Справа №639/2528/20
Провадження №1-кп/639/336/20
12 червня 2020 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220500001695 від 12.09.2018 стосовно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
На розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018220500001695 від 12.09.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважала за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, зазначає про відповідність обвинувального акту вимогам КПК України та дотримання правил територіальної підсудності при направленні обвинувального акту до суду.
Потерпілий ОСОБА_5 та його представник - адвокат ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти призначення судового розгляду, заяв чи клопотань не заявляли.
У підготовчому судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти призначення судового розгляду та заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.
В обґрунтування клопотання захисник ОСОБА_6 зазначає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України з наступних підстав.
І. Усупереч п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України у обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення.
Так, у формулюванні обвинувачення відсутнє конкретне юридичне формулювання за інкримінованою ОСОБА_7 статтею КК України, а саме відсутнє посилання на умисел спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Формулювання обвинувачення містить лише посилання на обставини події, що на думку сторони обвинувачення мали місце.
Так, з 1 абзацу тексту формулювання обвинувачення випливає, що ОСОБА_7 мав на меті спричинення ОСОБА_5 тілесного ушкодження будь-якого ступеня тяжкості, без конкретизації об'єктивної та суб'єктивної сторони інкримінованого діяння.
Крім того, у тексті даного формулювання обвинувачення зазначається те, що ОСОБА_7 у день події: «цілеспрямовано прибув до кімнати АДРЕСА_3 , де постійно мешкає малознайомий йому ОСОБА_5 ».
Вказане формулювання, на думку захисника, є неприпустимим, оскільки сторона обвинувачення таким чином здійснює посилання на склад іншого кримінального правопорушення, яке не є предметом звинувачення, порушуючи при цьому презумпцію невинуватості.
В додаток до недоліків формулювання обвинувачення захисник посилається на наступне твердження, зазначене в обвинувальному акті: «на ґрунті виниклої неприязні, пов'язаної з помстою за незаслужену, як на його думку, образу останнім його малолітнього сина, наніс два удари кулаком правої руки в ліву ділянку обличчя потерпілого ОСОБА_5 ».
Сторона захисту наполягає на переформулюванні такого твердження, оскільки у будь-якому випадку образа трирічної дитини є неприпустимою та протиправною.
Текст обвинувального акту у цій частині дає зрозуміти, що орган державної влади усупереч Конвенції про права дитини 20 листопада 1989 року допускає насильство над дитиною.
Таким чином, при формулюванні обвинувачення прокурор у обвинувальному акті повинен конкретно навести доведені данні про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, по кожній інкримінованій дії.
ІІ. Усупереч п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України у обвинувальному акті вказані відомості, що не передбачені цією нормою. Так, в анкетних відомостях обвинуваченого зазначаються такі особисті дані як: сімейний стан, ступінь освіти, наявність малолітнього сина на утриманні, зайнятість, судимість, що суперечить вимогам КПК України.
ІІІ. Усупереч п. 1 ч. 2 ст. 291 КПК України у обвинувальному акті вказано невірний реєстраційний номер кримінального провадження. Так, замість вірного реєстраційного номеру кримінального провадження №12018220500001695 від 12.09.2018 року вказано номер №120182205000001695 від 12.09.2018 року, що містить зайвий нуль.
ІV. Усупереч п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України у обвинувальному акті невірно вказано дату народження потерпілого. Так, замість вірної дати народження потерпілого ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , помилково вказано 08.05.1958 рік.
На підставі вищевикладеного, захисник ОСОБА_6 заявляє клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, у зв'язку з його невідповідністю вимогам статті 291 КПК України.
Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні, суд приходить до висновку про необхідність закінчення підготовчого провадження і можливість призначення судового розгляду, з огляду на таке.
Підстав для прийняття рішення відповідно до п.п. 1 - 4, 6 ч. 3 ст. 314 КПК України судом під час підготовчого судового засідання не встановлено.
Кримінальне провадження підсудне Жовтневому районному суду м. Харкова.
Підстав для закриття кримінального провадження згідно з п.п. 4 - 8, 10 ч. 1 та ч. 2 ст. 284 КПК України не встановлено.
Обвинувальний акт відповідає вимогам ст.ст. 110, 291 КПК України.
Пунктами 1 - 9 частини 2 статті 291 КПК України визначено перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт.
Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення містить: 1) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 122 КК України; 3) формулювання обвинувачення.
Згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженню №12018220500001695 від 12.09.2018, ОСОБА_7 пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розгляд здоров'я.
Посилання захисника на неповноту, неточності та розбіжності у викладенні фактичних обставин та в формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті не можуть вважатися підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки п. 5 ч. 2 ст.291 КПК України не пред'являє жодних вимог до повноти, узгодженості чи послідовності у викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення, вказуючи на необхідність викладення лише тих фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими.
Отже, на виконання вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України прокурором викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, що ніяким чином не перешкоджає можливості обвинуваченому захищатись в суді від пред'явленого обвинувачення, оскільки в обвинувальному акті в повній мірі зазначено за яких обставин вчинено кримінальне правопорушення, наслідки кримінального правопорушення та конкретна кваліфікація злочину.
Крім цього, повнота та правильність розкриття об'єктивної та суб'єктивної сторони складу злочинів не є предметом судового розгляду на стадії підготовчого судового засідання.
Судом враховується, що у підготовчому провадженні не вирішується питання про доведеність чи недоведеність вини обвинуваченого, питання правильності встановлення фактичних обставин провадження та правової кваліфікації, не надається оцінка зібраним доказам, оскільки ці питання вирішуються лише під час судового розгляду кримінального провадження.
При цьому, окремі недоліки обвинувального акту, а саме: технічна помилка у написанні дати народження потерпілого ОСОБА_5 , а також помилка у зазначенні номеру кримінального провадження (в номері провадження зазначено зайвий нуль), не можуть бути правовою підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки вказані відомості можуть бути уточнені під час подальшого судового розгляду.
У зв'язку з вищевикладеним, доводи сторони захисту щодо невідповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України оцінюються судом критично та вважаються необґрунтованими.
Таким чином, правових підстав для повернення обвинувального акту прокурору немає, тому суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №12018220500001695 від 12.09.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 314, 315, 316, 369 - 372, 376 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_6 від 01.06.2020 року про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні №12018220500001695 від 12.09.2018 року - відмовити.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №12018220500001695 від 12.09.2018 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, на 22 червня 2020 року о 11 год. 30 хв. в приміщенні суду за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях 45, в залі судового засідання №2.
Відповідно до вимог ст. 31 КПК України проводити судовий розгляд кримінального провадження суддею одноособово.
Здійснювати судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання викликати учасників судового провадження: прокурора, обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_5 , представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 , свідків, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1