Справа №: 343/761/20
Провадження №: 2/0343/383/20
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 червня 2020 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
судді - Монташевич С. М.,
з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №343/761/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
Стислий виклад позицій сторін:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 25 (двадцять п'ять) відсотків від всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи стягувати від дня пред'явлення позову до суду і до закінчення дочкою навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років, а також стягнути з відповідача усі судові витрати, пов'язані з розглядом в суді даної справи та допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Свої вимоги мотивує тим, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі до 21 березня 2006 року, після чого вони розлучилися. Від даного шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка після розірвання шлюбу залишилася проживати разом з нею і практично перебуває на її вихованні та повному утриманні, не маючи жодної матеріальної підтримки (за виключенням нестабільної оплати аліментів, по яких на сьогоднішній день є ще заборгованість) від свого батька та її колишнього чоловіка ОСОБА_2 . Останній добровільно жодної матеріальної допомоги не надає, повністю припинив матеріально утримувати дочку, яка в даний час потребує додаткових фінансових витрат, оскільки навчається в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, що в м. Івано-Франківськ, на першому курсі денної контрактної форми навчання педагогічного факультету ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», по спеціальності - «Соціальна педагогіка». ОСОБА_2 на її неодноразові прохання про матеріальне забезпечення розвитку дочки відповідає відмовою, а останнім часом взагалі ухиляється від будь-якого спілкування з нею та дитиною. Вона ж сама не може в повній мірі матеріально забезпечити себе та їх спільну з відповідачем дочку. Якщо повнолітні діти продовжують навчання та у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. З огляду на те, що встановити реальний дохід відповідача вона немає можливості, визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) ОСОБА_2 буде найбільше відповідати інтересам дитини, а тому, виходячи з інтересів дитини, її потреб для повноцінного та всестороннього розвитку, вважає, що щомісячний розмір аліментів повинен складати не менше 25 відсотків від заробітку (доходу) відповідача, оскільки він має і отримує доходи, може надавати матеріальну допомогу дочці, є працевлаштованим, де отримує постійний і сталий дохід, однак добровільно цього не робить. Оскільки їх дочка, якій виповнилося вісімнадцять років, продовжує навчання у вище вказаному навчальному закладі, залишилися проживати з нею, вона бажає стягувати з відповідача на її утримання аліменти на час навчання дитини.
Позивачка до судового засідання подала заяву, в якій підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Відповідач подав заяву про визнання позову.
Спір між сторонами не вирішений.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою суду від 15.05.2020 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідач подав заяву від 15.06.2020 про визнання позову та розгляд справи без нього.
Частиною 1 статті 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 206 ЦПК України, судом перевірено, що заява відповідача про визнання позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.
Враховуючи, що відповідач позов визнав, визнання ним позову не суперечить інтересам сторін та їх дочки, тому суд приймає визнання позову відповідачем та приходить до висновку про можливість ухвалення рішення про задоволення позову на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
15 червня 2020 року від позивачки надійшла заява про розгляд справи у її відсутності.
Такі дії не суперечать вимогам ст. 211 ЦПК України, згідно з якою учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, розгляд даної справи проводиться без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , виданим 14.02.2002, запис № 1 (а.с.5).
Як свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 21.03.2006, 21 березня 2006 року шлюб між сторонами розірвано, про що у відділі РАЦС Долинського РУЮ Івано-Франківської області в Книгу реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №60. Після розірвання шлюбу позивачка залишила собі прізвище ОСОБА_1 (а.с.4).
21 липня 2012 року позивачка у виконавчому комітеті Солуківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області зареєструвала новий шлюб з ОСОБА_5 , актовий запис №3, та взяла прізвище чоловіка ОСОБА_1 , про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 , видане 21.07.2012 виконавчим комітетом Солуківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області (а.с.3).
Відповідно до договору №111 про надання освітніх послуг між ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» та фізичною (юридичною) особою, чинного з 01.09.2019 по 01.07.2023, ОСОБА_3 є студенткою вказаного ВУЗу денної форми навчання за спеціальністю соціальна педагогіка, розмір навчання за весь строк складає 60800,00 грн та відповідно 15200,00 гривень в рік (а.с.6).
Згідно з долученими квитанціями № 0.0.1422218944.1 (дублікат чека) від 29.07.2019 та №0.0.1528271912.1 від 19.11.2019, ОСОБА_1 оплатила за перший рік навчання ОСОБА_3 в університеті 15200,00 грн разом (а.с.7).
Відповідно до довідки про заробітну плату №3 від 18.02.2020, виданої ТОВ «ТРЕЗОР-5» ОСОБА_1 , остання працює в даній організації та за період січень 2019-грудень 2019 отримала 83480,36 гривень заробітної плати (а.с.8)
Таким чином, судом встановлено, що у сторін є одна повнолітня дочка, яка продовжує навчатись та потребує матеріальної допомоги. Батько дівчинки проживає окремо, працює та може надавати дочці таку допомогу, чого він не заперечив у своїй письмовій заяві.
Між сторонами виник спір щодо участі відповідача в утриманні їх повнолітньої дочки, яка продовжує навчатися, до досягнення останньою двадцяти трьох років.
Оцінка суду:
дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.
Згідно зі ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є дійсно студенткою денної форми навчання Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника за спеціальністю соціальна педагогіка, з терміном навчання: 01.09.2019-01.07.2023 на платній основі, плата за рік навчання складає 15200,00 грн, весь час навчання - 60800,00 гривень, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги для забезпечення можливості навчатись в університеті, оплачувати послуги громадського транспорту, додаткові послуги навчального закладу, пов'язані з придбанням підручників та іншого канцелярського приладдя, одягу, проживання за місцем її знаходження тощо.
Відповідно до ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно з ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Аналіз статей 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх сина чи дочку, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріального допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу, а також з врахуванням можливостей самої повнолітньої дочки (сина) нести таке утримання.
Даючи оцінку викладеному, суд приймає до уваги також, що відповідач є фізично здоровою особою працездатного віку, законом встановлено його обов'язок надавати матеріальну допомогу доньці, оскільки остання продовжує навчання, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги батька, обставин, які б свідчили про відсутність взагалі можливостей надавати таку допомогу, відповідачем не надано, навпаки він звернувся до суду із заявою про визнання позову, тому, виходячи з принципу розумності та справедливості, враховуючи матеріальне становище сторін та обставини, визначені в ст. 182 СК України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивачки слід стягнути аліменти у розмірі 1/4 (25 відсотків) частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на період навчання, але не більше, ніж до досягнення дочкою двадцяти трьох років, починаючи з 14.05.2020, оскільки згідно з ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», зважаючи на те, що позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, судовий збір в розмірі 840,80 грн слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, ст.ст. 81, 141 ЦПК України, ст.ст. 7, 79, 141, 181, 182, 199, 200 СК України, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273, 279, 430 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчатись, у розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.
Стягнення аліментів розпочати з 14 травня 2020 року і проводити до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторонам по справі роз'яснити, що відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України строк апеляційного оскарження, який встановлений у рішенні суду, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Долинський районний суд Івано-Франківської області, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Повний зміст рішення суду складено 15 червня 2020 року.
Суддя Долинського районного суду С. М. Монташевич