Справа №127/6743/20
Провадження № 2-а/127/160/20
02.06.2020 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого-судді Клапоущака С.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Кучеренко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1-го батальйону 2-ї роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП Шевчука Максима Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2188130 від 02 березня 2020 року та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до поліцейського 1-го батальйону 2-ї роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП Шевчука М.С. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2188130 від 02 березня 2020 року та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27 березня 2020 року вказаний адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, підготовче засідання призначено на 15 квітня 2020 року.
Згідно з ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2020 року підготовче провадження було закрито та призначено адміністративну справу до судового розгляду на 02 червня 2020 року.
В обгрунтуваннясвоїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначила, що 02 березня 2020 року приблизно о 20.00 год. вона керувала транспортним засобом марки «Ford Escape», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Хмельницьке шосе в м. Вінниці і була зупинена працівниками патрульної поліції, які повідомили їй, що вона здійснила порушення правил дорожнього руху, а саме: проїхала перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофору, чим порушила вимоги п. 8.7.3 «е» ПДР. Інспектор поліції Шевчук М.С. повідомив їй, що її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та на неї було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 425 гривень. Під час винесення постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності відповідачем текст вказаної постанови їй не оголошувався. Права, передбачені ст. 268 КУпАП, їй відповідачем не роз'яснювались. Своїми діями відповідач обмежив її право на ознайомлення з матеріалами справи, надання пояснень, докази її невинуватості, заявляти клопотання, а також користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права. Відповідач, оглянув салон її транспортного засобу на предмет наявності відеореєстратора та переконавшись, що його там немає, повідомив, що у них є докази порушення нею правил дорожнього руху та продемонстрував відеозапис зі свого мобільного телефону. На відео її автомобіля не було, так як і не було зафіксовано факту порушення нею правил дорожнього руху. Враховуючи, що вона правил дорожнього руху не порушувала, доказів відповідач про порушення нею ПДР їй не надав, вона відмовилась підписувати явно незаконну постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності. Фактично відповідачем порушенні вимоги ст.ст. 251, 252 КУпАП. Окрім того, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки в даній постанові відсутні відомості про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення, що свідчить про невідповідність складеної постанови вимогам ст. 19 Конституції України та ст. 7 КУпАП. Копію постанови вона отримала поштою 17 березня 2020 року, що підтверджується поштовим конвертом з штрих кодовим ідентифікатором №2105016356518 та відомостями з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» щодо отримання поштової кореспонденції. Таким чином, позовна заява нею подається в межах строків, передбачених ч. 2 ст. 286 КАС України. Враховуючи вищевикладене позивач ОСОБА_1 просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2188130 від 02 березня 2020 року і закрити відносно неї провадження в справі про адміністративне правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала.
Представник відповідача Шевчука М.С. - Липовська Н.Ю. у судове засідання не з'явилася, суду надала відзив на адміністративний позов, в якому просила відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідач діяв згідно Закону, встановивши факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення - проїзд на заборонений сигнал світлофора, яке передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідач мав всі законні підстави винести дану постанову. Крім того, просила справу розглянути у її відсутність.
Згідно з ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В судовому засіданні встановлено, що згідно з постановою поліцейського роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Шевчука М.С., 02 березня 2020 року о 19.59 год. в м. Вінниці по вул. Хмельницьке шосе 10 км водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Ford Escape», державний номерний знак НОМЕР_1 , проїхала перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушила п. 8.7.3 «е» ПДР та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. За вказане адміністративне правопорушення на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 425 гривень.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозиція частини 2 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за порушення правил проїзду перехресть, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника.
Позивач вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення не відповідає дійсності, так як вимог ПДР вона не порушувала, доказів вчинення нею правопорушення немає. Крім того, відповідач обмежив її право на ознайомлення з матеріалами справи, надання пояснень, доказів її невинуватості, а також права на правову допомогу.
Слід зазначити, що у справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відлповідальності на суб'єкта владних повноважень в силу приписів статті 77 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову.
Відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем правопорушення відповідними доказами.
Однак, відповідачем не виконано обов'язку щодо збирання належних та допустимих доказів, що встановлюють вчинення позивачем адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Наданий представником відповідача Липовською Н.Ю. диск з відеозаписом події, яка мала місце 02 березня 2020 року за участю позивача ОСОБА_1 , був оглянутий судом, однак із відеозапису не вбачається, що позивач, керуючи автомобілем, проїхала перехрестя на червоний заборонний сигнал світлофора.
Оскаржувана постанова серії ЕАК №2188130 від 02 березня 2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить жодних посилань на будь-які докази вчинення позивачем правопорушення.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Такої ж думки дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 26.04.2018 р. по справі №338/1/17.
Окрім того, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки в даній постанові відсутні відомості про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення.
Так, згідно висновків, що містяться у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 по справі №337/3389/16-а, останній дійшов висновку, що якщо у постанові про накладення адміністративного стягнення не вказано технічний засіб, яким здійснено відеозапис події, то така постанова скдладена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також слід зазначити, що під час складання оскаржуваної постанови відповідачем було порушено право позивача на захист.
Як вбачається із постанови Верховного Суду від 18.02.2020 по справі №524/9827/16-а, якщо поліцейським не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, то інспектор порушив права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Крім того, відповідачем під час винесення оскаржуваної постанови були порушені норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 1-го батальйону 2-ї роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП Шевчука М.С. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2188130 від 02 березня 2020 року та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 2 ст. 122, ст. 7, ст. 247, ст. 293 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 118-119, 122, 243-244, 246, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 1-го батальйону 2-ї роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП Шевчука Максима Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2188130 від 02 березня 2020 року та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення - задоволити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2188130 від 02 березня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - скасувати.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з п. 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України, доповненого згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID - 19)» №540-ІХ від 30.03.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19), строки , визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред"явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов"язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19).
(Розділ із змінами, внесеними згідно із Законом №540-ІХ від 30.03.2020, опубліковано в ГУ №62 від 02.04.2020, набрання чинності від 02.04.2020).
Суддя: