Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
Дніпропетровської області
справа № 215/3315/20
номер провадження 3/215/1259/20
09 червня 2020 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Дудіков А.В., розглянувши матеріал, що надійшов від Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого ПрАТ «ПівнГЗК» вантажник, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія АПР18 № 758713 від 29.05.2020р., 29.05.2020р. приблизно о 10-30 год., гр. ОСОБА_1 знаходився біля магазину «АТБ» по АДРЕСА_2 , де відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 скоїв психологічне насилля в сім'ї, а саме умисні дії, що полягали у висловлювані в її адресу нецензурною лайкою, на її зауваження не реагував, чим своїми діями вчинив психологічне насилля в сім'ї.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснив, що психологічне насилля в сім'ї відносно ОСОБА_2 не вчиняв, нецензурною лайкою не висловлювався.
Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 758713 від 29.05.2020р.; протокол прийняття заяви ОСОБА_2 від 29.05.2020р.; письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 КУпАП.
Суд позбавлений повноважень щодо збирання доказів за власною ініціативою, а тому розглядає справу на підставі тих доказів, які зібрані і надані сторонами справи.
Статтею 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП характеризується зокрема вчиненням будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Тобто підлягає обов'язковому з'ясуванню характер вчиненого насильства та його наслідки у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, є обов'язковою складовою об'єктивної сторони цього адміністративного правопорушення. Лише за наявності цих даних можливо зробити висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді здійснення насильства у сім'ї.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 29.05.2020р. приблизно о 10-30 год., гр. ОСОБА_1 знаходився біля магазину «АТБ» по АДРЕСА_2 , де відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 скоїв психологічне насилля в сім'ї, а саме умисні дії, що полягали у висловлювані в її адресу нецензурною лайкою, на її зауваження не реагував, чим своїми діями вчинив психологічне насилля в сім'ї.
Між тим, із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що обставини завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої під час провадження у цій справі не з'ясовувались, у протоколі про адміністративне правопорушення ці наслідки не зазначені. Наведене вказує на те, що посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення фактично не було встановлено події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім того, в протоколі про прийняття заяви та в письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначено, що ОСОБА_1 вчинив сварку, під час якої виражався в її адресу грубою нецензурною лайкою та на зауваження не реагував, тобто в протоколі про прийняття заяви та в письмових поясненнях також не вказано характер вчиненого насильства та його наслідки у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої.
На підставі досліджених судом доказів, суд приходить до висновку, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки суду не надані будь-які належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
З урахуванням викладеного, суддя позбавлений можливості надати оцінку в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та провадження у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя: