Справа № 417/497/20
Провадження № 2/417/184/20
Іменем україни
"15" червня 2020 р. смт Марківка Луганської області
Марківський районний суд Луганської області в складі:
головуючого судді Шкирі В. М.
за участі секретаря Грибєнік О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Марківка Луганської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Красноруцького Олександра Миколайовича до Об'єднаної територіальної громади в особі Марківської селищної ради Марківського району Луганської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,-
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Красноруцький О.М. звернувся до суду з позовом до Об'єднаної територіальної громади в особі Марківської селищної ради Марківського району Луганської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - 3 місяці.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 5,66 га, що розташована на території Ліснополянської сільради згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ЛГ №069008 від 11.03.2002.
17.12.2019 позивач звернувся до державного нотаріуса Марківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадщину за законом, але йому було відмовлено в зв'язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Вважає, що строк для прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, оскільки відразу після смерті матері, на початку травня, 2015 року, був мобілізований на військову службу до Збройних Сил України, а потім був призваний за контрактом у Збройні сили України.
Сторони в судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.
Представник позивача через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи в його відсутність та у відсутність позивача, вказавши, що на позовних вимогах наполягають та просять їх задовільнити.
Представник відповідача надіслав заяву в якій справу просив розглядати без їх участі, не заперечує проти задоволення заяви (а.с.36)
В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, кожного наявного у матеріалах справи доказу окремо, а також у їх сукупності, встановив наступні обставини, та відповідно до них визначив такі правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 має паспорт громадянина України, виданий Марківським РВ УМВС України в Луганській області від 21.02.2009, згідно якого він зареєстрований в АДРЕСА_1 . (а.с.3) та має картку платника податків НОМЕР_1 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого повторно 12.12.2017 позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 (а.с.5).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане 15.04.2015 виконавчим комітетом Ліснополянської сільської ради Марківського району Луганської області , актовий запис №14 (а.с.6)
На момент смерті відповідач був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 та проживала сама на момент смерті (а.с.8)
Спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину пвсля смерті ОСОБА_2 у спадковому реєстрі відсутні (а.с.34)
Згідно копії військового квитка Серії АВ № 151612 виданого 18.05.2015 на ім'я позивача він з 04.06.2015 по 21.06. 2016 на підставі Указу Президента України від 14.01.2015 був мобілізований та приймав участь у АТО (а.с.13) , а з 08.08.2016 по 20.05.2019 був призваний у Збройні сили України за контрактом (а.с.11 зворотній бік,17-20) має статус учасника бойових дій, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_4 виданого 08.12.2015 (а.с.16)
У грудні 2019 року адвокату позивача - ОСОБА_3 Головне управління Держгеокадастру у Луганській області надало копію Державного акту серіїї НОМЕР_5 від 11.03.2002 на право приватної власності на земельну ділянку площею 5,66 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ліснополянської сільської ради виданого на ім'я ОСОБА_4 (а.с.9-10)
Позивач звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва на спадщину після смерті матері, проте отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії 17.12.2019 з вказівкою, що ним пропущено шестимісячний строк на прийняття спадщини (а.с.7).
Таким чином, позивач є спадкоємцем першої черги після померлої матері, після її смерті спадщини ніким не прийнята, оскільки згідно інформаційної довідки спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 у спадковому реєстрі відсутні, а позивач ем пропущено шестимісячний строк на прийняття спадщини.
Таким чином виникли правовідносини, що регулюються Таким чином виникли цивільно правові відносини, що регулюються нормами Глави 87 «Здійснення права на спадщину" Книги 6 Цивільного кодексу України, «Спадкове право»
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення заяви судом застосовані норми матеріального та процесуального права виходячи при цьому з наступного
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).,
Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 , а ОСОБА_4 була зареєстрована на момент смерті в АДРЕСА_2 .
Отже для позивача встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини розпочався 12.04.2015 року та сплинув 12.10.2015 року.
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17 грудня 2019 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки разом зі спадкодавицею позивач не проживавна момент її смерті та в шестимісячний строк після її смерті до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звернулася.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Аналогічне містить і з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 де зазначено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у Постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року справа № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18.
Для визнання поважними причин пропуску строку для прийняття спадщини необхідно встановити об'єктивні обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Так суд встановив, що позивач з 04.06.2015 по 21.06.2016 на підставі Указу Президента України від 14.01.2015 був мобілізований та приймав участь у АТО (а.с.13) , а з 08.08.2016 по 20.05.2019 був призваний у Збройні сили України за контрактом (а.с.11 зворотній бік,17-20) має статус учасника бойових дій, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_4 виданого 08.12.2015 (а.с.16)
Суд вважає, що наведені причини пропуску строку ( мобілізація з 04.06.2015 по 21.06.2016 , а потім служба за контрактом в ЗСУ) слід визнати поважними та такими, що перешкоджали спадкоємцю подати відповідну заяву про прийняття спадщини у визначений законодавством шестимісячний строк та є достатньою підставою для адання позивачеві додаткового строку у відповідності до приписів ч.3 ст. 1272 цього Кодексу.
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Оскільки відповідач визнав позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, суд вважає необхідним стягнути з нього на користь державного бюджету лише 50 відсотків судового збору.
Керуючись ст.1220, 1261, 1269, 1270, 1277 ЦК України, ст.12, 13,76-80, 89, 258, 264, 265, 273, 294, 352, 354 ЦПК України, суд-
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) - адвоката Красноруцького Олександра Миколайовича до Об'єднаної територіальної громади в особі Марківської селищної ради Марківського району Луганської області (місце реєстрації: 92400, Луганська область, с. Марківка, вул. Центральна, 18 код ЕДРПОУ 04335559) про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовільнити повністю.
Надати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері - ОСОБА_2 .
Стягнути з Об'єднаної територіальної громади в особі Марківської селищної ради Марківського району Луганської області (місце реєстрації: 92400, Луганська область, с. Марківка, вул. Центральна, 18 код ЕДРПОУ 04335559) на користь держави судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Марківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В. М. Шкиря