Справа № 401/734/20;
1-кп/401/216/20
11 червня 2020 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Світловодську обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 02.04.2020 року за № 12020120270000514 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Світловодськ району Кіровоградської області, українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 15 грудня 2006 року вироком Світловодського міськрайонного суду за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
- 25 лютого 2009 року вироком Світловодського міськрайонного суду за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ст. 71 КК України, термін відбуття покарання за сукупністю з вироком від 07 листопада 2012 року звільнений від відбування покарання;
- 24 березня 2020 року вироком Онуфріївського районного суду за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
01.04.2020 року близько 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 , знаходився за місцем свого проживання на території домоволодіння АДРЕСА_1 , де в даний час проживає разом з братом ОСОБА_4 .
Перебуваючи за вказаною адресою між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , виникла суперечка, з приводу способу життя останнього. Висловлені ОСОБА_4 , зауваження, обурили та роздратували ОСОБА_5
ОСОБА_5 , будучи обуреним зауваженнями брата, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, умисно наніс не менше чотирьох цілеспрямованих потужних ударів кулаками лівої та правої руки в обличчя та по тулубу ОСОБА_4 , спричинивши останньому тілесні ушкодження, після чого припинив свої подальші дії та з місця вчинення злочину зник.
У результаті злочинних протиправних дій ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді внутрішньої травми у вигляді струсу головного мозку із наявністю крововиливу вій правого ока із субкон'юнктивальним крововиливом, ерозії роговиці, обширного крововиливу на задній боковій частині грудної клітини з права, синці в проекції поперекового відділу хребта, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані правильно за ч. 2 ст. 125 КК України за ознаками заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
17 квітня 2020 року між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 укладено угоду про примирення.
Згідно угоди ОСОБА_5 повністю визнав вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті.
Вказаною угодою визначено та узгоджено покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 за ч.2 ст. 125 КК України, а саме у виді штрафу у розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Відповідно до вказаної угоди, цивільний позов потерпілим не заявлявся.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_6 просили затвердити угоду про примирення.
Прокурор підтримав позицію обвинуваченого та представника потерпілого щодо затвердження угоди про примирення.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з такого.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Згідно ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Також судом з'ясовано, що потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Умови угоди про примирення відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується як особа щодо якої скарг від сусідів не надходило.
До пом'якшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття обвинуваченого у скоєному.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 пом'якшуючі покарання обставини, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної між потерпілим та обвинуваченим, призначення обвинуваченому узгоджених сторонами виду та розміру покарання, а саме у виді штрафу у розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Остаточне покарання з урахуванням вироку Онуфріївського районного суду від 24.03.2020 року суд визначає на підставі ст. 71 КК України та ч.3 ст. 72 КК України відповідно до якої основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконуються самостійно.
Цивільний позов потерпілим не заявлявся
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази у справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України,-
Затвердити угоду про примирення від 17 квітня 2020 року, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим за ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ст. 71 КК України, ч.3 ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконуються самостійно.
На вирок суду можуть бути подані апеляційні скарги до Кропивницького апеляційного суду через Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку суду підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
Суддя Світловодського міськрайонного суду ОСОБА_1