Справа № 149/857/20
Провадження №1-кп/149/114/20
Номер рядка звіту 366
15.06.2020 року м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільник кримінальне провадження №12020020330000186 від 18.04.2020 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , не працюючої, розлученої, раніше не судимої, не депутата
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389-2 КК України
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_3
Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15.10.2019, яка набрала законної сили 24.10.2019, у зв'язку з несплатою аліментів на утримання своїх дітей в сумі 80881,76 грн., ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді ста двадцяти годин суспільно корисних робіт. 07.11.2019 до Хмільницького міськрайонного сектору Філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області надійшла на виконання постанова Хмільницького міськрайонного суду від 15.10.2019 та на підставі п. 13.6 Розділу ХІІІ Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 474/5 від 19.03.2013 (далі - Порядок) ОСОБА_3 , цього ж дня була поставлена на облік та на неї було заведено особову справу. На виконання п. 13.9 Розділу ХІІІ Порядку, ОСОБА_3 11.11.2019 викликано до Хмільницького міськрайонного сектору Філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області, де їй було роз'яснено про порядок та умови відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, необхідності сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених об'єктах, відпрацювати встановлений судом строк суспільно корисних робіт, які вона під особистий підпис зобов'язалася виконувати та попереджена, що у разі ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, її може бути піддано адміністративній відповідальності за ст. 183-2 КУпАП, а в разі злісного ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт до кримінальної відповідальності за ст. 389-2 КК України.
ОСОБА_3 11.11.2019, будучи належним чином ознайомленою з порядком та умовами відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, під особистий підпис отримала направлення від Хмільницького міськрайонного сектору Філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області до КП «Хмільниккомунсервіс» для відбування адміністративного стягнення.
Втім, ОСОБА_3 , для відпрацювання адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт до КП «Хмільниккомунсервіс» не з'явилась, в результаті чого постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26.03.2020 за ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт була визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-2 КУпАП та відповідно до ч. 2 ст. 32 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту не застосовувалось.
Так, ОСОБА_3 достовірно знаючи, що відповідно до ст. 325-1 КУпАП та розділу ХІ-XV Порядку повинна дотримуватися встановлених законодавством умов та порядку відбування покарання, діючи з прямим умислом, передбачаючи наслідки своїх протиправних дій та бажаючи їх настання, з метою ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, після притягнення останньої постановою Хмільницького міськрайонного суду від 26.03.2020 до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 КУпАП, продовжила ухилятись від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, що виразилось у її не прибутті до місця виконання адміністративного стягнення та не відпрацюванні жодної години суспільно корисних робіт, які їй були призначені постановою Хмільницького міськрайонного суду від 15.10.2019, чим злісно ухилилась від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину визнала, у вчиненому розкаялась, просила суд суворо не карати, зазначивши, що про необхідність виконання суспільно-корисних робіт вона була попереджена органами пробації. КП "Хмільниккомунсервіс" їй було визначено такий вид робіт як прибирання вулиць, проте їй було соромно виконувати такі роботи, а тому вона не з"явилась для їх виконання.
Даючи оцінку показанням обвинуваченої, суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони об'єктивно і повно відображають обстановку і обставини вчиненого кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що обвинувачена та прокурор не заперечили проти обсягу та порядку дослідження доказів відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, та за згодою учасників кримінального провадження, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому судом з'ясовано, що сторони провадження правильно розуміють зміст цих обставин, обвинувачена свою вину у скоєнні злочину визнає повністю, сумнівів у добровільності та істинності її позиції, у суду немає, сторонам роз'яснено, що вони будуть позбавлені можливості оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, тому суд обмежився допитом обвинуваченої та дослідженням характеризуючих матеріалів щодо неї.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 389-2 КК України, тобто злісно ухилилася від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.
При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, дані про особу винної яка раніше не судима, не працює, посередньо характеризується за місцем проживання, на консультативних обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, згідно досудової доповідді ризик вчинення повторного кримінального правопорушення середній, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб середній.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання в межах санкції ст. 389-2 КК України у виді позбавлення волі, звільнивши обвинувачену від відбування покарання з випробуванням на підставі положень ст.ст. 75,76 КК України, оскільки на думку суду, її виправлення, перевиховання та попередження вчинення нових злочинів можливе без її ізоляції від суспільства.
Цивільний позов у провадженні не заявлений; запобіжний захід відносно обвинуваченого, не обирався; речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 373-376, 394 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченогост. 389-2 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі положень ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік
На підставі вимог ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітної та працевлаштуватися, якщо їй буде запропоновано відповідну посаду (роботу)
Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім оскарження з підстав, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
Суддя ОСОБА_1