Справа № 212/716/20
Провадження № 2/177/414/20
(заочне)
Іменем України
11 червня 2020 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Строгової Г. Г.
за участі: секретаря Короновської Д. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в обґрунтування позовних вимог вказував на те, що 23.08.2006 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого позивач надав відповідачеві кредит в розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Своїм підписом у Заяві відповідач надав згоду на те, що вказана Заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», «Тарифами Банку», складають між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі, - Договір), який по своїй суті фактично є договором приєднання в розумінні ч.1 ст. 634 ЦК України.
В порушення умов зазначеного договору та ст.ст. 526, 530 ЦК України відповідач належним чином не виконав покладених на нього зобов'язань по погашенню кредиту, у зв'язку з чим, станом на 01.12.2019 утворилася заборгованість в розмірі 16277,98 грн., яку представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.
Представник позивача - АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з'явився, але надав клопотання, в якому просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечував (а.с. 48).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку (а.с. 96,98). Заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, відзиву не подано.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.
Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.08.2006 між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТРО КОМЕРЦЙНИЙ БАНК „ПРИВАТБАНК" (а.с. 46-47) та відповідачем, укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав відповідачу платіжну картку та кредит в розмірі 8000,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, в обмін на обов'язок відповідача погашати заборгованість за кредитом, сплачуючи відсотки на суму залишку заборгованості за кредитом в порядку та строки, визначені Договором, який складається із Заяви, Умов і Правил надання банківських послуг (далі, - Умови), Правил користування платіжною карткою та Тарифів (а.с. 21, 22, 79-83, згоду на укладення якого відповідач підтвердив своїм підписом у Заяві.
По суті вказаний договір є договором приєднання в розумінні ч. 1 ст. 634 ЦК України, якою визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, що може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 Умов, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Згідно умов кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», пільговий період становить 30 днів, за користування кредитними коштами встановлюється базова відсоткова ставка - 3,0 % на місяць, яка нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році; пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів становить: пеня (1) = базова процентна ставка за договором)/30 - нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму понад 50 грн. (а.с.22). Також договором визначено розмір щомісячних платежів, які включають плату за використання кредитних коштів у звітному періоді 7 % від заборгованості (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості) (а.с. 22).
Умовами договору передбачено пеню (1) + пеню (2), де пеня (1) = (базова відсоткова ставка по договору)/30 нараховується за кожен день прострочки кредиту, пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 10 грн на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочки по кредиту або відсоткам 5 чи більше днів у разі виникнення прострочення на суму більше 50 грн. (а.с. 22).
Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк (а.с.82).
Враховуючи відсутність будь-яких повідомлень від сторін щодо припинення дії кредитного договору від 23.08.2006, суд приходить до висновку, що він є діючим.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, при цьому одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Імперативним приписом ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов'язання.
Позивач свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором від 23.08.2006 виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 8000,00 грн., що підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використанням кредитних коштів, відповідно до розрахунку заборгованості (а.с. 9-19).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих кредитних коштів, якому відповідає право вимоги кредитора (ч.1 ст. 509 ЦК України) вимагати їх повернення.
Натомість позичальник свої зобов'язання не виконував належним чином, допускаючи їх періодичне прострочення, в результаті чого станом на 01.12.2019 утворилася заборгованість за тілом кредиту - 9593,41 грн., яку суд вважає обґрунтованою та доведеною обсягом наданих доказів, у тому числі наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с. 9-19), який відповідач не заперечив, оскільки до суду не з'явився, доказів на підтвердження заперечень щодо позовних вимог не надав, та з яким суд погоджується, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 в розмірі 1408,02 грн. суд, вважає за необхідне в цій частині позовних вимог відмовити, оскільки в Умовах та правилах надання банківських послуг, які діяли на момент укладення договору відсутні п.2.1.1.2.12, п. 2.1.1.3.1, якими передбачено стягнення процентіцв від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості.
Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦПК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Оскільки умовами договору визначено право позивача на отримання пені у разі прострочення зобов'язань, то виходячи з доведеності факту порушення грошового зобов'язання, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за пенею за прострочене зобов'язання в розмірі 4025,22 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 9-19).
Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд, вважає за необхідне в цій частині позовних вимог відмовити, керуючись наступним.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Умовами спірного договору, а саме довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» (а.с. 22), передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення, базова відсоткова ставка по договору, тобто 3,% та 1% від заборгованості, але не менше 10 грн на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочки по кредиту або відсоткам 5 чи більше днів у разі виникнення прострочення на суму більше 50 грн.
У той самий час, згідно з пунктом 8.6. Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 81 зворот), передбачено, що при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш ніж на 120 днів, Клієнт зобов'язується сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, у постанові № 6-1374цс17 від 11.10.2017.
Крім того, в Умовах та правилах надання банківських послуг пункт 2.1.1.7.6, на який посилається позивач, як на підстави стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) взагалі відсутній.
Аналізуючи перелічені вище докази в їх сукупності, встановивши обставини неналежного виконання відповідачем кредитно-договірних зобов'язань, часткову обґрунтованість розміру заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором від 23.08.2006 станом на 01.12.2019, а саме заборгованість за тілом кредиту - 9593,41 грн., заборгованість за пенею- 4025,22 грн., суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 13618,63 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати пов'язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, тому згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.1) пропорційно розміру задоволених вимог 83,66 %, що становить відповідно 1758,33 грн. (13618,63 грн. - розмір задоволених вимог х 100% /16277,98 грн. загальний розмір вимог = 83,66 %; 2102,00 грн. - загальна сума судових витрат х 83,66 % / 100% = 1758,33 грн.)
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 651 ч.2, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,
Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", місцезнаходження вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299, заборгованість за Договором про надання банківських послуг без номеру від 23.08.2006 року, станом на 01.12.2019 року, в загальному розмірі 13618 (тринадцять тисяч шістсот вісімнадцять) гривень 63 копійки, яка включає заборгованість:
- за тілом кредиту - 9593 (дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто три) гривні 41 копійка;
- пені - 4025 (чотири тисячі двадцять п'ять) гривень 22 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", місцезнаходження вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299, 1758 (одну тисячу сімсот п'ятдесят вісім) гривень 33 копійки, в рахунок сплати судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Суддя: