Справа №639/3730/19
Провадження №2/639/215/20
05 червня 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова
в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,
за участю секретаря - Волкової С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Страхова компанія «НОВА» про відшкодування завданої майнової шкоди, -
До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача завдану майнову шкоду у розмірі 8 105,92 грн. та стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 05.11.2016 року о 10:29 год. в м. Харків по вул. Москалівській, сталася ДТП за участю двох транспортних засобів: 1) «Тоуоtа» д.н. НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_2 ; 2) «Ford» д.н. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 . Постановою від 25.11.2016 року у справі №639/8794/16-п відповідача було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № АК 6045086). Як зазначає позивач, потерпілий своєчасно звернувся до позивача із повідомленням про ДТП від 07.11.2016 року, та Заявою про виплату страхового відшкодування від 19.12.2016 року. Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, склала 8 105,92 грн. Позивач відшкодував завдані відповідачем збитки внаслідок ДТП у розмірі 8 105,92 грн. Відповідно до ст. 1191 ЦК України та ст. 38.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач, після сплати страхового відшкодування, має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Відповідач вищевказаної суми не сплатила.
Враховуючи викладене, позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.06.2019 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування завданої майнової шкоди. Призначено судове засідання.
Разом з тим, 22.08.2019 року на адресу суду за вх. №23230 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, в якому остання зазначила, що дійсно, 05.11.2016 року сталася ДТП, 25.11.2016 року Жовтневим районним судом м. Харкова відповідач визнана винною у ДТП та притягнута до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Однак автомобіль «Ford» д.н. НОМЕР_2 є забезпеченим транспортним засобом (поліс № АК 6045086 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних). Згідно звіту № 1120 про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику ТЗ «Ford» д.н. НОМЕР_2 , вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу замінних складових частин, в тому числі ПДВ складає 8 105,92 грн. Власник пошкодженого транспортного засобу «Ford» д.н. НОМЕР_2 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою на виплату страхового відшкодування та пакетом необхідних документів. 10.03.2017 року позивачем по справі було здійснено виплату відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу в розмірі 8 105, 92 грн. за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується платіжним дорученням № 1942 від 10.03.2017, згідно якого кошти у розмірі 8 105,92 грн. були перераховані на особистий рахунок ОСОБА_3 , в якості страхового відшкодування згідно наказу №1942 від 09.03.2017 року. Підставою для звернення до суду з позовом стало відсутність у відповідача на дату дорожньо-транспортної пригоди чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Натомість на дату ДТП 05.11.2016 року відповідач мала чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № АЕ/8230800, виданий АТ «Страхова компанія «Нова», строк дії з 30.04.2016 року по 29.04.2017 року включно). 05.11.2016 року про настання страхового випадку письмово надав повідомлення до АТ «Страхова компанія «Нова» та повідомив за телефоном «Гарячої лінії» - зазначеному у Полісі, на який зателефонував з місця ДТП. 08.11.2016 року відповідач письмово надав повідомлення до АТ «Страхова компанія «Нова» направивши повідомлення з додатками засобом поштового зв'язку на юридичну адресу АТ «Страхова компанія «Нова». Таким чином, окрім того, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована, що підтверджується наданими доказами, при цьому відповідачем були виконані усі передбачені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дії щодо повідомлення страховика про подію, яка має ознаки страхової. Виходячи з викладеного, Моторне (транспортне) страхове бюро України безпідставно, на власний розсуд здійснило виплату страхового відшкодування, без наявності у нього правових підстав для цього та відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому не має права на відшкодування в порядку регресу зазначених витрат. У зв'язку з викладеним відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
27.08.2019 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова у зв'язку зі зміною прізвища замінено відповідача ОСОБА_2 на ОСОБА_4 . Клопотання відповідача ОСОБА_4 про залучення до участі у цивільній справі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - задоволено. Залучено до участі у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_4 про відшкодування завданої майнової шкоди в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Страхова компанія «НОВА».
Представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на адресу суду 21.04.2020 року за вх. №10838 подані письмові пояснення, в яких представник просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В судове засідання 05.06.2020 року учасники справи не з'явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача подала до суду заяву, в якій просила провести судове засідання у її відсутність та просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причин неявки суд не повідомив, письмових пояснень не надав.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази і заяви по суті справи, приходить до наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що 05.11.2016 року о 10:29 год. в м. Харків по вул. Москалівській сталася ДТП за участю двох транспортних засобів: «Тоуоtа» д.н. НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_2 та «Ford» д.н. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 .
