Справа №127/12499/20
Провадження №1-кс/127/5617/20
12 червня 2020 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малинівка, Літинського району, Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, непрацюючого, з вищою освітою, раніше не судимого, -
Слідчий СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітанполіції ОСОБА_6 , 12.06.2020 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 . Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , за попередньою змовою групою осіб спільно із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та іншою невстановленою слідством особою, переслідуючи мету незаконного збагачення, в листопаді 2018 року перебуваючи у м. Вінниці, діючи умисно, створивши вигадану ситуацію щодо розповсюдження наркотичних засобів ОСОБА_11 .
У подальшому, вищевказані особи погрозами насильства та заподіянням тілесних ушкоджень висловили ОСОБА_11 , вимогу виплати їм грошові кошти у розмірі 6000 доларів США в замін безпеки останнього.
Так, в листопаді 2018 року, близько 21 години ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та інша невстановлена слідством особа, на автомобілі марки «BMW 530D», державний номерний знак НОМЕР_1 чорного кольору та на автомобілі марки «ChevroletAVEO» сірого кольору, належному ОСОБА_10 , під'їхали на вулицю Черняховськогощо в м. Вінниці, де припаркувавши автомобілі неподалік продуктового магазину, по мобільному телефоні викликали на вулицю ОСОБА_11 . Під час розмови з останнім ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , спільно із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_12 , будучи об'єднаними єдиним злочинним умислом, звинуватили ОСОБА_11 в розповсюджені ним наркотичних засобів. Далі, останні висловили вимогу ОСОБА_11 пройти до місця де припарковані їхні автомобілі, після чого силоміць посадили до автомобіля марки «ChevroletAVEO» та разом виїхали на околицю м. Вінниці в напрямку м. Гнівані Вінницької області.
Зупинившись неподалік автодороги сполученням Вінниця-Гнівань та вийшовши з автомобіля, ОСОБА_9 наніс ОСОБА_11 близько 5 ударів долонею по обличчю. У цей час ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , та інша невстановлена слідством особа, будучи об'єднаними єдиним злочинним умислом, висловлювали ОСОБА_11 , вимогу сплати грошових коштів в розмірі 6000 доларів США в замін безпеки останнього, при цьому погрожували розправою у рази невиконання їх незаконних вимог щодо надання їм коштів. Дані погрози ОСОБА_11 сприйняв як реальні, тому погодився їм виплатити грошові кошти в сумі 2000 доларів США. Після цього усі учасники, сіли до автомобілів, якими прибули на місце події, та поїхали до місця проживання ОСОБА_11 , де він на ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_14 віддав ОСОБА_9 кошти в сумі 800 гривень.
З метою продовження єдиного злочинного умислу через проміжок часу близько 2 тижні, на мобільний телефон до ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_8 та висловив вимогу поїхати з ним до магазину «Фокстрот», що по вул. 600-річчя в місті Вінниці. Остерігаючись за своє життя та здоров'я ОСОБА_11 погодився та того ж дня поїхав разом із ОСОБА_8 до вище вказаного магазину, де на вимогу останнього з метою списання надуманого боргу мав оформити в кредит дві пральні машини на загальну суму 50 000 гривень. ОСОБА_11 перебуваючи в магазині зробив всі залежні від нього дії на отримання кредиту, однак отримав офіційну відмову.
Через проміжок часу близько 4 днів після останньої зустрічі, до Х-ВОХ салону «Псон», що в м. Вінниці по вул. Блока 14, де працював ОСОБА_11 приїхав ОСОБА_8 та погрожуючи розправою висунув вимогу віддати йому кошти в сумі 3500 гривень. В результаті неправомірного тиску ОСОБА_11 оформив онлайн кредит «Moneyveo» на вищевказану суму та після зняття з банкомату «Приватбанку», що розташований по вул. 40-річчя перемоги в м. Вінниці передав кошти готівкою гр. ОСОБА_8 ..
В грудні 2018 до Х-ВОХ салону «ПСОН» що в м. Вінниці по вул. Блока 14 на автомобілі «Chevrolet AVEO» сірого кольору знову приїхав ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Викликавши по мобільному телефону ОСОБА_11 запросили його до автомобіля. Далі, під час спілкування висловили йому вимогу віддати кошти, погрожуючи при цьому. Сприйнявши погрози всерйоз, ОСОБА_11 передав кошти в сумі 2000 гривень.
В травні 2019 року перебуваючи в м. Вінниці по вул. Соборній, неподалік будівлі Вінницької міської ради, до ОСОБА_11 підійшли ОСОБА_8 й ОСОБА_9 та схопивши за одяг силоміць посадили до автомобіля «Chevrolet AVEO», після чого попрямували до магазину «Сільпо», що по вул. Келецькій 105. Прибувши до вказаного місця, вийшовши з автомобіля ОСОБА_8 та ОСОБА_9 почали погрожувати фізичним насиллям ОСОБА_11 .. В цей час до них підійшли ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , які також почали висловлювати погрози та вимагати кошти. В цей час ОСОБА_9 підійшов до ОСОБА_11 та наніс йому удар ногою в область грудної клітини, в наслідок якого останній впав на землю. Далі, піднявши ОСОБА_11 вищевказані особи силоміць, проти його волі, посадили до автомобіля «Chevrolet AVEO» та почали рухатись в невідомому напрямку. Прибувши до невстановленої слідством лісосмуги, ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 витягнули ОСОБА_11 з автомобіля та висунули вимогу віддати їм грошові кошти в сумі 50 000 гривень. Після цього, ОСОБА_4 з багажного відсіку автомобіля дістав інструменти та буксирувальний трос, а ОСОБА_8 сів за кермо автомобіля та поїхав у невідомому напрямку. Далі, ОСОБА_10 підійшов до ОСОБА_11 та наніс йому близько 6 ударів кулаком по обличчю. В цей час з-за спини до ОСОБА_11 підійшов ОСОБА_4 та накинув йому буксирувальний трос на шию, при цьому здійснюючи здавлюючі рухи. Коли ОСОБА_11 почав втрачати свідомість, ОСОБА_4 ослабив натиск. Після того, як ОСОБА_11 прийшов до тями, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 почали демонструвати автомобільні інструменти в якості приладдя для катування та вимагали віддати їм кошти за надуманий борг в сумі 50 000 гривень, погрожуючи при цьому фізичною розправою. В цей час до місця події знову приїхав ОСОБА_8 та силоміць посадив ОСОБА_11 до автомобіля, та всі учасники події поїхали до ТРЦ «Магіград», що по проспекту Юності м. Вінниці, де черговий раз погрожуючи фізичною розправою висунули вимогу повернення надуманого боргу в найкоротший термін.
В червні 2019 року на мобільний телефон ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_8 та висловив погрози нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 в разі неповернення надуманого боргу. Розуміючи серйозність намірів ОСОБА_8 та остерігаючись за своє життя та здоров'я, ОСОБА_11 передав ОСОБА_8 кошти в сумі 2000 гривень.
3 травня 2020 близько 17 години 00 хвилин на перехресті вулиці Андрія Первозваного та проспекту Юності, поблизу магазину «Гранд», до ОСОБА_11 підійшов гр. ОСОБА_15 та одразу почав наносити удари кулаками в область голови та обличчя. В результаті чого, ОСОБА_11 почав кликати на допомогу та намагався втекти до магазину «Гранд». В результаті даних дій останнього наздогнали ОСОБА_15 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 та знову погрожуючи фізичною розправою висунули вимогу надати їм кошти в рахунок так званого боргу.
5 травня 2020 року, розуміючи незаконність дій, вчинених відносно нього групою осіб в складі ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 та інших, приймаючи до уваги те, що дехто з них раніше судимі, мають відповідні зв'язки з кримінальним середовищем, у якому в свою чергу мають значний вплив, остерігаючись подальшого насильства щодо себе та близьких родичів, звернувся із відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів.
Так, 28.05.2020 близько 14:30 ОСОБА_11 перебуваючи біля кафе «Гранд», що по вулиці Миколи Ващука 10 м. Вінниці, діючи під контролем працівників правоохоронних органів в ході проведення спеціального слідчого експерименту, зустрівся з ОСОБА_9 , який одразу почав погрожувати фізичною розправою, та запропонував останньому пройти з ним. Рухаючись в дворах прилеглих будинків їх наздогнав ОСОБА_4 , та діючи з метою виконання єдиного спільного плану, спрямованого на заволодіння коштами ОСОБА_11 висловили незаконну вимогу останньому виплатити їм грошові кошти в сумі 45 000 (сорок п'ять тисяч) гривень, при цьому погрожуючи фізичною розправою. Розуміючи серйозність намірів ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , ОСОБА_11 продемонстрував грошові кошти в сумі 5 000 (п'ять тисяч) гривень, які були при ньому. В цей час, до них під'їхав ОСОБА_8 , та спільно з іншими продовжував висувати вимогу передачі коштів ОСОБА_11 та повідомив про вчинення відносно нього фізичного примусу в разі відмови. Після цього, ОСОБА_11 висунули вимогу надати 10 000 (десять тисяч) гривень до 1 червня 2020 року, а також передати кошти які є в нього з собою. ОСОБА_11 виконав вимогу групи осіб та передав ОСОБА_9 кошти в сумі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 10.06.2020 близько 21:20 ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , в дворі будинку, діючи під контролем працівників правоохоронних органів в ході проведення спеціального слідчого експерименту, погрожуючи фізичною розправою ОСОБА_11 та діючи з метою виконання єдиного спільного плану, спрямованого на заволодіння коштами останнього висловили незаконну вимогу виплатити їм частину видуманого боргу. На що ОСОБА_11 передав ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 2800 (дві тисячі вісімсот) гривень.
