11 червня 2020
м.Харків
Справа № 639/2772/20
провадження 2-а/639/53/20
Жовтневий районний суд м.Харкова
у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.
за участю секретаря - Міжиріцької А.В.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1
представник позивача - Кабанець В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти 3 батальйону №1 УПП в Харківській області лейтенанта поліції Буренка Дмитра Вікторовича, 3 особа - Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора роти 3 батальйону №1 УПП в Харківській області лейтенанта поліції Буренка Д.В. про скасування постанови серії ЕАК № 2443054 від 25.04.2020 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн., закрити провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що 25.04.2020 р. близько 22-00 години він, керуючи автомобілем Nissan Rogue, державний номер НОМЕР_1 , по вул.Полтавський Шлях, 44, в м.Харкові, був зупинений інспектором патрульної поліції за начебто порушення Правил дорожнього руху: а саме п.19.1.а ПДР України - керування транспортним засобом в темну пору доби без ввімкненого ближнього світла фар. Інспектор склав постанову, не розглянувши справу по суті, без дослідження будь-яких доказів. На прохання ОСОБА_1 надати докази скоєного ним правопорушення та дочекатися захисника для здійснення правової допомоги в даному випадку, інспектор вимогу проігнорував, та склав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП.
Позивач не погоджується з постановою, вважає, що вона не відповідає дійсності, стверджуючи, що Правил дорожнього руху не порушував, фари були ввімкненні, так як була темна пора доби, у зв'язку з чим вважає, що постанова складена незаконно, всупереч нормам права.
Ухвалою суду від 12.05.2020 року відкрито спрощене позовне провадження.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кабанець В.О. підтримали позовні вимоги в повному обсязі, зазначили, що Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не порушував, рухався 25.04.2020 біля 22-00 годині в напрямку центра міста по вул.Полтавський Шлях, де був зупинений поліцейським УПП за начебто не ввімкнене світло фар в темну пору доби, хоча вони були ввімкнені, на що він звернув увагу інспектора. Тоді відповідач запропонував ОСОБА_1 скласти постанову за інше правопорушення Правил дорожнього руху, санкції яких менше, ніж за рух без ближнього світла фар, на що поліцейський отримав відмову. При складанні постанови, інспектор не роз'яснив йому права, не надав докази вчинення правопорушення, не надав можливості дочекатися захисника для здійснення правової допомоги в даному випадку. Крім того, позивач зауважив інспектору, що не розуміє в повному обсязі державну мову, просив надати перекладача з української на кримсько-татарську (російську) для розуміння суті вимог працівника поліції, просив інспектора перенести розгляд справи, забезпечити надання допомоги адвоката, на що отримав відмову. Жодних порушень ПДР України позивач не вчиняв, вважає, дії поліцейського протиправними, а постанову - незаконною. Стверджує, що доказів вчинення позивачем правопорушень до оскаржуваної постанови не надано. На думку позивача, поліцейський незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобілю, хоча закон дозволяє розглядати справи виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справі; відповідач позбавив його можливості скористатися у повному обсязі правами передбаченими ст.268 КУпАП, ознайомитись з доказами по справі; відповідач порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок встановлений ст.ст. 278, 279 КУпАП. Просили суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву та відеозапис правопорушення з камер нагрудного спостереження не надав.
Суд, вислухавши позивача та його адвоката, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 25.04.2020 р. о 22 год. 01 хв., інспектором роти 3 батальйону №1 УПП в Харківській області лейтенантом поліції Буренко Д.В. складенопостанову серії ЕАК №2443054 від 25.04.2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Як вбачається із зазначеної постанови, позивач 25.04.2020 р. близько 22-00 години керував автомобілем Nissan Rogue, державний номер НОМЕР_1 , по вул.Полтавський Шлях, 44 в м.Харкові, в темну пору доби без ввімкненого ближнього світла фар, чим порушив п.19.1.а ПДР України.
Пунктом 19.1.а ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, встановлено, що на всіх механічних транспортних засобах у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої, як фари ближнього (дальнього) світла.
ОСОБА_1 стверджує, що ним було перевірено технічну справність основних елементів авто, всі фари були в справному робочому стані, на момент зупинки інспектором патрульної поліції були ввімкненні, на що звернув увагу позивач.
Відеозапис правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , з камер нагрудного спостереження, відповідачем суду не надано.
Крім того, відповідно до відповіді Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції від 14.05.2020 № 12451/41/14/02-2020, наданої на запит представника позивача - адвоката Кабанця В.О., інспектору 1 батальйону 3 роти УПП лейтенанту поліції Буренку Д.В. приватний відеореєстратор XIAOMI YI 89006, на який начебто була виконана відео зйомка правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , не видавався, на балансі не перебуває, управлінням не використовується, відеозаписи не зберігаються.
Стосовно інформації щодо наявності у працівників управління відео реєстраторів зазначено, що згідно раздавальної відомості відео реєстраторів та рацій № 2194 від 25.04.2020 на чергування в нічну зміну інспектор Буренко Д.В. отримував нагрудний відереєстратор НОМЕР_2 , який має інвентарний номер НОМЕР_3 .
Як встановлено ч.2 ст.122 КУпАП, керування водієм транспортним засобом з порушенням користування зовнішніми освітлювальними приладами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.
Завданнями провадження в справах про адміністративніправопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частина друга ст.122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п.4 розділ 1 Інструкції).
Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.
Згідно ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За нормами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Юридична природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності.
Відповідно до ч. 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідачем не надано жодних доказів (запису з нагрудної відеокамери, відзиву та інш.), які б беззаперечно свідчили про факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Аналізуючи усі обставини по справі та досліджені судом матеріали справи, а також зважаючи на відсутність доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що постанова серії ЕАК № 2443054 від 25.04.2020, прийнята інспектором роти № 3 батальйону №1 УПП в Харківській області лейтенантом поліції Буренко Дмитром Вікторовичем пропритягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, оскільки в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 139, 243, 245, 250, 257, 286 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 2443054 від 25.04.2020, прийняту інспектором роти № 3 батальйону №1 УПП в Харківській області лейтенантом поліції Буренко Дмитром Вікторовичем пропритягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони: Позивач - ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_4 , прож . АДРЕСА_2 );
Відповідач - інспектор роти №3 батальйону №1 УПП в Харківській області Буренко Дмитро Вікторович ( м.Харків, вул.Шевченка, 315-А);
3 особа- Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ( м.Харків, вул.Шевченка, 315-А).
СУДДЯ -