Справа №: 398/1856/20
провадження №: 2/398/1191/20
Іменем України
"15" червня 2020 р. м. Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Коліуш Г.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
Позивачі звернулися до суду з позовом про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування кімнатою в гуртожитку по АДРЕСА_1 .
В позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору на строк до ухвалення судового рішення в звязку з вкрай важким матеріальним становищем.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Звернувшись до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, позивачами не надан о жодних доказів на обгрунтування майнового стану позивачів (довідки про перебування на обліку як малозабезпечених осіб, відомостей про річний дохід, нявність інших підстав, передбачених зазначеними вище нормативними актами.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Підставою для відстрочення сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка звертається до суду.
Доводи про відсутність можливості сплати судового збору без надання належних доказів наведеного не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, відповідно до ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», що відповідає ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
В зв'язку з наведеним у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, позивачам необхідно сплатити судовий збір в сумі 840,80 грн та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає залишенню без руху з наданням позивачам строку для усунення недоліків, а саме, сплатити судовий збір в сумі 840,80 грн. за позовну вимогу.
Також сзвертаю увагу, що Акт про непроживання не містить необхідних реквізитів, необхідних для засвідчення такого акту.
Керуючись ст.ст. 175, 185, 354, 357 ЦПК України, суд, -
В задоволенні клопотання позивачів про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залишити без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Запропонувати позивачам протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали сплатити судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп. та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк оримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106 для зарахування до державного бюджету, де стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Роз'яснити позивачам, що в разі невиконання зазначених вимог позовна заява буде вважатися неподаною і повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Роз'яснити позивачам, що відповідно до п.3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, ст.ст.185, 354 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Коліуш Г.В.