Справа № 215/2444/20
3/215/957/20
12 червня 2020 року м. Кривий Ріг
Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Квятковський Я.А. розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УППв Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України; який працює електрослюсарем у ПАТ «КЗРК»; якого 02.04.2020 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП та 03.04.2020 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП, який проживає за адресою : АДРЕСА_1 , який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 ,
за ч. 3 ст. 178 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №311703, 18.04.2020 року о 16:20 год. ОСОБА_1 в м.Кривому Розі по вул.. Костюшко біля будинку №15 знаходився в п'яному вигляді з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя), а також був у брудному одязі, чим ображав людську гідність та громадську мораль. Правопорушення зафіксовано на бодікамери АЕ00187, АЕ 00271. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 178 КУпАП.
ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, згідно підпису у розписці, до суду не з'явився, на попередньому судовому засіданні надав пояснення, що 18.04.2020 алкогольні напої не вживав та прийшов до будинку за адресою : АДРЕСА_3 де у нього відбулась суперечка з ОСОБА_2 , внаслідок чого останній викликав працівників поліції. З протоколом серії ГП № 311703 від 18.04.2020 не погодився та просив витребувати відео з боді камер працівників поліції.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, надані в суді пояснення ОСОБА_1 , на попередньому засіданні, протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 311703 (а.с. 1), рапорт (а.с. 3), картки обліку адміністративних правопорушень (а.с. 3, 4), відео з бодікамери 00271, 00187 (а.с. 16), приходжу до такого висновку.
Ч. 3 ст. 178 КУпАПпередбачена відповідальність за ії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу в громадських місцях у п'яному вигляді, у вигляді накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у появі в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль (формальний склад). Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку). Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого та непрямого умислу.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, з матеріалів справи дійсно вбачається що ОСОБА_2 викликав працівників поліції у зв'язку із конфліктом з громадянином ОСОБА_1 , але письмові пояснення від ОСОБА_2 відібрані не були, також в матеріалах відсутні пояснення інших свідків, які б підтверджували перебування ОСОБА_1 в стані алкольного сп'яніння.
З оглянутого у судовому засіданні відеозапису з поліцейських бодікамер АЕ00187, АЕ 00271, не було встановлено факту перебування ОСОБА_1 у громадському місці в такому п'яному вигляді (непристойний вигляд, порушення кординації рухів чи ходи, брудний одяг, нецензурні висловлювання ), що ображало людську гідність і громадську мораль. Даний відеозапис містить лише обставини зупинення поліцейськими ОСОБА_1 та подальше складання протоколу.
Відповідно до ст.62 ч.3 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі Аллене де Рібемон проти Франції від 10 лютого 1995 року підкреслив, що принцип презумпції невинуватості порушується, «якщо суд оголосить обвинуваченого винним, коли його вина не була попередньо доведена».
У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Згідно до ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином при відсутності доказів скоєння адміністративного правопорушення, справу про адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 178 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 слід провадженням закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
При цьому, суд не бере до уваги наявний в справі рапорт працівника поліції від 18.04.2020, оскільки сам собі він не є достатнім доказом вчинення правопорушення .
Керуючись ст.62 ч.3 Конституції України, ст.ст.247 ч.1 п.1, 284 ч.1 п.3, 251, 252 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.178 КУпАП закрити на підставі ч. 1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.178 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, прокурором та потерпілим, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя :