Справа № 638/2376/19
Провадження № 2/638/1796/20
09.06.2020 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Рибальченко Л.М.,
за участю секретаря Рассоха В.Ю.,
представника позивача Пономарьової Н.В.,
представника відповідача ОСОБА_1 .,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
встановив:
20.02.2019 року Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (далі за текстом - позивач) звернулось до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 (далі за текстом - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача вартість спожитої теплової енергії у період з 01.03.2017 року по 31.12.2018 року в сумі 58078,63 грн, суму інфляційних витрат 302,77 грн, суму трьох відсотків річних 145,20 грн та судовий збір у розмірі 1921 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач є власником нежитлового приміщення 1-го поверху №№ I, 1, 2, 3 в літ. «Б-1» загальною площею 65,3 кв.м, яке розташоване в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач користується тепловою енергією, яку КП «Харківські теплові мережі» подає в нежитлове приміщення, що підтверджується актами про підключення та відключення опалення у житлову будинку по АДРЕСА_1 173/11573 від 20.10.2016 року, №173/13633 від 03.04.2017 року, №173/16318 від 27.10.2017 року, №173/17914 від 10.04.2018 року, №173/19068 від 14.11.2018 року. У період з 01.03.2017 року по 31.12.2018 року у відповідача утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 58078,63 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь. Також позивач простить стягнути з відповідача суму інфляційних витрат 302,77 грн, суму трьох відсотків річних 145,20 грн та судовий збір у розмірі 1921 грн.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 березня 2019 року відкрито провадження по даній справі.
Відповідач надала відзив на позовну заяву в якому заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого вона є, на момент купівлі не було підключено до теплової мережі як воно є і зараз. Договір відповідачем з КП «Харківські теплові мережі» не укладався, жодного теплового приладу в приміщенні не має, тому вимоги позивача вважає безпідставними.
Позивачем надано відповідь на відзив, в якому він зазначив, що житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 обладнаний центрацізованою системою теплопостачання, приміщення, що належать відповідачу, є невід'ємною частиною житлового будинку, тому послуги теплопостачання надаються, зокрема і в приміщенні відповідача. Документів, що підтверджують правомірність відключення від мережі відповідачем не надано.
У судовому засіданні представник позивача КП «Харківські теплові мережі» Пономарьова Н.В. підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач та її представник у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували та просили у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником нежитлового приміщення 1-го поверху №№ I, 1, 2, 3 в літ. «Б-1» загальною площею 65,3 кв.м., яке розташоване в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно. Вказаний житловий будинок оснащений централізованою системою теплопостачання. КП "Харківські теплові мережі" є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання будинку в АДРЕСА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи КП "Харківські теплові мережі" подає теплову енергію у житловий будинок по АДРЕСА_1 , що підтверджується актами про підключення та відключення опалення №173/11573 від 20.10.2016 року, №173/13633 від 03.04.2017 року, №173/16318 від 27.10.2017 року, №173/17914 від 10.04.2018 року, №173/19068 від 14.11.2018 року. За період з 01.03.2017 року по 31.12.2018 року послуги з постачання теплової енергії відповідачем не сплачено. Сума заборгованості складає 58078,63 грн.
Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
У частині першій статті 19 Закону «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, що діяла на момент виникнення заборгованості) передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житловокомунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 вказаного Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
При цьому суд відхиляє доводи відповідача про відсутність її обов'язку сплачувати за спожиту теплову енергію через некористування такими послугами в з'вязку з відсутністю в її нежитловому приміщенні підключення до теплової мережі, з огляду на наступне.
Відповідно до пунктів 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживач має право відмовитися від надання послуг центрального опалення та постачання гарячої води. Відключення споживача від мереж централізовного опалення та гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Процедура відключення мереж центрального опалення регламентована Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4. Згідно з п.2.1 вказаного Порядку для вирішення питання відключення житлового будинку, будиків від мереж центрального опалення його власник повинен звернутись до комісії з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення.
Судом встановлено, що відповідачем не було виконано вимог передбачених вище норм законодавства, тому вважає, що від'єднання нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення здійснено самовільно, без дотримання вимог щодо складання та затвердження акта про відключення квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, закріплених у пунктах 2.6, 2.7 Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання.
Враховуючи, що відповідачем не доведено правомірності відкючення від мережі централізованого опалення, питання відключення не вирішено у передбаченому чинним законодавством порядку питання про надання дозволів на таке відключення, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію.
Також суд відхиляє доводи відповідача щодо придбання нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , які не були підключені до теплової мережі. Відповідно до п.7 договору купівлі-продажу, вказаних нежитлових приміщень від 20 серпня 2013 року продавецем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Харелітбуд» засвідчено, що нежитлові приміщення не мають самовільних переобладнань. (а.с.74) Докази того, що попередній власник здійснив переобладнання теплової мережі в установленому законом порядку суду не надані.
Як убачається з матеріалів справи, у період з 01.03.2017 року по 31.12.2018 року позивач надавав послуги з постачання теплової енергії на потреби опалення в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи актами про підключення та відключення опалення та актом звіряння. Послуги з постачання теплової енергії у сумі 58078,63 грн. відповідачем не сплачено.
З огляду на викладене правовідносини, які виникли між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житловокомунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги. Крім того, обов'язок сплатити за надані й спожиті послуги випливає також з положення частини першої статті 11 ЦК України про те, що цивільні права та обов'язки випливають із дій осіб, що передбачені актом цивільного законодавства. З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості із урахуванням 3 % річних від простроченої суми та індексу інфляції.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача у повному обсязі.
Розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 264, 265, 268 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовні вимоги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (адреса: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/р НОМЕР_2 , в ФХОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 351823, код 31557119) вартість спожитої теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 58078 (п'ятдесят вісім тисяч сімдесят вісім) грн.63 коп. за період з 01.03.2017 року по 31.12.2018 року.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (адреса: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/р НОМЕР_3 , в ФХОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 351823, код 31557119) інфляційні витрати - 302,77 грн., три відсотки річних - 145,20 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному вебпорталі судової влади України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12.06.2020 року.
Суддя