Справа №: 343/593/20
Провадження №: 3/0343/189/20
15 червня 2020 року м. Долина
Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Монташевич С.М., з участю секретаря судового засідання Шикор Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від Долинського відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , який працює в Долинському дитячому будинку, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, до адміністративної відповідальності притягувався за ч. 1 ст. 126 КУпАП,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
з участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:
13 квітня 2020 року до Долинського районного суду Івано-Франківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 054347 від 05.04.2020 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що останній 5 квітня 2020 року о 10.50 годин в м. Долина по проспекту Незалежності керував транспортним засобом марки Хюндай Сантафе, д.н.з. НОМЕР_2 , у стані наркотичного сп'яніння, чим порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога ОСОБА_2 в м. Долина, вул. О. Грицей, висновок огляду №10.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення:
в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що він знаходиться на замісній терапії з 2013 року і з цього часу приймає ліки, які не сумісні з вживання наркотиків чи алкоголю. Добова доза йому за цей період зменшена з 75 мл до 50 мл. При прийомі призначеної йому добової дози метадону у нього залишається добра реакція і за весь час він не те, що в ДТП, а й інших порушень ПДР не допускав. Веде нормальне життя, працює на 0,5 ставки юристом, а також загальним працівником, тобто виконує іншу роботу у час канікул чи вільний час, виховує двох дітей. Підстав для зупинки транспортного засобу у працівників поліції не було. Однак, він погодився добровільно проїхати у лікувальний заклад для обстеження. Поки його оглядали в лікарні, працівники поліції на вулиці складали протокол, тобто протокол складений був у його відстуності. При огляді медичні працівники зауважували, що у нього жодних порушень реакції не виявлено, тільки встановлено факт прийняття добової дози метадону, яка не призвела до наркотичного сп'яніння. Зауважив, що він дійсно в житті оступився, через що до нього предвзяте ставлення оточуючих, однак він регулярно ходить на замісну терапію, яка допомагає йому жити звичайним життям, працювати, виховувати та забезпечувати дітей.
Лікар-нарколог комунального некомерційного підприємства "Долинська багатопрофільна лікарня" Долинської районної ради Івано-Франківської області ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила, що 5 квітня 2020 року в Долинську багатопрофільну лікарню доставлено ОСОБА_1 , який вже тривалий час знаходиться в неї на обліку, у зв'язку з чим вона його добре знає, як і слідкує за дією призначеного йому препарату в якості замісної терапії, контролює та визначає необхідну для нього дозу. Того дня було зроблено ОСОБА_1 тест на наркотики. Результат тесту негативний, окрім метадону. ОСОБА_1 цей медичний препарат, який є наркотичним засобом, щодня. Особа, яка вжила призначену та підібрану лікарем дозу метадону, не вважається, що перебуває в стані наркотичного сп'яніння, ця доза підтримуюча, не висока, яка не викликає наркотичного сп'яніння. Було проведено повний огляд ОСОБА_1 і жодних ознак сп'яніння у нього виявлено не було. Коли вони проводять огляд на стан наркотичного сп'яніння, вони користуються тільки тестами, які закупляються їх медичним закладом. Якщо ж направляють в обласну центральну лікарню, вона також проводить це ж імунохроматографічне дослідження. Працівникам поліції вона повідомляла, що ОСОБА_1 не перебуває у стані наркотичного сп'яніння, що він вжив 50 мг метадону о 9.30 годин, що є його добовою дозою, необхідною для нормальної життєдіяльності.
ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази та відеозапис:
на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення в судове засідання надано такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 054347 від 05.04.2020, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , та його пояснення, зокрема, що "він керував автотранспортним засобом в той час, коли ходив на замісну терапію". У водія тимчасово вилучено посвідчення водія НОМЕР_3 та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом ПК 250841. Транспортний засіб залишено по місцю стоянки. З протоколом ОСОБА_1 ознайомився, що засвідчив своїм підписом (а.с.1);
- акт огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння, а саме: порушення мови, координація рухів, зіниці не реагують на світло, у присутності двох свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Результат огляду на стан сп'яніння - позитивний (а.с.2);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в КНП ДБЛ ДРР м. Долина , вул. Оксани Грицей, у зв'язку з виявленими поліцейським ознаками сп'яніння: порушення мови, координація рухів, зіниці очей не реагують на світло. Відповідно до направлення, складеного о 12.00 год 05.04.2020 інспектором Долинського ВП ст. л-т Кульпою, огляд проводився за допомогою SNIPER-10, тест для виявлення 10 наркотиків. Результат огляду - реакція позитивна (а.с.3);
- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведеного в КНП ДБЛ ДРР о 12.00 год 05.04.2020 за №10, в якому зазначено про факт вживання метадону, а саме, що ОСОБА_1 05.04.2020 о 09.30 год вжив 50 мг метадону. Останній знаходиться на програмі ЗПТ препаратом метадоном, добова доза 50 мг (а.с.4, 21);
- відеозапис на оптичному диску DVD-R 4,7 GB/120МІN 240MIN (а.с.9), який був переглянутий в судовому засіданні в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. На диску містяться два файли з відеозаписами: на першому файлі видно як огляд проводиться лікарем. Ні тремтіння рук, ні порушення координації при цьому у особи, щодо якої проводиться огляд, не виявлено. Все осба виконує добре, проходить по лінії, дістає до кінчка носа. Проводять тест на 10 наркотиків, всюди 2 полоски, тільки де метадон - 1. Працівники лікарні кажуть поліцейським, що все 2 полоски, що він не п'є, що він у своєму найкращому стані, коли введено метадон; на другому файлі - видно як на на вулиці біля приміщення Долинського ВП ОСОБА_1 надали для ознайомлення протокол.
В свою чергу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, в спростування своєї вини надала та просила взяти до уваги:
- особисті пояснення;
- показання лікаря -нарколога, яка проводила його огляд та дослідження на факт вживання наркотичних засобів, що описані вище;
- направлені КНП "Долинська багатопрофільна лікарня" документи, які підтверджують повноваження лікаря на проведення відповідного огляду (а.с. 19);
- акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп'яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №10, заповнений 05.04.2020 о 12.00 год лікарем-наркологом ОСОБА_2 , відповідно до якого поведінка обстежуваної особи адекватна, орієнтовна, мова не порушена, дихання не змінене, зіниці не змінені, ністагм при погляді в бік не виявлено, в позі Ромберта стійкий, хода чітка, тремтіння повік нема, відомо про останнє вживання метадону на ЗПТ 05.04.20 в 9.30. Зроблено тест на 10 наркотиків, за результатом яких тест позитивний тільки на метадон, таким чином встановлено факт вживання ОСОБА_1 метадону (а.с.20).
ІV. Оцінка суду:
оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує таке.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що визначення суті правопорушення та його ідентифікація як кримінального правопорушення здійснюється не тільки з врахуванням того, що таке правопорушення відноситься до кримінального права у правовій системі держави, а і з врахуванням правової природи порушення , його характеру і ступеню суворості покарання, яке може понести правопорушник (справа "Озтюрк проти Німеччини","Кемпбелл і Фелл проти Сполученого Королівства").
При цьому, Європейський суд зазначав про те, що санкція у виді позбавлення прав на управління транспортним засобом розглядається як кримінально-правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності».
Таким чином, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" повинні застосовуватись судами, як джерело права, приймаючи до уваги правову природу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його характер і ступінь суворості передбачених стягнень, необхідно прийти до висновку, що особа, яка обвинувачується у вчиненні вищевказаного правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Відповідно п. 2 ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, серед іншого при розгляді справи про адміністративне правопорушення слід з'ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як визначено п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Склад правопорушення містить в собі: об'єкт; об'єктивну сторону; суб'єкт; суб'єктивну сторону. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно встановити наявність об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення.
Так, в даній ситуації ОСОБА_1 згідно з наданого суду протоколу серії ДПР18 №054347 від 05.04.2020 порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Щодо об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то визначені склади об'єктивної сторони даного правопорушення, які полягають у :
- керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння;
- керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння;
- керуванні транспортним засобом в стані іншого сп'яніння;
- керуванні транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння;
- передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває під впливом таких лікарських препаратів;
- відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП можливе лише у випадку наявності всіх елементів складу адміністративного правопорушення.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, поліцейський має керуватися Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015.
Згідно зі змістом ст. 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п. 8 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, здійснюється згідно додатку 1 до цієї Інструкції, зокрема зазначаються виявлені поліцейським ознаки сп'яніння.
Згідно з п. 4. розділу І даної Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Положеннями п.12 розділу ІІ, п.7 Розділу ІІІ вищевказаної Інструкції регламентовано, що в разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває, зокрема, в стані наркотичного сп'яніння, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я з метою встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння, в тому числі, шляхом проведення лабораторних досліджень.
Системний аналіз таких норм дає підстави для висновку, що в разі наявності в особи ознак, які б вказували на наявність ознак, передбачених п. 4 розділу І Інструкції, огляд на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки поліцейськими не проводиться, акт огляду не складається.
Даючи оцінку, долученим поліцейським доказам, суд звертає увагу на, що на відеозаписі, який долучений до матеріалів справи, не зафіксовано ні факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, ні моменту та підстав його зупинки, ні огляду його поліцейським з метою встановлення ознак наркотичного сп'яніння. Особа, яка притягається до адмінстративної відповідальності заперечила факт складання акту огляду поліцейським у його присутності, як і заперечила факт наявності в нього ознак наркотичного сп'яніння, які зазначені в ньому. На відеозаписі зафіксовано факт огляду ОСОБА_1 у лікувальному закладі, з якого встановлено відсутність в останнього будь-яких порушень реакції, навпаки він є повністю орієнтований, зіниці у нього реагують на світло нормально, координація рухів та будь-яка інша реакція не порушена. Таким чином, дані, що зазначені інспектором в акті огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Інструкції, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Огляду на стан наркотичного підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння із зазначенням ознак такого стану.
Відповідно до п.п. 7, 8, 9, 15 розділу III вказаної Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Матеріалами справи встановлено, що під час огляду ОСОБА_1 лабораторне дослідження не проводилося, а огляд проводився за допомогою SNIPER-10, тест для виявлення 10 наркотиків. Результат огляду - реакція позитивна і позитивна вона лише на вживання ним метадону. При цьому суду не надано жодного документу, який би свідчив про те, що проведення такого тесту, дозволено МОЗ, підтверджено сертифікатом відповідності.
Як вказала у судовому засіданні лікар - нарколог, вживання метадону в лікувальних цілях в якості замісної терапії, в такій малій дозі, яка призначена ОСОБА_1 , не призводить до наркотичного сп'яніння. Проведений тест є точним, однак він вказує на наявність в організмі людини певної речовини, а факт наркотичного сп'яніння визначається в сукупності з іншими обстеженнями, проведеними під час огляду.
Таким чином, суд зазначає, що щодо даних, отриманих у результаті тестування, то вони є лише попереднім якісним результатом. Для отримання заключного результату необхідно проводити лабораторні дослідження. Зразки, які показали позитивний результат, повинні бути підтверджені більш специфічним методом, наприклад, газовою хроматографією, мас-спектометрією, про що також йдеться в Інструкції з використання тесту «SNIPER».
Зокрема, в п. 10 розділу ІІІ вищевказаної Інструкції передбачено, що зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів, що не було забезпечено в даному випадку.
Таким чином встановлено, що при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння не було встановлено ознак, характерних для такого сп'яніння, а результат тесту «SNIPER» не підтверджений лабораторними дослідженнями біологічного середовища на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, яке згідно з вимогами Інструкції, є обов'язковим, та з допомогою якого можна було б стверджувати про перебування особи в наркотичному сп'янінні.
Крім того, висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння, не містить даних про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, а тільки в ньому зазначено про факт вживання особою метадону, що не може бути покладено в обґрунтування доведеності вини особи, як і не може слугувати підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Інших належних та допустимих доказів, які б об'єктивно доводили той факт, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані наркотичного сп'яніння та те, що він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не містять. Крім цього, і в долученому акті медичного обстеження, і в судовому засіданні лікар-нарколог ОСОБА_2 підтвердила, що встановлено факт вживання ОСОБА_1 метадону, однак не встановлено факт перебування його в наркотичному сп'янінні.
Таким чином, встановлені судом обставини підтверджують те, що лабораторні дослідження на визначення наркотичного стану ОСОБА_1 не проводились, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що він керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Згідно роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 за №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №536/1703/17, адміністративне провадження №К/9901/3839/17.
Отже, згідно з вимогами ч.2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Таким чином, протокол позбавлений доказової сили, а тому підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП немає.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст.ст.9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема відсутні докази об'єктивної сторони, тобто факту керування транспортним засобом особою у стані наркотичного сп'яніння.
Враховуючи вищенаведене, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає закриттю згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі вище викладеного, ст.ст. 1, 9, 23, 33, 130, 251, 252 КУпАП та, керуючись ст.ст. 40-1, 247, 283, 284 КУпАП, суд
провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Тимчасово вилучене посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане 29.04.2004 Калуським МРЕВ УДАІ в Івано-Франківській області, повернути за належністю ОСОБА_1
Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя С.М. Монташевич