Справа №639/2167/20
Провадження №3/639/807/20
09 червня 2020 року м. Харків
Суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Кісь Д.П., за участю: секретаря - Крбеян К.О., захисника - адвоката Іщенка Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративний матеріал, який надійшов із Управління патрульної поліції в Харківській області у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
29 березня 2020 року приблизно о 03 год. 11 хв. за адресою: м. Харків, вул. Семінарська, 80, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21093» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, та від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОНД» відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5. ПДР.
ОСОБА_1 , будучина належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, доказів поважності причин неявки до суду не надав.
Приймаючи до уваги, що суд позбавлений можливості в рамках Кодексу України про адміністративне правопорушення вжити заходів для забезпечення явки учасників процесу в судове засідання, окрім як шляхом направлення судових повісток, а законом передбачені строки розгляду справи про адміністративне правопорушення - 15 днів (ст. 277 КУпАП), а також, що в судове засідання прибув захисник - адвокат Іщенко Ю.В., суд дійшов висновку можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд також враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, інкриміноване ОСОБА_1 не відноситься до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов'язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Іщенко Ю.В. в судовому засіданні проти накладення стягнення заперечував, посилались на допущені порушення з боку працівників поліції та відсутність допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, провадження по справі просив закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
При цьому захисник посилався, зокрема, на відсутність доказів факту виконання ОСОБА_1 функцій водія, а також його відмови від проходження відповідного огляду.
Суд, вислухавши захисника, дослідивши надані докази, дійшов таких висновків.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За змістом п. 2.5. ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Так, частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Не дивлячись на висловлену стороною захисту позицію, вина ОСОБА_1 у скоєнні відповідного адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, а саме:
-змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 351647 від 29.03.2020 року, який складений компетентною особою та відповідає вимогам ст. ст. 254, 256 КУпАП;
-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 29.03.2020 року, згідно яких вони були присутніми 29.03.2020р. під час того як водій автомобіля «ВАЗ 21093» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння;
-відеозаписами з камер нагрудних реєстраторів працівників патрульної поліції, на яких зафіксовано фактичну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОНД», відмову підписати протокол та отримати його копію та з яких вбачається , що ОСОБА_1 не заперечує факт керування вказаним автомобілем;
-рапортом інспектора патрульної поліції Баталова Л. від 29.03.2020 року.
З матеріалів справи не вбачається порушення працівниками поліції законодавства, яким регламентовано порядок виявлення, фіксації адміністративного правопорушення та складання відповідного адміністративного матеріалу.
Так, зі змісту п. п. 3, 4 розділу І, п. п. 1, 12 розділу ІІ, п. 7 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015р. №1452/735, вбачається, що на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів поліцейським проводиться огляд на стан алкогольного сп'яніння, а у випадку наявності у особи ознак наркотичного сп'яніння відповідний огляд проводиться у закладах охорони здоров'я, що обумовлено, в тому числі, необхідністю проведення лабораторних досліджень.
При цьому в рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави. За результатами розгляд у вказаної справи, суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. 1,2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
Щодо доводів захисника Іщенка Ю.В. про відсутність доказів факту виконання ОСОБА_1 функцій водія, то вони є безпідставними.
Так, з досліджених відеозаписів з камер нагрудних реєстраторів працівників патрульної поліції вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним відповідним транспортним засобом, вказував, що краще б працівники поліції зупинили когось на «Лексусі», а потім пропонував домовитися. Отже, позиція захисту у вказаній частині є непослідовною. Крім того, працівниками патрульної поліції на місці було винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за порушення ПДР України під час керування транспортним засобом, яку, як пояснив захисник, не оскаржено.
Також зазначеними відеозаписами спростовуються доводи захисника про начебто не встановлення осіб, зазначених в якості свідків, а також, що свідкам були надані незаповнені (порожні) бланки пояснень.
Стосовно доводів захисника про те, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом, то вони також не заслуговують на увагу, оскільки згідно рапорту інспектора УПП в Харківській області ОСОБА_4 автомобіль «ВАЗ 21093» номерний знак НОМЕР_1 був припаркований без порушень ПДР та залишився за вказаною адресою, а ОСОБА_1 був попереджений про заборону подальшого керування транспортним засобом.
Даних про оскарження дій працівників патрульної поліції в судовому та/або адміністративному до суду не надано.
Наведені докази є належними, допустимими та достатніми для відповідної правової оцінки дій ОСОБА_1 ..
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , передбачених ст. ст. 34, 35 КУпАП, під час судового розгляду не встановлено.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, у зв'язку з чим вважаю можливим призначити порушнику адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Окрім цього згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Керуючись вимогами ст. ст. 130, 251, 252, 268, 283, 284, 294 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадянин, що дорівнює 10200 грн. (десять тисяч двісті гривень) 00 коп.з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять ) гривень 40 (сорок) копійок.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя Д.П. Кісь