Після отримання грошових коштів, ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 затримано в порядку ст. 208 КПК України, працівниками поліції на місці вчиненого злочину.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна, з погрозою насильства над потерпілим та поєднаним з насильством, небезпечним для життя та здоров'я, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Разом із цим, 10.06.2020 о 21 годині 32 хвилин, ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.
Вина підозрюваного ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_11 ; протоколами допиту потерпілого ОСОБА_11 ; протоколами затримання в порядку ст. 208 КПК України від 10.06.2020 ОСОБА_18 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 ; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій в ході досудового розслідування та іншими матеріалами кримінального провадження.
З огляду на викладене є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 причетний до вчинення кримінального правопорушення, вчиненого з погрозою насильства над потерпілим та поєднаним з насильством, небезпечним для життя та здоров'я, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Обєднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань, кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Враховуючи вищевикладене ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 189 Кримінального кодексу України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, із конфіскацією майна, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 4 ст.12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином.
Відповідно до пункту 5, частини 2, статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, відносно ОСОБА_4 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Разом із цим, у вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема: 1) переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні; 2) незаконного впливу підозрюваного на потерпілого, та інших підозрюваних, які є співучасників злочину оскільки згідно статті 23 Кримінального процесуального кодексу України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. ОСОБА_4 знайомий із потерпілим ОСОБА_19 ,а також з співучасниками даного кримінального правопорушення, тому він матиме можливість здійснювати на них відповідний незаконний вплив.
Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки: 1) особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, його репутацію та соціальні зв'язки; 2) особиста порука, оскільки в ОСОБА_4 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу; 3) застава, оскільки в разі сплати застави іншою особою він зможе продовжити злочинну діяльність чи переховуватися від слідства та суду; 4) домашній арешт, оскільки враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків під час такого запобіжного заходу,підозрюваний зможе переховуватися від слідства та суду.
Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.
В зв'язку із цим, існує необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 найбільш суворого забіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи те, що вищезазначене кримінальне правопорушення ОСОБА_4 та іншими підозрюваними вчинене із застосуванням насильства, підстав для визначення розміру застави, відсутні, а тому слідчий просить клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні просив обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні заперечували з приводу обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження № 12020020020000181, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 194 ч. 1 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.177 ч. 2 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені 06.05.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020020000181 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України.
11.06.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
На думку суду, відомості та докази, що містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, у їх сукупності дають підстави вважати, що підозра про ймовірну причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.
Санкція ст. 189 ч. 3 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна.
У відповідності з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Із клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 є особою, яка раніше не судима та підозрюється у вчиненні злочину за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років із конфіскацією майна, а тому відноситься до кола осіб до яких може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні злочину за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, підозрюваний не одружений, не працює, тобто не має постійного джерела доходу, наведені обставини свідчать про відсутність соціально-стримуючих зв'язків, а тому суд підчас розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, та інших підозрюваних, які є співучасниками злочину, оскільки згідно статті 23 Кримінального процесуального кодексу України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. ОСОБА_4 знайомий із потерпілим ОСОБА_19 , а також з співучасниками даного кримінального правопорушення, тому він матиме можливість здійснювати на них відповідний незаконний вплив, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні “Летельє проти Франції” від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 цього кодексу, має право не визначати розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, а тому підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави суд не визначає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 395, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Визначити строк тримання під вартою ОСОБА_4 з моменту затримання до 21 години 32 хвилин 08 серпня 2020 року в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 21 години 32 хвилин 08 серпня 2020 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя