала всі фактичні обставини, які їй пред'явлено в обвинуваченні та пояснила, що вона за вказаних в обвинувальному акті обставинах 20.09.2018 року, близько 23:00 години, перебуваючи в приміщенні арт-кафе «Зорькін», що розташований за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, с. Моринці, вул. Д. Овчаренка 45, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переконавшись і вважаючи, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу викрала належний ОСОБА_5 , бувший у використанні мобільний телефон марки «SamsungGalaxy J3», із вмістом сім-карти мобільного оператора «Київстар», після чого із викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення зникла. Відносно міри покарання погоджується з думкою прокурора.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутності. При винесенні рішення покладається на розсуд суду.
Показання ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини.
Вина обвинуваченої ОСОБА_4 підтверджується як її показаннями, даними нею в судовому засіданні, так і тими доказами які були зібрані органами досудового розслідування і які вона визнала в судовому засіданні відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення доведене.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує:
- за ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 відповідно ст. 66 КК України, є добровільне відшкодування завданого збитку.
Разом з тим в ході судового засідання з поведінки ОСОБА_4 судом не встановлено щирого каяття обвинуваченої, оскільки розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки. Такого судом встановлено не було.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 відповідно ст. 67 КК України судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченої, відомості, що характеризують особу обвинуваченої, тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення, позицію державного обвинувача про призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі, суд дійшов висновку, що виправленню, перевихованню обвинуваченої ОСОБА_4 може сприяти покарання не пов'язане з її ізоляцією від суспільства. При цьому, зважаючи на поведінку обвинуваченої після вчинення кримінального правопорушення, яка відшкодувала потерпілому шкоду, суд призначає їй покарання у виді штрафу.
Визначене обвинуваченій покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.
При цьому суд виходив також і з положень ч. 2 ст. 50 КК України, якими визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. На переконання суду, покарання з яким визначився суд, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових злочинів.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Дана позиція також викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, та призначити покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу у розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одна тисяча сто дев'яносто) гривень.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Речові докази відсутні.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення..
Суддя ОСОБА_1