Копія
Справа № 397/675/20
н/п : 2/397/279/20
15.06.2020. Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Мирошниченка Д.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Петренко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Олександрівка заяву представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах заявника ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,-
Представник заявника звернувся до суду з заявою в якій просить накласти арешт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , до моменту прийняття судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
В обґрунтування заяви представник заявника зазначив, що з 09.09.1995 по 14.01.2020 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано. У період шлюбу подружжям набуто майно, що складається з житлового будинку загальною площею 43,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , згідно Договору купівлі-продажу житлового будинку від 17.11.2016, посвідченого приватним нотаріусом Олександрівського нотаріального округу Кіровоградської області Ковтуном В.О., зареєстрованого в реєстрі № 831.
Оскільки, майно набуте у період шлюбу, воно належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, тому заявник має намір поділити його шляхом визначення за нею Ѕ частки будинку.
Зважаючи на викладене, заявник звернулася до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя.
Враховуючи, що відповідач за позовом повідомив позивачу, що у будь-який спосіб бажає залишити право на спірний будинок за собою та вважає його особистою власністю, тому у заявника є всі підстави вважати, що відповідач зможе відчужити будинок третім особам та створення перешкод для судового провадження та реалізації законних прав ОСОБА_2 . Зокрема, відповідач на даний час проживає в спільному будинку разом з цивільною дружиною, яка є вагітною та після народження дитини має намір зареєструвати її місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Ці дії відповідача у разі невжиття заходів забезпечення позову ускладнять або навіть унеможливлять виконання рішення суду щодо поділу спільного майна подружжя.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали цивільної справи щодо заяви про забезпечення позову, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Пунктом 1 частини 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду в майбутньому.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв?язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб?єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно матеріалів заяви встановлено, що 09.09.1995 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 , шлюб між сторонами розірвано.
Згідно договору купівлі продажу житлового будинку від 17.11.2016 ОСОБА_3 за письмової нотаріальної згоди на придбання другого з подружжя - ОСОБА_2 придбано будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який придбано в період шлюбу.
11.06.2020 на адресу суду надійшли матеріали цивільної справи за позовом представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
Заява про забезпечення позову є достатньо обґрунтованою та її доводи свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому. У ній наведені посилання на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість ОСОБА_3 продати належне йому майно, відчужити його в інший спосіб третім особам тощо, що порушувало б права позивача у майбутньому.
Таким чином, вивчивши матеріали справи в їх сукупності в частині розгляду заяви про забезпечення позову та проаналізувавши відповідні норми процесуального права, виходячи із забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності прямого та безпосереднього зв?язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що заява про забезпечення позову, а саме накладення арешту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає задоволенню.
У той же час, вимога про заборону реєстрації у житловому будинку для третіх осіб не підлягає задоволенню, оскільки така заборона порушує права володільця майна на належне користування даним майном і така заборона не вплине на утруднення виконання або невиконання рішення суду.
Тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.
За змістом ч. 7 ст. 153, ч. 6 ст. 154 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд вирішує питання зустрічного забезпечення.
Згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Перелік випадків у яких, суд зобов?язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений ч. 3 ст. 154 ЦПК України є вичерпним.
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом (ч. 4 ст. 154 ЦПК України).
Враховуючи те, що обраний заявником спосіб забезпечення позову дозволяє належним чином захистити майнові інтереси всіх осіб, а також відсутність обставин визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 157 ЦПК України, примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Керуючись ст.ст. 149-153, 260-261, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах заявника ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.
Накласти арешт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 до прийняття рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
Зустрічне забезпечення не застосовувати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали негайно направити заявнику та для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня її проголошення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Д.В. Мирошниченко
Згідно з оригіналом.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Рішення станом на «___»_____________20___ року набрало законної сили.
Оригінал судового рішення знаходиться у матеріалах справи №397/675/20.
Помічник судді______________________
Копію засвідчено «___»_____________20___ року.