Справа №643/5950/20
Провадження №2-з/639/39/20
15 червня 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі судді Баркової Н.В., розглянувши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №643/5950/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Регіональний сервісний центр МВС у Харківській області про визнання договору купівлі-продажу автомобіля, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу недійсними та застосування наслідків недійсності правочину - реституції, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третьою особою зазначивши Регіональний сервісний центр МВС у Харківській області, в якій просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля «Volkswagen Caddy», д.н НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 від 21.12.2017 року; визнати Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 21.12.2017 року недійсним; застосувати наслідки недійсності правочинів та зобов'язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 у власність автомобіль «Volkswagen Caddy», д.н НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та стягнути з відповідачів на користь державного бюджету України суму судового збору.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 21.04.2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Регіональний сервісний центр МВС у Харківській області про визнання договору купівлі-продажу автомобіля, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу недійсними та застосування наслідків недійсності правочину - реституції, передано за підсудністю на розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова.
Відповідно до супровідного листа Московського районного суду м. Харкова від 10.06.2020 року вказана вище цивільна справа була направлена до Жовтневого районного суду м. Харкова та отримана останнім - 12.06.2020 року.
Відтак, для розгляду даної позовної заяви автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Жовтневого районного суду м. Харкова Баркову Н.В. та ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.06.2020 року прийнято позов до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Регіональний сервісний центр МВС у Харківській області про визнання договору купівлі-продажу автомобіля, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу недійсними та застосування наслідків недійсності правочину - реституції. Призначено підготовче засідання.
Разом з тим, матеріали вищевказаної цивільної справи містять заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якому останній просить суд накласти арешт на автомобіль «Volkswagen Caddy», д.н НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , що належить відповідно до договору купівлі-продажу від 21.12.2017 року ОСОБА_3 . Заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження автомобіля «Volkswagen Caddy», д.н НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , а саме укладати будь-які договори щодо його відчуження, передачі в заставу, проводити реєстрацію та перереєстрацію права власності, тощо.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач посилається на те, що у разі задоволення судом позовних вимог позивача та застосування наслідків недійсності правочину - двосторонньої реституції, відсутність автомобіля у ОСОБА_3 унеможливить виконання судового рішення, тому необхідно вжити заходів забезпечення позову. Враховуючи те, що договір купівлі-продажу автомобіля від 21.12.2017 року було укладено без реального наміру передання автомобіля у власність ОСОБА_3 , а лише з метою уникнення ОСОБА_2 відповідальності, шляхом відчуження належного йому на праві власності рухомого та нерухомого майна, що перешкоджає стягненню з ОСОБА_2 грошових коштів на відшкодування позивачу моральної шкоди, позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою.
Суд, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали цивільної справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами
Згідно з п. п. 1, 2, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (зі змінами, внесеними згідно з Постановою № 2 від 12.06.2009 року) забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Враховуючи наведене, суть спірних правовідносин, зміст позовних вимог, дані, повідомлені позивачем та наявності ризику подальшого невиконання судового рішення, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Разом з тим, суд вважає за необхідне заяву про забезпечення позову задовольнити частково, забезпечивши позов шляхом заборони відповідачу ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) вчиняти будь-які дії щодо відчуження автомобіля «Volkswagen Caddy», д.н НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , а саме: укладати будь-які договори щодо його відчуження, передачі в заставу, проводити реєстрацію та перереєстрацію права власності. Однак суд вважає, що заява про забезпечення позову в частині арешту автомобіля на даний час задоволенню не підлягає, оскільки з матеріалів позову вбачається, що вироком Чутівського районного суду Полтавської області від 16.05.2019 року (який набрав законної сили), суд не скасовував арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Решетилівського районного суду Полтавської області, в тому числі арешт автомобіля «Volkswagen Caddy», д.н НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , оскільки арешт на зазначене майно був накладений з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. При цьому позивачем не надано суду даних, які б свідчили про скасування зазначеного вище арешту на даний час. Отже суд вважає достатнім застосувати лише один вид забезпечення позову, який одночасно визначено позивачем, задовольнивши частково заяву останнього.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 149-153, 189, 197, 198, 260, 261 ЦПК України, суд,-
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №643/5950/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Регіональний сервісний центр МВС у Харківській області про визнання договору купівлі-продажу автомобіля, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу недійсними та застосування наслідків недійсності правочину - реституції - задовольнити частково.
Заборонити відповідачу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_4 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняти будь-які дії щодо відчуження автомобіля «Volkswagen Caddy», д.н НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2008 року випуску, а саме: укладати будь-які договори щодо його відчуження, передачі в заставу, проводити реєстрацію та перереєстрацію права власності.
В іншій частині в задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Н.В. Баркова