Справа №127/11363/20
Провадження №1-кп/127/426/20
10 червня 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2020 р. за №12020020020000418 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
Вінницьким міським судом Вінницької області здійснюється судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про зміну застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово, оскільки вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені, він не судимий, має постійне місце проживання, родину, наміру впливати на потерпілого та свідків, а також ухилятися від суду, немає, відшкодував завдану потерпілому шкоду.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 проти задоволення клопотання не заперечував та просив змінити застосований до обвинуваченого запобіжний захід.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 не заперечували.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Так, відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).
В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2020 року до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.04.2020 року продовжено строк запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 02.06.2020 року включно.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.05.2020 року продовжено строк запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 27.07.2020 року включно.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, одружений, до затримання мав постійне місце проживання, до затримання офіційно працевлаштований не був.
Ообвинуваченим ОСОБА_4 було відшкодовано завдану потерпілому ОСОБА_6 шкоду.
Суд, враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», враховує також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочину, особу обвинуваченого у їх взаємозв'язку з можливими ризиками у кримінальному провадженні.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Враховуючи викладене вище, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно положень ч.ч. 1-2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
На думку суду, наявні підстави вважати, що інший (більш м'який) запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, а саме, домашній арешт цілодобово, може на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого, слід змінити на домашній арешт цілодобово, звільнивши його з-під варти в залі суду, та покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176, 177, 181, 183, 194, 331 КПК України, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- змінити на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово на строк 60 днів, починаючи з 10.06.2020 року до 08.08.2020 року включно, за адресою: АДРЕСА_1 , звільнивши його з-під варти в залі суду.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені п. п. 2-4 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме, не відлучатися із місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду; прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання таабо місця роботи, утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
Ухвалу направити начальнику Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області для виконання та прокурору Вінницької місцевої прокуратури для контролю за виконанням ухвали.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" для відома.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя