Справа №: 941/735/20
провадження №: 2/398/1143/20
"09" червня 2020 р. суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Авраменко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області та Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області про відшкодування шкоди за одержані доходи
До Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області та Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області про відшкодування шкоди за одержані доходи.
Дослідивши позовну заяву та додані документи, суддя приходить до висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Позивачем заявлено позовні вимоги немайнового (встановити факт неправомірного набуття і збереження частки спадкового майна) та майнового (відшкодувати доходи від безпідставно набутої частки) характеру.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч. 4 ст. 177 ЦПК України).
Відповідно до п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що в 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року становить 2 102,00 грн.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру - встановлення факту неправомірного набуття і збереження частки спадкового майна - в розмірі 840,80 грн. (2 102,00 грн. х 0,4 = 840,80 грн.).
У позовній заяві позивач зазначає, що вказати ціну позову не може, оскільки не має можливості розрахувати розмір шкоду. Просить відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення рішення у справі через непереборні обставини похилого віку, пов'язаного з пандемією, з наданням реквізитів і суми для сплати.
Згідно з ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. Аналогічні приписи містить і ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи, що на момент пред'явлення позову точну його ціну встановити неможливо, то розмір судового збору попередньо визначає суд, виходячи з наступних обставин.
Відповідно до п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахування викладено, суд вважає за можливе попередньо визначити розмір судового збору за вимогу майнового характеру - відшкодування доходів від безпідставно набутої частки - в мінімальному розмірі, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 грн. (2 102,00 грн. х 0,4 = 840,80 грн.).
Щодо клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.
За змістом ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналогічні приписи містить і ст. 136 ЦПК України.
В п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до статті 8 «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК (у діючій редакції) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
В той же час, звертаючись з клопотанням про відстрочення судового збору позивач до суду не подав жодних доказів підтвердження його майнового стану, які б давали підстави суду прийняти рішення про відстрочку сплати судового збору в порядку, передбаченому ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України.
За таких обставин, клопотання позивача про відстрочку сплати судового збору до ухвалення рішення у справі не підлягає задоволенню, а тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру в розмірі 840,80 грн. та за вимогу майнового характеру в розмірі 840,80 грн., а в всього - 1 681,60 грн. та надати суду оригінал відповідної квитанції або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім того, ч. 1 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Подана позовна заява не відповідає вимогам наведених приписів процесуального законодавства, оскільки до позовної заяви долучено лише три копії позовної заяви без копій доданих до неї документів. Тобто, при подачі позову позивач повинен був надати три примірники копій позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї.
При цьому, посилання позивача на те, що у відповідачів наявні копії додатків, не має правового значення, оскільки ч. 1 ст. 177 ЦПК України встановлює імперативну вимогу щодо обов'язку позивача додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме: позивачу необхідно подати до суду заяву про усунення недоліків, до якої долучити оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 1 681,60 грн. або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також надати копії додатків, долучених до позовної заяви, в трьох примірниках.
Відповідно до п. 3 Розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо залишення позовної заяви без руху продовжуються на строк дії такого карантину.
Керуючись ст. ст. 185, 260, п. 3 Розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, суддя
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області та Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області про відшкодування шкоди за одержані доходи залишити без руху.
Запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали, але не пізніше десяти днів з дня закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), надати до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області заяву про усунення недоліків разом копіями додатків, долучених до позовної заяви, в трьох екземплярах та оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 1 681 грн. 60 коп. за наступними реквізитами:
отримувач коштів: Олександр.УК/м.Олександрія/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37 94 45 84
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
код банку отримувача (МФО): 89 99 98
рахунок отримувача: UA588999980000031215206011006
код класифікації доходів бюджету: 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)»
призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02896816 (суду, де розглядається справа)
або докази звільнення від сплати судового збору.
Роз'яснити позивачу, якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 3 Розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.В.Авраменко