Справа № 148/315/20
Провадження №2/148/407/20
Іменем України
15 червня 2020 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Ковганича С.В. при секретарі Мрочко Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який навчається,
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який навчається, мотивуючи свої вимоги тим, що вони з відповідачем з 05.08.2000 перебували в зареєстрованому шлюбі, який 02.08.2006 було розірвано. В шлюбі у них народилось двоє дітей, серед яких є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Діти після розірвання шлюбу проживають з нею та знаходиться на її утриманні. До досягнення сином повноліття відповідач за рішенням суду сплачував на його утримання аліменти.
На даний час син є повнолітнім та навчається у Вищому професійному училищі №41 м.Тульчина на факультеті "Робітник фермерського господарства", денна форма навчання, де буде навчатись до 30.06.2020.
Відповідач на утримання сина, який навчається та заробітку немає, матеріальної допомоги добровільно не надає. Вона одна утримувати сина не в змозі.
В зв'язку з даними обставинами вона змушена звернутися до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача на її користь на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня подачі заяви по 30.06.2020.
В судове засідання позивач не з'явилася, подала до суду заяву, згідно якої просить розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився. В матеріалах справи наявна заява від нього, згідно якої він просить розглянути справу в його відсутність, позовні вимоги визнає, проти задоволення позову не заперечує.
Відповідно до ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутность сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який 02.08.2006 було розірвано, про що свідчить копія свідоцтва про розірвання шлюбу від 02.08.2006 серія НОМЕР_1 (а.с.5).
Відповідно до копії свідоцтва про народження від 15.10.2001 серії НОМЕР_2 (а.с.4), сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 досяг повноліття.
Згідно довідки Вищого професійного училища №41 м.Тульчина Вінницької облдержадміністрації від 19.02.2020 №200 (а.с.7) вбачається, що ОСОБА_4 навчається на ІІІ курсі Вищого професійного училища №41 м.Тульчина за професією "Робітник фермерського господарства", форма навчання державна (денна), термін навчання з 01.09.2017 по 30.06.2020.
Згідно довідки, виданої виконкомом Кирнасівської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 20.02.2020 №413 (а.с.6), син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає біля матері та знаходиться на її утриманні.
Згідно ст. 199 Сімейного кодексу України (надалі СК України), якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
В судовому засіданні підтверджено, що повнолітній ОСОБА_4 є сином відповідача, продовжує навчання, влаштуватись на роботу не має можливості, оскільки навчається на денній формі навчання.
Оскільки повнолітній син ОСОБА_4 проживає разом із матір'ю - позивачем у даній справі, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на його утримання.
Відповідно до ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітню дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язковою сукупністю таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наяність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно ст. 201 СК України, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів, відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище повнолітнього ОСОБА_4 , який навчаються на денній формі навчання, в зв'язку з чим не має можливості працювати і потребує матеріальної допомоги, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, який є працездатною особою, може працювати та отримувати дохід.
З урахуванням вищевказаних обставин, беручи до уваги визнання позовних вимог відповідачем, а також приймаючи до уваги рівність обов'язків батьків щодо утримання повнолітнього сина у період навчання, суд вважає за можливе стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходів), як про те просить позивач. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в заявлених нею межах та про існування правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Позовну заяву пред'явлено до суду 25.02.2020. Відповідно, починаючи з цієї дати суд присуджує аліменти.
Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
За п.3 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Таким чином, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 840,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 182, 191, 199 - 201 СК України, п. 3 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який навчається задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів) платника аліментів щомісячно, починаючи з 25.02.2020 і до закінчення сином навчання, ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області, з врахуванням п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, з врахуванням п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України.
Суддя: