Дата документу 10.06.2020
ЄУ № 942/642/20
Провадження №3/942/299/20
10 червня 2020 року смт. Новопсков
Луганська область
Суддя Новопсковського районного суду Луганської області Чалий А.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Костянтинівським МВ УМВС України в Донецькій області 24.03.2006, який не працює, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Новопсковського районного суду Луганської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №330053 від 15.05.2020 відносно ОСОБА_1 за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зі змісту якого вбачається, що 15.05.2020 о 21 год. 40 хв. ОСОБА_1 , будучи особою, яку поміщено до місця обсервації за адресою: АДРЕСА_2 Чернишової АДРЕСА_3 , самовільно залишив межі лікувального закладу КНП «Новопсковське ТМО», чим порушив вимоги ст. ст. 29, 31 та п.2, п. 2-3 Прикінцевих положень Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та п.п.17 п. 2 постанови КМУ від 11.03.2020 №211 із змінами, внесеними постановою КМУ від 08.04.2020 №262, та вимоги головного лікаря вказаного лікувального закладу.
В судове засідання, призначене на 10.06.2020, ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце судового засідання сповіщений своєчасно та належним чином, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не надавав.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи сповіщений своєчасно і належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не надавав, враховуючи положення ст.268 КУпАП, яка не передбачає обов'язкової участі особи при розгляді справи за ст. 44-3 КУпАП, ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Статтями 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність задане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Статтею 44-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Зазначена норма закону є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність.
Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
За приписами ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 31 вищенаведеного Закону обсервації та самоізоляції підлягають особи, які підпадають під критерії, визначені в рішенні про встановлення карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» (з подальшими змінами та доповненнями) з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України установлено карантин.
Відповідно до абз. 5 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 (в редакції Постанови КМ № 262 від 08.04.2020) обов'язковій госпіталізації до обсерваторів (ізоляторів), які визначаються обласними, Київською міською державними адміністраціями, підлягають особи, які здійснюють перетин державного кордону (крім осіб, які є працівниками дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей, водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на ОСОБА_2 -19 особою). Обов'язкова госпіталізація таких осіб до обсерваторів (ізоляторів) проводиться у порядку, визначеному цією постановою.
Підпунктом 17 пункту 2 постанови КМУ №211 від 11.03.2020 заборонено самовільно залишати місця обсервації (ізоляції).
Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що керівники обласних, Київської міської держадміністрацій: визначають перелік спеціалізованих закладів для організації обсервації (ізоляції) та надсилають його до штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відповідної адміністративно-територіальної одиниці; забезпечують чергування біля пунктів пропуску через державний кордон бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги під час направлення осіб на обсервацію (ізоляцію); визначають обсяги витрат, які необхідні для забезпечення транспортування осіб до місць обсервації (ізоляції) та укладають відповідні договори з постачальниками послуг; забезпечують організацію харчування, яке здійснюється за рахунок коштів осіб, які перебувають в обсерваторах (ізоляторах); забезпечують організацію медичного (дистанційного) супроводу осіб у місцях обсервації (ізоляції), надання їм медичної допомоги та видачі листків непрацездатності у разі потреби.
Відповідно до п. 5 вказаного порядку керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відповідної адміністративно-територіальної одиниці своїм рішенням визначає уповноважених осіб, відповідальних за організацію процесу госпіталізації осіб до обсерваторів (ізоляторів) після того, як особи залишили територію пункту пропуску через державний кордон.
В матеріалах справи міститься інформована добровільна згода особи на проведення обсервації та спостереження за станом здоров'я, діагностики та лікування, зі змісту якої вбачається, що 15.05.2020 ОСОБА_1 , у зв'язку з потенційним ризиком інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, надав згоду на обсервацію протягом щонайменше 14 календарних діб за умови відсутності нових випадків інфекцій серед тих, хто буде знаходитись в обсервації, однак вказана інформована добровільна згода не містить адреси місця обсервації.
Крім того, до матеріалів справи не долучені докази про направлення ОСОБА_1 на госпіталізацію до обсерватору (ізолятору), яким визначено терапевтичне відділення Білолуцького підрозділу КНП «Новопсковське ТМО» (вул. Чернишової, 1, смт. Білолуцьк), оформлення надходження ОСОБА_1 до обсерваторута про відмову останнього від обсервації.
Відповідно до ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.
Вищезазначені недоліки, допущені при складенні та оформленні адміністративного матеріалу, позбавляють суд можливості здійснити всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин правопорушення, перевірити наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, і, як наслідок, здійснити розгляд справи про адміністративне правопорушення та прийняти у справі законне і об'єктивне судове рішення.
При виявленні недоліків в протоколі чи інших матеріалах, які перешкоджають або роблять неможливим об'єктивний розгляд справи, особа, що проводить підготовку до його розгляду, повертає ці матеріали органу, що порушив адміністративне провадження.
Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 23 грудня 2005 року визнано правильною практику судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без дотримання вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення. Крім того, врахована позиція ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладена у п.12 Постанови Пленуму від 17.10.2014 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справі справ про адміністративні правопорушення», згідно якої норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу, вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП повернути до Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, для усунення недоліків та приведення його у відповідність до вимог чинного КУпАП.
Звертаю увагу на необхідність усунути зазначені недоліки в максимально стислі строки, оскільки відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Керуючись ст. 256, 268 КУпАП, суд
Адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернути до Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, для усунення недоліків
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: А.В. Чалий