Справа №127/5045/18
Провадження №1-кп/127/262/18
12 червня 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12017020010005631, внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань 02 грудня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України,
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження №12017020010005631 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заявила усне клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, яке мотивувала тим, що ОСОБА_5 неодноразово не з'являвся на виклики до суду, тривалий час перебував у розшуку, коли на розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебувало кримінальне провадження, вчинив новий злочин, що свідчить про те, що ОСОБА_5 може продовжувати злочинну діяльність. Також зазначила, що обвинувачений не розрахувався з жодним потерпілим, тому у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 просив суд звільнити його з під варти та застосувати домашній арешт.
Захисник ОСОБА_4 заперечила проти клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. На думку захисту, прокурором не дотримано вимог кримінально-процесуального закону щодо форми звернення з відповідним клопотанням, оскільки має бути письмовою, в якому мають бути зазначені ризики на основі обґрунтованої підозри. Також доповнила, що прокурором не доведений жодний ризик, просила суд застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступного.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення клопотання прокурора суд враховує наступне.
Згідно з частиною першою статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. При цьому частиною другою статті 331 КПК України регламентовано, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Порядок продовження строку тримання під вартою регламентований статтею 199 КПК України глави 18 КПК України, зокрема, частиною першою зазначеної статті визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. При цьому суд враховує, що частина третя статті 199 КПК України є банкетною нормою щодо статті 184 КПК України. Зі змісту частини другої статті 184 КПК України випливає, що копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
Таким чином, суд вважає, що твердження сторони захисту про недотримання стороною обвинувачення вимог чинного кримінально-процесуального законодавства щодо форми звернення до суду з клопотанням про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою обґрунтоване. Разом з тим, частиною третьою статті 331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд приймає до уваги, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15 квітня 2020 року ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали обвинувального акту суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят діб, у зв'язку з тим, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, може продовжити свою злочинну діяльність перебуваючи на волі, що дає підстави вважати, що у подальшому він може переховуватись від суду, вчиняти нові злочини, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризикам та виконанню обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Суд вважає, що встановлені під час розгляду клопотання обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, тому суд переконується в доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 177, 183, 197, 201, 331, 369-372 КПК України, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», суд -
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з утримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб.
Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє з 12 червня 2020 року по 10 серпня 2020 року включно.
Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)».
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду впродовж 7 діб з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя: