Справа № 405/8734/18
1-кп/405/333/18
15 червня 2020 року Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Кропивницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018120020007198 від 21.08.2018, у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новостанкувате Добровеличківського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, утриманців не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який відбуває покарання у вигляді позбавлення волі в ДУ «Кропивницька виправна колонія (№6)» за адресою: вул.Яновського, буд.50, м.Кропивницький, раніше неодноразово судимого, а саме:
- 31.12.2010 Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 185, ч.2 ст.289, ч.1 ст. 186, ст.70, ст.75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
- 06.06.2011 Кіровським районним судом м.Кіровограда за ч.2 ст.15 - ч.2 ст. 185, ст.71 КК України, до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 21.07.2014 за постановою від 11.07.2014 Полтавського районного суду Полтавської області за ст.2 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року;
- 01.09.2015 Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі;
- 19.11.2015 Новомиргородським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст. 187, ст.71 КК України з урахуванням вироку від 15.02.2016 апеляційного суду Кіровоградської області за ч.2 ст. 187, ст.71 КК України до 7 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
встановив:
у засудженого ОСОБА_4 , який відбуває покарання на території Державної установи «Кропивницька виправна колонія (№6)», в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95- ВР від 15.02.1995 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995, у невстановлений досудовим розслідуванням час, виник умисел на незаконне придбання наркотичного засобу, для особистого вживання, без мети збуту.
Реалізовуючи свій злочинний умисел на незаконне придбання наркотичного засобу без мети збуту, ОСОБА_4 , заздалегідь домовився з невстановленою досудовим слідством та судом особою, про передачу наркотичного засобу, шляхом перекиду через паркан ДУ «Кропивницької виправної колонії (№6)», на територію плацу адміністративної будівлі згортку з наркотичним засобом всередині.
Так, діючи умисно, цілеспрямовано, в порушення вимог ч.4 ст.107 Кримінально-виконавчого кодексу України, ОСОБА_4 , 20.08.2018 близько 16 год. 20 хв. незаконним шляхом, без належного дозволу та супроводу працівників установи, потрапив до плацу адміністративної будівлі. В подальшому, побачивши на території плацу адміністративної будівлі згорток та усвідомлюючи що в останньому знаходяться наркотичні засоби, засуджений ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, підбіг та схопив вищевказаний згорток, тим самим, вчинив незаконне придбання наркотичного засобу, для особистого вживання, без мети збуту.
Розуміючи, що на момент придбання наркотичного засобу, його протиправні дії ніким не були помічені ОСОБА_4 залишив вищезазначений згорток при собі, тримаючи в руці, тим самим вчинив незаконне зберігання наркотичного засобу, для особистого вживання, без мети збуту.
Водночас, 20.08.2018 о 16.22 год., засуджений ОСОБА_4 при спробі повернутися до внутрішнього двору їдальні установи, був затриманий інспектором відділу нагляду і безпеки ОСОБА_7 , та інспектором відділу нагляду і безпеки ОСОБА_8 . Під час затримання засуджений відкинув вищевказаний згорток від себе з метою укриття вчиненого кримінального правопорушення. Після чого працівниками установи викликано слідчо-оперативну групу Кропивнипького ВП ГУ НП в Кіровоградській області та того ж дня, в період часу з 17.00 год. по 17 год. 23 хв., під час проведення процесуальних дій, було виявлено та вилучили вищевказаний згорток, в якому виявлено метадон, який віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежений. Загальна маса метадону наданого на дослідження, становить 0,6877 г, який ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб, для особистого вживання, без мети збуту.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акту та вироку суду, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та пояснив, що він хотів спробувати метадон, тому зателефонував своєму знайомому, хто та як звуть вже не пам'ятає, та останній в один з днів літа 2018 року близько 16:00 год. перекинув через паркан ДУ «Кропивницької виправної колонії (№6)» на територію плацу адміністративної будівлі згортку з наркотичним засобом всередині - метадон, який він підібрав, знаючи, що там знаходиться метадон. Після цього в цей жде день біля їдальні працівники колонії затримали його зі з метадоном у згортку, який він відкинув від себе. Слідчо-оперативна група поліції виявила та вилучила цей згорток з наркотичним засобом.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що інші учасники також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, матеріали щодо речових доказів та процесуальних витрат, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених у вироку суду, поза розумним сумнівом доведена повністю.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, для особистого вживання, без мети збуту.
Призначаючи покарання за ч.1 ст.309 КК України, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочинів середньої тяжкості. Досліджуючи дані про особу, суд встановив, що ОСОБА_4 раніше притягався до кримінальної відповідальності, наразі відбуває покарання у виді позбавлення волі за вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 19.11.2015 з урахуванням вироку апеляційного суду Кіровоградської області від 15.02.2016 за ч.2 ст.187, ст.71 КК України, не одружений, утриманців не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Крім того, відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ОСОБА_4 своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, висловленням жалю з приводу вчиненого, бажанням виправити ситуацію, що склалася, а також готовністю підлягати кримінальній відповідальності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , суд визнає рецидив злочинів.
Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинувачуваного, який маючи не зняті та/чи непогашені судимості за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.309 КК України, яке за розміром наближене до мінімального.
Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.
Суд, враховуючи засади призначення покарання (ст.65 КК України), відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, вважає, що визначити остаточне покарання згідно ч.1 ст. 71 КК України ОСОБА_4 необхідно шляхом часткового приєднання до основного покарання, призначеного за даним вироком, невідбутої частини основного покарання у виді позбавлення волі (на день винесення вироку залишилось до відбуття - 1 рік 7 місяців) за попереднім вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 19.11.2015 з урахуванням вироку апеляційного суду Кіровоградської області від 15.02.2016 з приєднанням до основного покарання повністю додаткового покарання у виді конфіскації всього майна, належного йому на праві власності. Підтверджених документально даних щодо виконання (частково чи повністю) додаткового покарання у виді конфіскації майна за попереднім вироком сторонами суду не надано.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_4 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені процесуальні витрати на загальну суму 858 грн. 00 коп., пов'язані з проведенням в кримінальному провадженні судової експертизи матеріалів, речовин і виробів № 759 від 21.09.2018.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 366-368, 371, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 2 (два) місяці.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного основного покарання невідбутої частини основного покарання та приєднання повністю додаткового покарання, призначеного вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 19.11.2015 з урахуванням вироку апеляційного суду Кіровоградської області від 15.02.2016, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 09 (дев'ять) місяців з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.
Строк відбування покарання рахувати з 15.06.2020.
Обрати ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення в кримінальному провадженні судової експертизи матеріалів, речовин і виробів № 759 від 21.09.2018 в сумі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривні 00 копійок.
Речовий доказ - наркотичний засіб метадон загальною масою 0,6867 г., концентрат макової соломи загальною масою 0,311 г., ангідрид оцтової кислоти загальною масою 0,639 г., які запаковані до спеціального пакету № 3939881, та перебувають на зберіганні в камері зберігання речових доказів Кропивницького ВП ГУ НП в Кіровоградській області, - після набрання вироку законної сили знищити.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду згідно зі ст.ст. 395, 396 КПК України, з особливостями визначеними ч.2 ст. 394 КПК України може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом 30 діб з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою з моменту вручення їй копії судового рішення.
Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Ленінському районному суді м. Кіровограда копію цього вироку, подавши відповідну заяву.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_9