Справа № 605/201/20
Іменем України
"15" червня 2020 р. Підгаєцький районний суд
Тернопільської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №605/201/20 про обвинувачення
ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, не працюючого, розлученого, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
Обвинувачений ОСОБА_3 16 березня 2020 року близько 09 години 10 хвилин перебуваючи у кварталі №45 виділу №3 обходу №4 Підгаєцького лісництва державного підприємства “Бережанське лісомисливське господарство” у природно-заповідному фонді загальнозоологічного заказника місцевого значення “Буда”, що поблизу х. Морги Литвинівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, в порушення ст.ст.4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, ст.ст.5, 12 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст.3, 10 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за допомогою сокири, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб зрубування, здійснив незаконну порубку трьох дерев породи “граб” діаметром пня у корені 10, 6 та 5 см. відповідно, загальною кубомасою 0,13 м.куб., внаслідок чого було заподіяно матеріальну шкоду державі в особі державного підприємства “Бережанське лісомисливське господарство” на загальну суму 246 грн.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.246 КК України, тобто незаконна порубка дерев на території природно-заповідного фонду.
Під час досудового розслідування 23 квітня 2020 року між прокурором та підозрюваним ОСОБА_3 у присутності його захисника ОСОБА_5 , було укладено угоду про визнання винуватості, яку разом із обвинувальним актом направлено до суду.
Відповідно до вищезазначеної угоди про визнання винуватості, ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України, зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі в судовому провадженні. Згідно з угодою про визнання винуватості, сторони погодилися на призначення обвинуваченому покарання, передбаченого ч.3 ст.246 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, із звільненням останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.
Згідно п.2 ч.1 ст.468, ч.ч.2, 4 п.1, абзацу 2 ст.469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
ОСОБА_3 обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України, яке відповідно до ч.3 ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди, в порядку передбаченому статтями 468-475 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що угода про визнання винуватості укладена між ним та прокурором добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Він цілком розуміє, що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом і те, що для нього наслідком укладення і затвердження угоди про визнання винуватості є обмеження його права на оскарження вироку, згідно з положеннями статтей 394 та 424 КПК України та його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим і четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України. Просить затвердити угоду про визнання винуватості укладену між ним і прокурором.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні пояснила, що угода про визнання винуватості добровільно укладена між нею та підозрюваним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Вона розуміє, що для неї наслідком укладення і затвердження угоди про визнання винуватості є обмеження прав на оскарження вироку, згідно з положеннями статтей 394 та 424 КПК України.
Із змісту угоди вбачається, що вона відповідає вимогам ст.472 КПК України. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При укладенні угоди прокурором враховано обставини, передбачені ст.470 КПК України.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік, що ОСОБА_3 раніше не судимий, а також, що вину визнав повністю, щиро розкаюється у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував заподіяну шкоду, по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, відсутність обтяжуючих обставин, що в сукупності суд вважає істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що угоду про визнання винуватості укладену між сторонами, необхідно затвердити і призначити обвинуваченому покарання, передбачене ч.3 ст.246 КК України, узгоджене ними.
Речові докази, а саме: сокиру з дерев'яною ручкою, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Підгаєцького ВП БВП ГУНП в Тернопільській області- знищити;
- три дерева породи “граб” діаметрами пня 5, 6 та 10 см., які знаходяться на зберіганні у гр. ОСОБА_7 - повернути державному підприємству “Бережанське лісомисливське господарство”.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.314, 370, 373, 374, 392-395, п.2 ч.1 ст.468, ч.ч.2, 4, 5 ст.469, 472-476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 23 квітня 2020 року укладену між прокурором в кримінальному провадженні - начальником Підгаєцького відділу Теребовлянської місцевої прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 та підозрюваним - ОСОБА_3 у присутності його захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України і призначити йому покарання :
- за ч.3 ст. 246 КК України - у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази, а саме: сокиру з дерев'яною ручкою, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Підгаєцького ВП БВП ГУНП в Тернопільській області- знищити;
- три дерева породи “граб” діаметрами пня 5, 6 та 10 см., які знаходяться на зберіганні у гр. ОСОБА_7 - повернути державному підприємству “Бережанське лісомисливське господарство”.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої ст.389-1 КК України.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України, шляхом подачі апеляції до Тернопільського апеляційного суду через Підгаєцький районний суд Тернопільської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляції, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору і обвинуваченому.
Головуючий: ОСОБА_1