Відповідно до постанови судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.11.2016 року ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадянин, що дорівнює 340 (триста сорок) гривень 00 копійок. В постанові суду встановлено, що 05.11.2016 року о 10-29 год. в м. Харкові по вул. Москалівській, 108А/1 водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем Toyota Rav4, д.н.з. НОМЕР_1 на паркувальному майданчику рухаючись заднім ходом не впевнилася в безпечності та скоїла зіткнення з автомобілем Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався позаду, від чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП (а.с.6-7).
Як вбачається з інформації щодо наявності полісу цивільно-правової відповідальності на ТЗ № НОМЕР_1 , яка надана позивачем, поліс на ТЗ № НОМЕР_1 не знайдено (а.с.35).
07.11.2016 року відповідно до положень ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілий ОСОБА_3 подав МТСБУповідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.8-10).
Відповідно до копії поліса АК/6045086 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 зареєстрована у ПАТ «СК Українська страхова група». Строк дії поліса з 04.09.2016 року по 03.09.2017 року (а.с.11).
Разом з тим, потерпіла особа (власник транспортного засобу «Ford» д.н. НОМЕР_2 - ОСОБА_3 ) звернувся до МТСБУ з заявою про відшкодування заподіяної шкоди власнику ТЗ (а.с. 12).
Відповідно до Звіту №1120 від 12.12.2016 року щодо оцінки вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП 05.11.2016 року, вартість такого відновлювального ремонту Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_2 , склала 7 565,12 грн. (а.с.18-30).
За послуги отримання Звіту №1120 від 12.12.2016 року позивач поніс витрати в розмірі: 540,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №701рв від 26.12.2016 року (а.с. 34).
На підставі Наказу №1942 від 09.03.2017 року (а.с.31), МТСБУ відшкодував потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 7 565,12 грн.,що підтверджується платіжним дорученням №1942рв від 10.03.2017 року (а.с.33).
03.12.2018 року МТСБУ направило на адресу ОСОБА_2 вимогу про відшкодування завданої майнової шкоди (а.с.36), однак, з боку відповідача не було вчинено жодних дій для відшкодування завданих збитків.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 виданого повторно 27.02.2012 року вбачається, що 20.04.2012 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклала шлюб з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблений відповідний актовий запис №127. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_7 » (а.с.59).
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи на дату ДТП, яка сталася 05.11.2016 року, відповідач ОСОБА_2 мала чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № АЕ/8230800, виданий АТ «Страхова компанія «НОВА» строк дії з 30.04.2016 року по 29.04.2017 року включно) (а.с.62).
08.11.2016 року відповідач письмово надала повідомлення до АТ «Страхова компанія «НОВА», направивши повідомлення з додатками засобом поштового зв'язку на юридичну адресу АТ «Страхова компанія «НОВА», що підтверджується описом поштового відправлення та фіскальним чеком поштової відправки (а.с.63-64).
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
У відповідності до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За змістом статті 983 ЦК України договір страхування набуває чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.
Отже видача полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є підтвердженням того, що сторони уклали договір страхування та досягли згоди щодо істотних умов договору, а також доказом того, що страхова премія була сплачена. Зазначене відповідає висновку, який міститься в Постанові Верховного Суду від 13.06.2018 року по справі №752/6872/16-ц.
В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Отже з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів і в межах заявлених позовних вимог. Так, дослідивши надані учасниками справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позивач, в якості основної підстави звернення до суду з позовом, зазначив про відсутність у відповідача на дату дорожньо-транспортної пригоди чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Однак, як встановлено судом та не спростовано позивачем, на момент ДТП відповідач ОСОБА_1 мала чинний поліс цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Крім того, відповідачем були виконані усі передбачені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дії щодо повідомлення про подію, яка має ознаки страхової. Виходячи з викладеного, Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило виплату страхового відшкодування потерпілому, однак передбачені підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підстави для стягнення такої виплати в порядку регресу з винної особи на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в даному випадку відсутні.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України є необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то судовий збір на користь позивача не стягується.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1-18, 76-82, 95, 141, 228, 229, 235, 244, 245, 247, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 979, 983, 1191 ЦК України, ст.ст. 22, 38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд , -
У задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Страхова компанія «НОВА» про відшкодування завданої майнової шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, юридична адреса: 02000, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131, р/ НОМЕР_6 в АТ «Укрексімбанк» м. Києва, МФО322313;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Третя особа: Акціонерне товариство «Страхова компанія «НОВА», ЄДРПОУ:31241449, місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11.
Повне рішення складено 15.06.2020 року.
Суддя Н.В. Баркова