Справа № 127/4377/20
Провадження № 2/127/681/20
12.06.2020 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Антонюка В.В.,
при секретарі Вавшко Н.С.,
за участі: позивача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину-
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.
Позовна заява мотивована тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09.04.2019 року - розірвано.
Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після розірвання шлюбу, син проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні.
Відповідач тривалий час не надає коштів на утримання дитини, а тому позивач звернулась до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання дитини, в якому просить стягнути із відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина в твердій грошовій сумі, в розмірі по 3000 грн., щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17березня 2020 року було відкрите спрощене позовне провадження в справі з повідомленням (викликом) осіб та надіслано за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання сторін з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
Відповідач ОСОБА_2 , в установлений строк подав відзив на позов, однак в судове засіданя не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені позовні вимоги визнав частково та не заперечив проти стягнення з нього на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , аліментів, в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн., щомісячно. Заперечуючи щодо повного задоволення позову, відповідач вказує, що він не працевлаштований та немає постійного заробітку, він сам перебуває на утриманні його цивільної дружини ОСОБА_4 , у якої також троє дітей та хвора мати, що призводить до певного морального пригнічення.
Позивач правом на відповідь на відзив не скористалась.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , підтримала заявлені вимоги за обставин, викладених у позовній заяві та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву в якій просив справу розглядати за його відсутності, при прийнятті рішення, просив врахувати обставини, зазначені ним у письмовому відзиві на позовну заяву.
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що сторони по справі сторони з 18.10.2010 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09.04.2019 року, було розірвано, що підтверджується копією зазначеного рішення (а.с.4).
За час спільного проживання, у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_3 , що підтверджується його свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 (а.с.6).
Відповідно до довідкиОСББ " Аміна " від 19.02.2020 року, позивач проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із нею за цією адресою проживає її син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Відповідач проживає окремо та офіційно не працевлаштований (а.с.31- 32).
Між сторонами виникли правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України, зокрема, в частині обов'язку батьків утримувати дітей і його виконання.
Згідно положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України - батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі; розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно положень ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, інші обставини, що мають істотне значення; розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з 1 січня прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 1779 грн, для дітей віком від 6 років до 18 років - 2218 гривень, з 1 липня - відповідно 1859,00 грн та 2318 грн.
Дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилося 5 повних років.
Суд звертає увагу, що відповідач доказів виконання своїх обов'язків по утриманню дитини не надав, а тому суд дійшов висновку про їх не виконання та порушення права позивача, яке підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача коштів на утримання дитини (аліментів).
Визначаючись щодо способу стягнення аліментів, суд враховує, що відповідно до ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Враховуючи, що визначення способу стягнення аліментів є правом позивача, а остання, звертаючись до суду, просить визначити розмір аліментів в твердій сумі (прожитковому мінімумі), та положення ч.1 ст.184 СК України суд дійшов висновку про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
Визначаючись щодо їх розміру, суд враховує обов'язок обох батьків утримувати дитину до її повноліття, розмір гарантованого законодавством України прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, те, що відповідач здорова, працездатна особа та має можливість надавати певну матеріальну допомогу, а дитина потребує такої допомоги. Суд бере до уваги, що відповідач доказів надання допомоги, відомостей про матеріальний стан не надав. При цьому суд зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дитини, взаємний обов'язок батьків по її утриманню, встановлені обставини, що мають значення в їх сукупності, вважає розумним та справедливим стягнення аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі, яка підлягає індексації відповідно до закону, в розмірі 2500 грн., щомісячно.
Позивач, звертаючись до суду, будь-яких доказів щодо достатності заробітку відповідача (платника аліментів) для визначення аліментів в розмірі 3000 грн., щомісячно, суду не надала, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При визначені розміру аліментів судом враховані всі повідомлені сторонами обставини, передбачені ст.182 СК України.
При цьому суд вважає за доцільне, ухвалюючи рішення в цій справі, роз'яснити сторонам право звернення до суду в подальшому із позовом про зміну (збільшення, зменшення) розміру аліментів, у випадках, передбачених ст. 192 СК України.
Крім того, суд звертає увагу позивача на право звернення із позовом про стягнення додаткових витрат на дитину у разі наявності обставин, передбачених ст.185 СК України.
Аліменти підлягають стягненню в контексті ст. 191 СК України з дня пред'явлення позову, тобто в даній справі з 20 лютого 2020 року.
На підставі ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 840,80 грн судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 180, 181, 182, 184, 191 СК України, ст. 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 279, 354, 430 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , жителя АДРЕСА_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_1 , на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі, яка підлягає індексації відповідно до закону, у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 20.02.2020 року.
В решті вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , жителя АДРЕСА_3 , на користь держави 840,80 грн. судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 15.06.2020 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , проживає в АДРЕСА_3 .
Суддя: