Справа № 464/712/20 Головуючий у 1 інстанції: Дулебко Н.І.
Провадження № 33/811/334/20 Доповідач: Романюк М. Ф.
12 червня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Жерухи Романа Степановича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 19 лютого 2020 року,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 420 грн. 40 коп. судового збору.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 29.01.2020 о 21.00 год. на вул. Антонича, 24а у м. Львові, керував автомобілем марки «ВАЗ 21099», р.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив пункт 2.5 ПДР.
Не погоджуючись із рішенням судді районного суду, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на незаконність постанови судді Сихівського районного суду м. Львова від 19 лютого 2020 року, просить таку скасувати та провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що оскаржувана постанова прийнята без з'ясування всіх обставин справи.
Зазначає, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння що підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом з місця складання протоколу, оскільки працівником патрульної поліції йому не було запропоновано пройти такий огляд на місці зупинки або в медичному закладі.
Крім того, наголошує на тому, шо він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, а про проходження огляду працівник патрульної поліції звертався до свідків, а не до нього.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Жеруху Р.С. на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає і в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення підтверджується сукупністю доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №082324 від 29.01.2020 (а.с.1);
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які засвідчили факт відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Drager» та у відповідному медичному закладі, про що свідчать їх підписи (а.с.4,5);
- відеозаписом з нагрудного реєстратора інспектора патрульної поліції, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Drager» та у медичному закладі.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП повно та всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Покликання апелянта в апеляційній скарзі на те, що працівники поліції не пропонували особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння спростовується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №082324 від 29.01.2020 року, в якому вказані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та наявні їхні підписи, а також письмовими поясненнями зазначених вище свідків, що засвідчили факт відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager» та в медичному закладі.
Щодо посилань апелянта про те, що суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, то такі на думку суду є безпідставними, так як згідно постанови суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції врахував докази, які містяться в матеріалах справи та інші обставини, які мали місце в даній справі.
Таким чином, докази здобуті працівниками поліції згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду в суді апеляційної інстанції в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності у суду апеляційної інстанції не має.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Відтак, апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 підставно та відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.
Керуючись ст.294 КУпАП , апеляційний суд,
постанову Сихівського районного суду м. Львова від 19 лютого 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а його апеляційну скаргу, без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф. Романюк