2/130/561/2020
130/1139/20
12.06.2020 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Порощук П.П., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Жмеринської нацполіції ВП ГУНП, Жмеринської прокуратури про захист права позивача на стягнення з нього моральної шкоди у зв'язку із зловживанням своїми процесуальними правами,
01.06.2020 ОСОБА_1 вкотре звернувся до Жмеринського міськрайонного суду з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Жмеринської нацполіції ВП ГУНП, Жмеринської прокуратури про захист права позивача на стягнення з нього моральної шкоди у зв'язку із зловживанням своїми процесуальними правами.
10.06.2020 після задоволення відводу судді Вернік В.М. від розгляду даної справи, на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані для розгляду судді Порощуку П.П.
Як зазначає позивач, даний позов поданий на підставі постанови Вінницького апеляційного суду від 20.09.2019. Обставиною звернення до суду стала ухвала Жмеринського міськрайонного суду про зловживання позивачем своїми процесуальними правами. Крім того позивач в позові посилався на докази, зокрема 10 постанов, ухвал Апеляційного суду, відповідь з облпрокуратури. Обґрунтував шкоду безпідставним відволіканням посадових осіб від своїх посадових обов'язків. Зазначена підстава звільнення від судового збору п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір». Просив суд: 1.Визнати, що посадові особи відповідачем сумлінно виконують свої посадові обов'язки. 2.На підставі постанови Вінницького апеляційного суду від 20.09.2019 по справі №130/728/19 визнати зловживання позивачем ОСОБА_1 своїми процесуальними правами при поданні ним до суду безпідставних позовів. 3.На підставі 9 ухвал та постанов Вінницького апеляційного суду, наданих позивачем в додаток до позову визначити, що твердження президента про те, що судді України продажні не відноситься до Жмеринського міськрайонного суду. 4.Стягнути з позивача на користь відповідачів окремо на кожного відповідача по 16500 грн. моральної шкоди.
Суддя ознайомившись з позовною заявою дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як визначено ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як задекларовано в ч.2 ст.44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема пунктом 3) передбачено подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Як зазначає безпосередньо позивач його позов поданий на підставі ухвали Жмеринського міськрайонного суду про зловживання ним своїми процесуальними правами, що відповідно було встановлено в рішенні суду. Позивач в поданому позові не просить суд захистити його порушені або оспорювані права, а навпаки стягнути з нього моральну шкоду на користь відповідачів та підтвердити чи спростувати твердження Президента, що не являється оспорюваним правом, або таким, що підлягає захисту, що фактично нівелює завдання цивільного судочинства, визначені діючим ЦПК України.
З огляду на вказане, вважаю, що ОСОБА_1 допустив зловживання процесуальними правами, оскільки подав до суду завідомо безпідставний позов, який має очевидно штучний характер. Оскільки вказані дії позивача не відповідають завданням та суперечать засадам цивільного судочинства, розцінюються судом як зловживання процесуальними правами.
Згідно з ч.3 ст 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Таким чином, заява ОСОБА_1 підлягає поверненню.
При цьому, Європейський суд з прав людини, практика якого, в силу вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», як і Конвенція, є обов'язковою для застосування, у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що «право на суд» та право на доступ до суду не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (п. 59 рішення «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції», п. 28 рішення «Станєв проти Болгарії та ін.»). Тобто, реалізація права на суд однією із сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони.
Керуючись ст.ст. 44, 260 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Жмеринської нацполіції ВП ГУНП, Жмеринської прокуратури про захист права позивача на стягнення з нього моральної шкоди у зв'язку із зловживанням своїми процесуальними правами - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з моменту її підписання.
Суддя П.П.Порощук